Справа №333/5796/21
Провадження №3/333/2251/21
Іменем України
24 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №339722 від 07.08.2021 року, 07.08.2021 року, о 13-00 год., ОСОБА_1 за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , учинив стосовно своєї матері домашнє насильство психологічного характеру, а саме: словесні образи, приниження погрози. Ці дії були вчинені особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, перелічених першою частиною цієї статті, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 20.09.2021 року, 19.10.2021 року, 05.11.2021 року та 24.12.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суддя направляв ОСОБА_1 судові повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення на ім'я останнього: АДРЕСА_1 . Судові повістки повернулися до суду із позначкою: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «адресат відмовився від отримання листа». Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Таким чином, ОСОБА_1 , знаючи про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, не з'являвся до суду, не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні були досліджені матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
- копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 07.08.2021 оку відносно ОСОБА_1 ;
- заяви ОСОБА_2 про притягнення сина ОСОБА_1 до відповідальності, який постійно вчиняє домашнє насильство, ніде не працює, погрожує, зловживає наркотиками;
- пояснення ОСОБА_2 , в яких вказано, що вона викликала працівників поліції стосовно свого сина, який постійно вчиняє домашнє насильство, ніде не працює, погрожує, зловживає наркотиками без зазначення конкретних дат про дії ОСОБА_1 ;
- форми оцівни ризиків вчинення домашнього насильства;
- довідка про складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення;
- відеозаписи з нагрудних відеокамер працівників поліції.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до такого.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Частина друга ст.173-2 КУпАП передбачає, що ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додана лише заява та пояснення ОСОБА_2 , які аналогічні за змістом. У вказаних документах не зазначено конкретної дати, коли мало місце домашнє насильство, відносно кого вчинялося це домашнє насильство.
Крім того, у вказаних матеріалах відсутні жодні відомості про події, які відбувалися 07.08.2021 року, так як фактично йдеться мова взагалі про домашнє насильство з боку ОСОБА_1 , без конкретизації дати його скоєння.
У протоколі серії АА №339722 від 07.08.2021 року вказано, 07.08.2021 року, о 13-00 год., ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, хоча відповідно до відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції потерпіла звернулася до поліцейських ще о 12 год. 53 хв. і о 13-00 год. працівники поліції спілкуються з ОСОБА_1 за місцем мешкання останнього.
Також, дослідження відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції свідчить про те, що потерпіла ОСОБА_3 дійсно повідомляє про домашнє насильство з боку свого сина - ОСОБА_1 , але без зазначення конкретної дати та часу. Останній заперечував проти того, що він скоював домашнє насильство та відмовився від надання письмових пояснень.
Крім того, відсутні докази щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та піддання його адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП (громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб), вважаю, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду вказані факти та викладені вище обставини, суддя вважає, що у справі відсутні належні, достовірні та достатні докази, а також «поза розумним сумнівом», оцінивши які, можливо було б дійти до висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 , тому є усі підстави стверджувати, що матеріалами справи не доведено, що в діях останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин провадження і цій справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, 173-2, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод