Справа № 133/3907/21
31 грудня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021020230000414, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Впідготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане письмове клопотанняпро продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що термін утримання обвинуваченого під вартою спливає,запобіжний захід відносно обвинуваченого обрано правильно, підстав для його зміни, скасування немає та продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання даного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо продовження дії запобіжного заходу не заперечував.
Захисник ОСОБА_6 щодо продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання,вивчивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Так, розділом ІІ КПК України передбачено зальні положення про застосування заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування, в тому числі загальні положення про запобіжні заходи, одним з яких є тримання під вартою.
Водночас згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України (Параграф 1. Загальні положення судового розгляду), незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 02.01.2022.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
При вирішенні питання про продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06.11.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02.01.2022.
Вищевказаною ухвалою судом було враховано як тяжкість інкримінованого злочину, внаслідок якого настала смерть потерпілого, тяжкість покарання, що загрожувала особі на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу, так і те, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення безальтернативного покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховано дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема те, що він не одружений, не працює і не має джерел законних доходів для забезпечення свого існування, не має соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий.
Згідно усталеної позиції Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення обвинуваченого під вартою, слід оцінювати обставини в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви»).
Суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину - умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак, для запобігання встановленим під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, суд вважає виправданим тримання ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, - необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зважаючи також на відсутність даних про зменшення встановлених при обранні та продовженні запобіжного заходу ризиків та відсутність даних про наявність перешкод для застосування обраного запобіжного заходу.
Та враховуючи обвинувачення у злочині, який спричинив смерть потерпілого, суд вважає відсутніми підстави для визначення застави для обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 183, 199, 314-317, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на строк 60 діб, тобто до 01.03.2022 включно.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: