17 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 11/Б-252(921/440/21)
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
до відповідача 1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786839 в особі ліквідатора арбітражного керуючого Брикси А.О., АДРЕСА_7
до відповідача 2: Підволочиської селищної ради, вул. Шептицького,4. смт.Підволочиськ, Тернопільської області ,47801
про визнання права власності на нерухоме майно в межах справи № 11/Б-252
про визнання банкрутом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786839
Позивача: не з'явився.
Відповідача 1: не з'явився.
Відповідача 2: не з'явився.
Суть справи: В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 11/Б-252 за заявою кредитора Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль до боржника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка", с. Клебанівка, Підволочиського району, Тернопільської області про визнання банкрутом.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23 жовтня 2003 року боржника сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, код 30786839 - визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
02.07.2021 ОСОБА_1 АДРЕСА_1 звернулась до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка", с. Клебанівка Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30786839 в особі ліквідатора арбітражного керуючого Брикси А.О.; Підволочиської селищної ради, вул. Шептицького,4. смт.Підволочиськ, Тернопільської області ,47801 про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення зазначених недоліків.
12.08.2021 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання № б/н від 12.08.2021(вх.№ 6614 від 12.08.2021) про долучення доказів вручення відповідачам копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 11/Б-252, відкрито провадження у справі № 11/Б-252 (921/440/21). Підготовче засідання у справі призначено на 17 вересня 2021 об 10 год. 20 хв.
03.09.2021 року від Підволочиської селищної ради Тернопільської області надійшли пояснення в яких відповідач вказав, що проти позовних вимог не заперечує, проте вважає Підволочиську селищну раду неналежним відповідачем.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2021 відкладено підготовче засідання на 12.10.2021; ухвалою суду від 20.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.11.2021; ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 29.11.2021; явку ліквідатора банкрута Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка" - арбітражного керуючого Брикси А.О. в судове засідання визнано обов'язковою.
24.11.2021 на адресу суду від ліквідатора арбітражного керуючого Брикси А.О. надійшов відзив на позовну заяву №21-11/305 від 22.11.2021. Як вбачається з відзиву ліквідатор не заперечує проти задоволення позовних вимог та покладається на думку суду при вирішенні даного спору по суті. Водночас ліквідатор арбітражний керуючий Брикса А.О. просить суд розглядати дану справу без його участі.
29.11.2021 Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.11.2021 року закрито підготовче провадження справу № 11/Б-252(921/440/21) призначено до судового розгляду по суті на 17 грудня 2021 року.
29.11.2021 року від ОСОБА_1 по справі надійшла заява (вх.№ 9719 від 29.11.2021 року) про розгляд справи № 11/Б-252(921/440/21) за відсутності позивача. При цьому зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
08.12.2021 року на адресу суду від Підволочиської селищної ради Тернопільської області надійшов лист № 03-1476/09-05 від 07.12.2021 (вх.№ 10003 від 08.12.2021), згідно якого відповідач проти позовних вимог не заперечує.
Представники сторін в судове засідання 17.12.2021 року не прибули .
Згідно статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив:
Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Згідно п. 1 статті 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.
Частиною 9 статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи у майнових спорах до боржника віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII.
Відповідно до ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
До Господарського суду Тернопільської області звернулась ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) із позовною заявою про визнання права власності на житлове приміщення (квартиру АДРЕСА_1 .
Як вбачається із довідки № 40 від 01.03.2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Клебанівської сільської ради № 21 від 27.10.2009 року надано дозвіл на газифікацію двоповерхового житлового будинку в с. Клебанівка по вул. І.Франка,51 .
Рішенням Виконавчого комітету Клебаніської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області № 3 від 15 лютого 2001 року визнано право власності на двоквартирний житловий будинок з надіврними будівлями, що знаходиться в с.Клебанівка, Підволочиського району, Тернопільської області по вул. І.Франка,51 за сільськогосподарським ТзОВ "Ім.І.Франка", який є правонаступником ліквідованого КСП Ім.І. Франка і даний житловий будинок перебуває у цього підприємства на балансі як основний засіб.
Рішенням Підволочиської селищної ради № 263 від 03.12.2020 року присвоєно нумерацію квартирам двоквартирного житлового будинку в с. Клебанівка по вул. І.Франка.51,який належить сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Ім.І.Франка", а саме: квартира АДРЕСА_4 .
24.02.2021 року Бюро технічної інвентаризації Підволочиського району Тернопільської області на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт
Позивачка зазначає, що у даному двоквартирному будинку, зокрема у квартирі АДРЕСА_5 , проживає із своєю сім'єю з вересня 1991 року, оскільки рішенням правління КСП ім.І.Франка від 15 вересня 1991 року їй було надано цю квартиру для проживання.
З часу отримання житлової квартири у користування, позивач не змогла зареєструвати у встановленому законом порядку це житло, оскільки правовстановлюючі документи на цю квартиру були втрачені під час ліквідації КСП ім.І.Франка, а тому звернулась до правонаступника КСП - СГ ТОВ ім.І.Франка з проханням надати всі правовстановлюючі документи на квартиру в якій проживає безперервно з 1991 року з метою реєстрації цього житла, однак Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка" відмовлено у цьому.
Вартість нежитлової будівлі складу станом на березень 2021 року складає 80 100,00 грн (висновок про ринку вартість об'єкта оцінки).
Отже, позивачка заявляє про наявність всіх законних підстав, бути визнаним власником майна , та просить суд визнати за нею право власності на житлове приміщення (квартиру АДРЕСА_1 .
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ім.І. Франка" є юридичною особою , яка зареєстрована , в установленому законом порядку Підволочиською районною державною адміністрацією 21.03.2000р., в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 30786839 (запис 22.03.2000 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 04058226100010138), знаходиться за адресою: 47830, Тернопільська область, Підволочиський район, с.Клебанівка та діє на підставі Статуту, прийнятого зборами учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. І.Франка" (протокол №1 від 10.02.2000 року) та зареєстрованого у Підволочиській районній державній адміністрації 22.03.2000 року.
У відповідно до п.1.1 Статуту, СГТОВ "Ім.І. Франка" утворене у відповідності до Законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємництво" та іншого законодавства України на засадах угоди громадянами шляхом об"єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку.
Згідно п.15 Установчого договору про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.І. Франка", затвердженого установчими зборами засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.І.Франка" (протокол № 1 від 10.02.2000 року) за № 04058226Ю00101038, товариство є власником майна, переданого йому учасниками, одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом.
Зборами учасників СГТОВ "Ім.І.Франка" (Протокол № 3 від 01.04.2000) затверджено Угоду про внесення змін до установчого договору банкрута, яка є невід'ємною його частиною та зареєстрована у Підволочиській районній державній адміністрації 16.06.2000р. за № 049. Пунктом 5.1. названо Угоди встановлено, що товариство є правонаступником реорганізованого КСП в частині боргових зобов'язань, погашення яких повинне здійснюватися за рахунок майна переданого йому комісією з реорганізації.
Згідно Протоколу зборів співвласників майна реорганізованого КСП Ім.І.Франка № 2 від 15.07.2001 року до основних засобів товариства, що не входять у пайовий фонд включено двоквартирний житловий будинок, 1989 року побудови, що знаходиться в с.Клебанівка, Підволочиського району, Тернопільської області по вул. І.Франка,51.
Положення частини 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який був чинний на дату визнання боржника банкрутом), за якими усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або повного відання на дату відкриття ліквідаційної процедури або виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси за винятком об"єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об"єктів комунальної інфрастуктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов.
Згідно п.7 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою (ст.3 Закону).
Згідно вимог ч.4 статті 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, право власності на об'єкт нерухомого майна виникає з дня його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, жодні правовстановлюючі документи на житловий будинок в с. Клебанівка, вул. І.Франка.51, а саме на квартиру № 1 не передавались, державна реєстрація права власності за СГ ТОВ "Ім.І. Франка" не проводилась.
Ліквідатор у відзиві на позовну заяву зазначає, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні записи про право власності СГ ТОВ " Ім.І. Франка" (ідентифікаційний номер 30786839) на багатоквартирний житловий будинок за адресою: вул. І.Франка,51, с.Клебанівка, Підволочиського району, Тернопільської області, а відтак СГТОВ "Ім. І.Франка " не є власником спірного майна.
Порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ організацій (далі - відомчий житловий фонд), у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ та організацій визначено Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.95 № 891 .
Разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні електро-. тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідеі споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання, тощо). Згідно із пунктом 8 Положення № 891 передача відомчого житлового фонду в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документи, що встановлюють право на нього.
Відтак, передача житлового фонду з державної у комунальну власність пов"язана із комплексом відповідних дій, без вчинення яких складання акту приймання-передачі та передача об"єкта не є можливими. Втім, процедура прийняття-передачі спірного об'єкта у комунальну власність не виконана з підстав відсутності у банкрута коштів на виготовлення технічної документації, планів зовнішніх мереж електро-, водопостачання, водовідведення, бухгалтерських довідок про вартість будинку.
Статтею 3 Закону України "Про передачу об'єктів державної та комунальної власності" визначено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити, серед іншого, від місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом статті 41 Конституції України та статті і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судове рішення про визнання права власності на будівлю, споруду є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), якщо на момент такої реєстрації власником земельної ділянки, на якій розміщена будівля, споруда є відповідач, а право власності на будівлю, споруду ні за ким не зареєстроване.
Відповідно до частин першої, другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши усі обставини справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на житлове приміщення (житлову квартиру з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 30.12.2021.
Суддя А.М. Сидорук