18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 грудня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1543/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:
від позивача: Плаха О.В. - адвокат за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "Евраз Груп" (м. Київ) про стягнення 709143,01 грн.
Заявлено позов про стягнення 709143,01 грн. заборгованості за договором №24ВПР на роботи по заміні циклонів ІІ ступеня пилосистеми парового котла типу БКЗ-220-100 гц ст.№8 від 17.05.2021, укладеного між сторонами.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
В засідання не з'явився представник відповідача, явка учасників не визнавалася обов'язковою.
Ухвалу про призначення засідання відповідачу вручено 02.12.2021, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подано, відзив на позов із запереченнями проти його задоволення теж в справу не надійшов.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Спір вирішується Господарським судом Черкаської області за правилами ч. 5 ст. 29 ГПК України за місцем виконання договору між сторонами, оскільки згідно п. 5.1. Договору вказано, що місцем виконання робіт є м. Черкаси, проспект Хіміків, .76 - ВП "Черкаська ТЕЦ".
Заслухавши доводи представника позивача і дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити лише частково, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2021 між Приватним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно» (Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евраз Груп» (Підрядник, Відповідач) було укладено договір підряду № 24/ВПР.
За умовами даного договору відповідач зобов'язався за заявками позивача виконати власними або залученими силами роботи по заміні циклонів II ступеня пилосистеми парового котла типу БКЗ-220-100гц ст.№8 на котлоагрегаті (розділ І договору).
Загальна вартість робіт по договору складає 2 080 000,00 грн. (п. 2.1.).
За умовами п. 5.2. Договору відповідач повинен провести всі роботи в термін з 14 червня по 25 липня 2021 року.
Розділом 4 Договору передбачено, що Замовник-позивач протягом 15 календарних днів з дня отримання рахунку від Підрядника-відповідача здійснює попередню оплату Підряднику в розмірі 30% від ціни договору, що становить 624000,00 грн. (п. 4.1.1.).
На виконання даної умови договору платіжним дорученням №653 від 26.05.2021 року на рахунок відповідача позивачем було перераховано попередню оплату в розмірі 624 000.00 грн. (а.с. 64).
Дані обставини відповідачем не заперечені.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторонами спору було досягнуто згоди за всіма істотними умовами Договору, договір з боку позивача частково виконано, доказів визнання його недійсним чи розірвання суду не подано.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є Договором підряду та відповідає положенням ст. 837 ЦК України. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За правилами ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у відповідності до умов договору.
Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до п. 5.2. Договору про те, що строк виконання робіт встановлюється з 14.06.2021 року по 21.07.2021 року, позивач у позові вказав, що відповідач свої зобов'язання по проведенню ремонтних робіт не виконав ні в якому обсязі, з чого і виник спір.
У відповідності до ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідач намагався узгодити із позивачем зміщення кінцевого терміну ремонтних робіт, однак позивач листом від 15.07.2021 № 280 повідомив про неможливість для позивача відтермінування можливості ремонту котельного агрегату ст. №8. Позивач вимагав проведення робіт в установлені договором строки або припинити дію укладеного Договору та повернути позивачу сплачений аванс у розмірі 624 000,00 грн. (а.с. 55).
21.07.2021 за № 1234 позивач надіслав відповідачу лист (а.с. 54) про дострокове розірвання договору з 06 серпня 2021 року. Суму попередньої оплати за договором позивач просив повернути відповідачу протягом 5 календарних днів з моменту отримання даного листа відповідачем.
В засідання 28.12.21 позивачем подано фіскальний чек з поштового відправлення листа позивача відповідачу від 21.07.2021 за № 1234.
За трекінгом даного поштового відправлення судом встановлено, що лист вручено відповідачу 26.07.2021, доказ про що приєднано до справи.
У відповідності до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також у відповідності до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
За умовами п. 11.2.1, 11.2.2. Договору дострокове його розірвання може бути здійснено за ініціативи Замовника, яка оформлена письмово у вигляді повідомлення про розірвання договору, що має бути відправлено підряднику не пізніше 15 днів до запланованої дати розірвання цього договору. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної у повідомленні про розірвання договору.
Виходячи з викладеного, договір між сторонами є розірваним з 06 серпня 2021 року, проти чого заперечень відповідачем суду не подано.
Згідно розділу 6 Договору сторони домовилися, що у разі розірвання (припинення) договору з будь-якої причини, протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги замовника відповідач повинен повернути сплачену йому, як Підряднику, попередню оплату в частині, що перевищує вартість фактично виконаних та прийнятих сторонами робіт (п. 6.3.13).
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом встановлено, що платіжним дорученням №653 від 26.05.2021 року Позивачем на рахунок Відповідача перераховано попередню оплату в розмірі 624000.00 грн.
Позивачем вказано, що 21.10.2021 року на рахунок Позивача частково повернуто Відповідачем попередню оплату в розмірі 100 000,00 грн. і тому залишок основного боргу становить 524 000,00 грн.
За правилами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, з урахуванням викладених обставин, умов договору між сторонами та положень чинного законодавства, відповідач повинен повернути на користь позивача всю суму попередньої оплати по договору, оскільки роботи за договором не були виконані ні в якому обсязі.
З урахуванням вже частково повернутої суми, залишок боргу відповідача перед позивачем становить 524 000,00 грн. та підлягає до примусового стягнення, оскільки доказів добровільної сплати цього боргу відповідачем суду не подано.
Строк виконання даного зобов'язання вже є таким, що настав.
Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання або невчасного виконання зобов'язань з вини Підрядника, останній сплачує Замовнику-позивачу неустойку в розмірі 0.5 % від ціни Договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
За вказаним способом нарахування суд вважає, що сторони домовилися про сплату відповідачем пені за прострочення виконання зобов'язання, що відповідає визначенню зі ст. 549 ЦК України (ч.3).
За умовами договору відповідач повинен виконати на користь позивача не грошове зобов'язання - ремонт пилосистем парового котла.
У відповідності до норм ГК України за порушення виконання даного зобов'язання можливе нарахування неустойки, виходячи з такого:
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 2.1. Договору, загальна ціна за цим договором складає 2080000.00 грн.
Тому за належним розрахунком 0,5% неустойки за період прострочення виконання зобов'язання по виконанню ремонтних робіт з 26.07.2021 по 06.08.2021 (дата розірвання договору - складає 12 днів ) становить 124 800,00 грн., а не 166 400,00 грн. як нарахував позивач.
Доказів сплати неустойки відповідач суду не надав. тому до стягнення належить 124 800,00 грн. даного платежу.
У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного суду справа № 686/21962/15-ц від 16.05.2018 викладено правовий висновок про те, що положення ст. 625 ЦК України поширюються на усі види грошових зобов'язань в незалежності від природи їх виникнення - на підставі договору або делікту. Обґрунтовано, що за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. З аналізу норм ст. 625 ЦК України випливає, що у вказаній статті визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5571,62 грн. та 13171,39 грн. інфляційних втрат за неповернення передоплати. Згідно п. 6.3.13 Договору, у разі розірвання договору з будь яких причин, Підрядник зобов'язаний повернути попередню оплату протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги Замовника.
Листом №1234 від 21.07.2021 року, позивачем відповідачу було запропоновано протягом 5 календарних днів з моменту отримання листа повернути суму попередньої оплати в сумі 624000,00 грн.
Згідно даних Укрпошти рекомендований лист з поштовим ідентифікатором №1802807165499, отримано відповідачем 26.07.2021 року (приєднано до справи).
Тобто згідно умов Договору обов'язок повернути суму попередньої оплати виникає у Підрядника з 02.08.2021 року.
Позивач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №918/631/19 щодо застосування ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України, де касаційна інстанція дійшла висновку про те, що «аванс» (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося. Суд дійшов до висновку про те, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки. І саме з цього моменту сума авансу набуває статусу «грошового зобов'язання» на яке можливо нарахувати 3% річних та збитки від інфляції за ст. 625 ЦК України.
Тому позивач вважає, що обов'язок повернути суму попередньої оплати виникає у Підрядника-відповідача з 22.07.2021 року.
При вирішенні даного питання суд враховує, що істотною умовою договору, яка повинна виконуватися обома сторонами є п. 6.3.13 про те, що у разі розірвання договору з будь яких причин. Підрядник зобов'язаний повернути попередню оплату протягом 5 календарних днів з моменту отримання вимоги Замовника.
Тому розрахунок 3% річних та інфляційних слід проводити з 02.08.2021 по 10.11.2021 року.
Частиною 2 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом із посиланням на практику Верховного Суд вже обгрунтовано, що ст. 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення.
За належним розрахунком сума 3% річних становить 5366,47 грн., а інфляційних 11 897,05 грн.
Доказів сплати цих коштів відповідачем суду не подано, тому їх слід стягнути примусово за прострочення повернення коштів попередньої оплати відповідачем позивачу.
Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, правову підставу позову доведено зібраними у справі доказами, однак до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 524000,00 грн. залишку основного боргу, 124800,00 грн. неустойки, 5366,47 грн. як 3% річних, 11897,05 грн. інфляційних за договором №24ВПР на роботи по заміні циклонів ІІ ступеня пилосистеми парового котла типу БКЗ-220-100 гц ст.№8 від 17.05.2021 року.
В решті у вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.
З урахуванням ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи, що спір виник через неправильні дії відповідача, з нього на користь позивача слід стягнути 10637,15 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Евраз Груп" (ідентифікаційний код 38449804, м. Київ, вул. Ділова, 14А) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" (ідентифікаційний код 00204033, м. Черкаси, проспект Хіміків, 76) -- 524000,00 грн. залишку основного боргу, 124800,00 грн. неустойки, 5366,47 грн. як 3% річних, 11897,05 грн. інфляційних за договором №24ВПР на роботи по заміні циклонів ІІ ступеня пилосистеми парового котла типу БКЗ-220-100 гц ст.№8 від 17.05.2021 та 10637,15 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
В решті вимог у позові відмовити.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 02 січня 2022
Суддя Н.М. Спаських