31 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2913/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
30.06.2021 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визначити протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.03.2018 р. лише 50% суми підвищення пенсії та з 01.01.2019 р. лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2018 року пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01 березня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно обмежено його виплати перерахованої суми підвищеної пенсії у період з 05 березня по 31 грудня 2019 року, яка є його власністю згідно проведеного нарахування пенсії. На думку позивача, відповідачем фактично зменшено та розстрочено на значний термін виплату суми підвищення перерахованої пенсії, яка мала бути виплачена у період з 05 березня по 31 грудня 2019 року, чим порушено його право на отримання загальної суми підвищеної пенсії станом на 01 січня 2018 року. Посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, та яким, зокрема, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103). Відтак, на переконання позивача, саме з 05 березня 2019 року у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок та щомісячно виплачувати йому пенсію з урахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства. Згідно з даним нормативно-правовим документом з січня 2018 року щомісячно проводилась виплата 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, з січня 2019 року - 75% суми підвищення пенсії.
Вимога позивача провести та здійснити виплату пенсії у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії є безпідставною, оскільки пунктом 2 постанови №103 передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків; з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02.05.2018 року у справі №818/1076/18 (Пз/9901/32/18).
Підсумовуючи вищевикладене, відповідач зазначив, що здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та відповідно до законів України.
Ухвалою суду від 01.07.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 16).
Відповідно до вимог пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач здійснив перерахунок та обмежив у 2018 році в 50% від розміру підвищення, а у 2019 році - 75% суми підвищення.
07.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою в якій просив: здійснити перерахунок пенсії за період з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року в належному розмірі 100% суми підвищення пенсії та здійснити виплату з врахуванням виплачених сум (а. с. 15).
Листом від 16.06.2021 року №2186-1980/Т-17/8-2400/21 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку довічно призначеної пенсії, письмово підтвердив обмеження виплати у 2019 році розміру підвищення в 75% від суми підвищення пенсії та надати документи, які містяться в пенсійній справі (а.с. 17).
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ, відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно Закону №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами 2 та 3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (далі Порядок №45).
Згідно з п. 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно з абзацом 1 п. 5 Порядку №45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21 лютого 2018 року №103 (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача у 2018 році) було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Відповідно до п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки Чернівецького обласного війскового комісаріату від 13..03.2021 року за №ХЖ16135, а також встановлено підвищення, яке виплачується: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення.
Поряд з цим, суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили з 05 березня 2019 року, а тому положення пунктів 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність саме з 05 березня 2019 року.
Таким чином, з огляду на скасування пункту 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року.
Приходячи до такого висновку, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 06 серпня 2019 року у зразковій справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.
Так, у названому вище рішенні Верховним Судом підтверджено право пенсіонерів-військовослужбовців на виплату їм з 05 березня 2019 року пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, вказуючи на неправомірність дій ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року лише 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Наголошено також на тому, що згідно змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 останньою врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. У зв'язку з цим, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії". Відтак, Верховний Суд зазначив, що право на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05 березня 2019 року з урахуванням уже сплачених сум визначається Законом №2262-XII, отже, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності".
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, ухваленій у справі №826/3858/18, вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
У наведеній вище справі Верховний Суд надавав оцінку на предмет правомірності пункту 2 Постанови №103, якою було передбачено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зазначений пункт визнаний протиправним, оскільки не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Поряд з цим, 14 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян (далі Постанова №804), яка набрала чинності 04 вересня 2019 року та якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, фактично Кабінетом Міністрів України повторно продубльовано норму, яка була в нечинному пункті 2 Постанови №103 щодо здійснення виплати пенсії у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, положення статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-XII в частині наявності у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, якій не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати не змінювались.
З наведеного вбачається, що Постанова №804 від 14 серпня 2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону №2262-XII.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Оскільки Постанова №804 від 14 серпня 2019 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не відповідає Закону №2262-XII, суд застосовує у спірних правовідносинах норми Закону №2262-XII нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, посилання відповідача на Постанову №804 суд вважає безпідставними, оскільки принцип обмеження пенсійних виплат або встановлення так званих "розстрочок", знову застосований у цьому нормативно-правовому акті, за своєю суттю, є тим самим, який був попередньо визнаний протиправним та нечинним згідно з наведеними вище рішеннями судів. Як встановлено Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 у Кабінету Міністрів України відсутнє право здійснювати розстрочку виплат перерахованої пенсії.
Поряд з цим, оскільки на момент проведення перерахунку пенсії позивача у 2018-2019 роках Постанова №804 взагалі була відсутня, то на спірні правовідносини її вимоги не поширюються.
За таких обставин суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Варто також зауважити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії ст. 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 листопада 2019 року, ухваленій у справі №826/3858/18 та яку суд відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до цих правовідносин.
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.
Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява N 68385/10 та N 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі "Кечко проти України" (Заява N 63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 (05 березня 2019 року) позивач має право на перерахунок та виплату з 05.03.2019 року пенсії з розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Отже, відповідач, здійснюючи позивачу з 05 березня 2019 року виплати перерахованої пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Таким чином, суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести позивачу перерахунок пенсії з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, з наведених вище підстав, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01.03.2018 року лише 50% суми підвищення пенсії та з 01.01.2019 року по 05.03.2019 року лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2018 року до 05.03.2019 року пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01 березня 2018 року не підлягають до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 слід судові витрати (судовий збір) у сумі 454 грн (908,00 /2).
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визначити протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 р. лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05.03.2019 року пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 454,00 грн.
5. В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002).
Суддя В.О. Григораш