Справа № 127/35716/21
Провадження 2/127/5884/21
31 грудня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації вартості автомобіля,-
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації вартості автомобіля та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ частки вартості проданого автомобіля марки Hynday Sonata, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 24500,00 грн., що еквівалентно половині суми від продажу даного автомобіля.
Крім того, ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною відчуження на автомобіль марки Hyndai Sonata, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_4 та перебуває в користуванні ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації вартості автомобіля. Автомобіль марки Hyndaі Sonata, 2014 року випуску сторонами було придбано в період шлюбу за їх спільні кошти та зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 . Після припинення стосунків, вищевказаний автомобіль залишився у користуванні ОСОБА_2 , який на той момент ще був офіційним чоловіком позивача. У ході підготовки звернення до суду із позовом про розірвання та поділ спільного майна подружжя, адвокат Глівінська С.Й. звернулася до РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області із запитом, на який отримала відповідь про те, що вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 період з 25.09.2018 року по 05.05.2021 року. Як з'ясувалось, 05.05.2021 року спірний транспортний засіб був перереєстрований на ОСОБА_4 за договором купівлі - продажу. Вартість продажу становить 49000,00 грн.
У зв'язку з вищенаведеним заявник звернулася до суду із даною заявою так, як невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим справедливого вирішення даного судового спору.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Позов забезпечується, зокрема, і накладенням арешту на майно.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації вартості автомобіля та просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ частки вартості проданого автомобіля марки Hynday Sonata, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 24500,00 грн., що еквівалентно половині суми від продажу даного автомобіля.
Відповідно до листа ТСЦ № 0541 від 27.05.2021 року, згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб Hyndai Sonata, 2014 року випуску, в період часу з 25.09.2018 року по 05.05.2021 року був зареєстрований за ОСОБА_2 05.05.2021 року була перереєстрація транспортного засобу на ОСОБА_4 , вартість продажу становить 49000,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд першої інстанції, прийшов до висновку про наявність, передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Однак, суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_4 , якій належить транспортний засіб марки Hyndai Sonata, 2014 року випуску не є стороною у справі, та навіть не залучена як третя особа, а тому суд вважає, що дане забезпечення позову порушує права та інтереси ОСОБА_4 , як власника автомобіля.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх рішеннях ( від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій саме відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Як вбачається із поданої позовної заяви від 30.12.2021 позивач вказала відповідачем лише ОСОБА_2 який вже не є власником спірного транспортного засобу з травня 2021 року.
Таким чином, суд, встановивши, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не існує спору у відповідності до матеріалів справи, з'ясувавши обсяг позовних вимог безпосередньо між сторонами по справі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, суд приходить до висновку, що даний спосіб забезпечення позову не є адекватним та ефективним, оскільки ОСОБА_4 не є учасником процесу, а ОСОБА_1 з позовними вимогами до останньої не зверталась, що свідчить про безпідставне звернення із заявою про забезпечення позову.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, норми права, наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, безпідставним звернення заявника із заявою про забезпечення позову, оскільки заявлені вимоги спричинять порушення прав та законних інтересів інших осіб, а саме ОСОБА_4 яка не є учасником процесу.
Суд вважає за важливе вказати, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено в майбутньому.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, обставини справи, перевіривши доводи заяви щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації вартості автомобіля.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя