30 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/9323/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити пенні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради провести мені, ОСОБА_1 , перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, у якому відбулася недоплата, у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за 2021 рік йому було виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня для учасників бойових дій у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року, а саме у сумі 1491 грн. На переконання позивача, така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком), а не у розмірі, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року, з огляду на те, що з 27.02.2020 року норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008, передбачають: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою судді від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Даною ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.11).
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період з 06.12.2021 року по 24.12.2021 року включно суддя Казанчук Г.П. перебувала у відпустці.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.5) та має право на пільги, зокрема на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
На звернення позивача Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради листом від 16.08.2021 року за вих. №С-959 повідомив про те, що допомога позивачу у 2021 році була виплачена в розмірі, що визначений Кабінетом Міністрів України у Постанові від 08.04.2021 року №325 “Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” відповідно до вимог чинного законодавства, а саме у розмірі 1491,00 грн. (а.с.8).
Не погоджуючись із розміром отриманої за 2021 рік одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в сумі 1491,00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Стаття 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Статтею 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 08.04.2021 року №325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань, де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 грн.
Саме керуючись цією нормою, відповідачем-2 (Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради) у 2021 році було виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1491 грн.
Спору щодо суми виплаченої суми допомоги в розмірі 1491 грн. сторонами не заявлено, оскільки сторонами зазначено про виплату саме цієї суми.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-Р/2020 (справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Конституційний Суд України звернув увагу на те, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, а тому, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
На час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV, якою передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV і Постанова КМУ №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасників бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 08.04.2021 року №325.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення закріплено статтею 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII “Про Конституційний Суд України”.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 вбачається, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тобто, з 27 лютого 2020 року (дати прийняття рішення Конституційного Суду України №3-р/2020) позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25 грудня 1998 року №367-ХІV, яким передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла та підлягала застосуванню стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
При цьому вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено з 1 січня 2021 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1769,00 гривень.
Згідно із частиною 4 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 сттті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 9 липня 2003 року.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 по зразковій справі №440/2722/20, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як зазначалось вище, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком у 2021 році складає 1769 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій повинен становить 8845,00 грн. (1769 грн. х 5).
З огляду на те, що позивачу як учаснику бойових дій виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі 1491 грн., тобто у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд доходить висновку про порушення права позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки останній протиправно не здійснив нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону №3551-XII.
Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати останнього нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у вказаному розмірі (п'яти мінімальних пенсій за віком), з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, при цьому доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (вул. Архітектора Паученка, 41/26, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 43947572) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити пенні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 43947572) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук