вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/683/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ ТРАНС"
про стягнення заборгованості в сумі 51 155,25 грн.
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі відеоконференції): Бабенко Д.В.
Від відповідача: Яковлєв Ю.В.
Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" (надалі - ТДВ "АТП 16363", позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ ТРАНС" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 51 155,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Транспортною заявкою на перевезення вантажу № 1066 від 21.01.2021.
Так, позивач вказує, що за вказаною Заявкою передбачено перевезення вантажу "РЕФ +10 Добавка в бетон Visco Crete. Кількість (19) 20 т. 1,2*1*0м." за маршрутом Лянмен (Німеччина) - м. Київ (України). Адреса завантаження (мовою оригіналу) "Sika Deutschland GmbH 69181 Leimen. 69181, Kunden-Service-Center/Logistek, Peter Schumacher Str. 8". Вартість перевезення 1500 Євро.
Зазначеною Транспортною заявкою встановлено, що ТОВ "РВ ДАФ ТРАНС" виступає експедитором, а ТДВ "АТП № 16363" - перевізником у розумінні ст. 1 Закону України "Про транспортно - експедиційну діяльність".
Позивач вказує, що відповідно до міжнародної товарно - транспортної накладної CMR № 1159409 від 22.01.2021 ТДВ "АТП № 16363" здійснило перевезення вказаного транспортній заявці вантажу вагою 2 130,002 кг.
З огляду на те, що у міжнародній товарно - транспортній накладній CMR № 1159409 від 22.01.2021 не було визначено розміру провізної плати, позивач в порядку ч. 1 ст. 916 ЦК України розрахував вартість перевезення в розмірі 51 155,25 грн. як розумну плату на підставі узгодженої вартості перевезень за аналогічними маршрутами в аналогічний період та щодо яких було погоджено вартість перевезення з відповідачем.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача вартість проїзної плати (здійснення перевезення) у розмірі 51 155,25 грн.
Ухвалою від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 16.09.2021.
07.09.2021 до суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 08.09.2021 вказане клопотання задоволено, доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Київської області.
15.09.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що позивач не здійснював перевезення по транспортній заявці № 1066 від 21.01.2021, оскільки не виконував перевезення вантажу в кількості 20 (19) тон, що передбачено даною заявкою. Відтак, відповідач вказує, що позивач здійснював інше перевезення вантажу в кількості 2,130,002 кг. відповідно до іншого замовлення, яке не надано позивачем до судового розгляду.
Також, представник відповідача вказує, що навіть якщо припустити, що позивачем виконано частково перевезення вантажу по заявці № 1066 від 21.01.2021, що передбачає пропорційну оплату вартості послуг - термін оплати не настав, оскільки позивачем не відправлялись, а відповідачем не отримано оригінали документів передбачених п. 6 заявки, що також є обов'язковою умовою оплати.
Крім того, в графі 24 міжнародної товарно - транспортної накладної CMR № 1159409 відсутні відмітки про одержання вантажу вантажоодержувачем, відповідно, відповідач вважає, що така міжнародна товарно - транспортна накладна не може бути доказом завершеного позивачем перевезення.
Представник відповідача також зазначає, що посилання позивача на заявку № 1044 від 20.01.2021 для розрахунку провізної плати є безпідставним, оскільки по ній перевозився вантаж, що по своєму об'єму та характеристикам відрізняється від оспорюваного перевезення.
На підставі викладеного та ст. 629, 525, 526 Цивільного Кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.
Ухвалою суду від 16.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 05.10.2021.
04.10.2021 до суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, в якому заявник просить забезпечити проведення судового засідання 05.10.2021 і майбутніх засідань по справі №918/683/21 в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити одному із перелічених судів: Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030), Господарському суду Київської області (вул. Симона Петлюри 16/108, м.Київ-32, МСП 01032), Північному апеляційному господарському суду (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116), Київському окружному адміністративному суду (бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133).
Також, 04.10.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення відзиву без розгляду у зв'язку з підписанням відзиву неуповноваженою особою.
Ухвалою суду від 05.10.2021 у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про участь у судовому засіданні 05.10.2021 о 14:00 в режимі відеоконференції відмовлено, оскільки клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надійшло до суду 04.10.2021 з пропущенням строків встановлених ч. 7 ст. 197 ГПК України.
Також, 05.10.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відмовою суду в задоволенні клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції та неможливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
Крім того, 05.10.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Довіреності № 1 від 01.04.2021, оскільки до відзиву на позовну заяву помилково долучено іншу довіреність.
Ухвалою суду від 05.10.2021 розгляд справи відкладено на 19.10.2021.
18.10.2021 на адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, в якому заявник просить забезпечити проведення судового засідання 19.10.2021 і майбутніх засідань по справі №918/683/21 в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити одному із перелічених судів: Господарському суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44-в, м. Київ, 01030), або Господарському суду Київської області ( вул. Симона Петлюри 16/108, м.Київ-32, МСП 01032), або Північному апеляційному господарському суду (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116), або Київському окружному адміністративному суду (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).
Ухвалою суду від 18.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про проведення судового засідання 19.10.2021 на 15:15 в режимі відеоконференції, оскільки судом не можливо забезпечити технічну можливість проведення вже призначеного судового засідання в режимі відеоконференції.
19.10.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відмовою суду в задоволенні клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції та неможливості забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.
Ухвалою суду від 19.10.2021 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.11.2021.
02.11.2021 на адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про проведення судового засідання 16.11.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 08.11.2021 заява представника Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 16.11.2021, в режимі відеоконференції задоволено.
15.11.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 12.11.2021, в якій останнім зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, представник позивача зазначає, що долучений відповідачем до відзиву на позов примірник Заявки № 1066 від 21.01.2021, хоча за номером та датою дублює заявку, надану позивачем, проте відрізняється за своїм змістом в частині ваги вантажу та вартості перевезення.
Відтак, позивач вважає, що надана відповідачем Заявка може бути сфальсифікована, оформлена "заднім числом", та відповідно, на підставі ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 78 ГПК України, її слід визнати недопустимим та недостовірним доказом та не брати до уваги при ухваленні судового рішення.
Ухвалою суду від 16.11.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07.12.2021.
30.11.2021 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про проведення судового засідання 07.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 01.12.2021 заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 07.12.2021, в режимі відеоконференції задоволено.
В судовому засіданні 07.12.2021 оголошувалась перерва до 21.12.2021.
15.12.2021 на офіційну електронну пошту суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" надійшло клопотання про проведення судового засідання 21.12.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 16.12.2021 клопотання представника Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство №16363" про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 21.12.2021., в режимі відеоконференції задоволено.
20.12.2021 на офіційну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про повернення до підготовчого провадження, оскільки 15.12.2021 позивачем отримано від водія, який здійснював спірне перевезення, оригінал CMR № 1159409 із відміткою Державної митної служби України про проходження митного контролю та підписом із штампом вантажоодержувача, яким підтверджено факт одержання вантажу та здійснення перевезення позивачем.
При цьому, представник позивач зазначає, що копію даної CMR з відміткою вантажоодержувача не було долучено до матеріалів справи раніше з огляду на те, що даний примірник документа було отримано ТДВ "АТП 16363" лише 15.12.2021, що підтверджується копією акту прийому - передачі документів б/н від 15.12.2021. Передача даних документів раніше унеможливлювалась постійним перебуванням водія позивача у здійснення перевезень, та, як наслідок має накопичення документів, які зберігались безпосередньо у останнього, що вбачається із вказаного вище акту.
В судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав подане клопотання про повернення до підготовчого провадження у справі та зазначив, що раніше не мав можливості подати дані документи, які, на його думку, є важливими доказами для правильного вирішення спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2021 заперечив проти задоволення клопотання про перехід до підготовчого провадження та пояснив, що позивач мав достатньо часу для подачі доказів.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою ст. 177 ГПК України визначено завдання підготовчого провадження. Водночас, у частині другій ст. 182 ГПК України зазначено питання, які підлягають вирішенню судом під час проведення підготовчого засідання.
В судовому засіданні 16.11.2021 судом оголошено про те, що позивачем було подано до суду відповідь на відзив, сторони вказали, що заяв чи клопотань не мають.
При цьому, присутні представники сторін в судовому засіданні 16.11.2021 не заперечили щодо вирішення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження та вирішення питань, зазначених у частині другій ст. 182 ГПК України, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд також враховує, що в судовому засіданні 07.12.2021 (перше судове засідання з розгляду справи по суті) судом з'ясовано, що учасники справи не мають заяв чи клопотань, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом. Також, присутні представники сторін виступили із вступним словом та виклали зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Згідно із частиною першою ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої та третьої ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Разом з тим, позивачем, звертаючись до суду із клопотанням про повернення до підготовчого провадження у справі, не надано належних та допустимих доказів, що поданій докази не можливо було подати раніше.
При цьому, суд враховує, що від відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (18.08.2021), з врахуванням переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (19.10.2021) та до закриття підготовчого провадження (16.11.2021) пройшло майже 3 місяці та за цей час позивач не вчинив жодних дій для подачі необхідних, на його думку, доказів.
Суд критично відноситься до твердження позивача, що оригінали документів (CMR № 1169409 від 22.01.2021 та інших) з моменту здійснення перевезення (22.01.2021) до моменту передачі їх позивачу (15.12.2021) та надання суду (20.12.2021) перебували у водія ОСОБА_1 , який весь цей час перебував за кордоном, оскільки на підтвердження вказаного позивачем надано лише Акт прийому - передачі документів (підписаний водієм та диспетчером ТДВ "АТП 16363"), яке не є належним доказом в розумінні ст. 73, 74 ГПК України.
Крім того, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу (копія закордонного паспорту водія, довідка митних органів, листи про відрядження тощо) на підтвердження вказаного.
Суд також бере до уваги, що приписи ГПК не передбачають підстав та можливості повернення на стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження, за виключенням випадку зміни складу суду (ч. 14 ст. 32 ГПК). Більш того, нормами ГПК чітко регламентовано порядок та строки проведення підготовчого засідання, а також строки розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом виконано завдання підготовчого провадження, передбачені частиною першою ст. 177 ГПК України, та вирішено питання, зазначені у частині другій ст. 182 ГПК України, а також, враховуючи неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у поданому клопотанні, суд не вбачає підстав для повернення до розгляду справи у підготовчому засіданні та залишає клопотання позивача про повернення до підготовчого провадження у справі без задоволення, як необґрунтоване.
В судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задоволити повністю. Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2021 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.01.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ ТРАНС" (експедитор) укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг (надалі - Договір, а.с. 9 - 12), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу визначену цим договором плату із коштів, отриманих від замовника, відповідно до умов цього договору.
У відповідності до п. 2.1. Договору, експедитор надає перевізнику в оригіналі або за допомогою факсимільного, або електронного зв'язку, реквізити яких вказано в цьому договорі, заяву (контракт - заявку) на перевезення за підписом уповноваженої особи та завіреної печаткою.
За приписами п. 2.3. Договору перевізник, у випадку погодження умов заявки (контракт - заявки) підписує її та завіряє печаткою. Протягом одного робочого дня перевізник у спосіб, в який було отримано заявку від експедитора, направляє погоджену заявку (контракт заявку) експедитору. У випадку необхідності внести зміни на стадії погодження заявки (контракт заявки) перевізник погоджує такі зміни письмово із експедитором. Зміни до заявки (контракт - заявки) вважається погодженою сторонами у випадку надання експедитором письмового підтвердження перевізнику про погодження таких змін.
Згідно п. 2.4. Договору, протягом п'яти робочих днів з дня розвантаження транспортного засобу, перевізник надає експедитору в двох примірниках Акт приймання передачі послуг, підписаний уповноваженими представником та завірений печаткою. В Акті приймання передачі послуг вказується вартість послуг перевезення до кордону та по території України згідно довідки про транспортні витрати. Експедитор у випадку відсутності претензій до перевізника, підписує такий акт без зауважень, а у випадку наявності претензій не підписує акт із зазначенням причини відмови від підписання. Один примірник акту експедитор повертає перевізнику протягом трьох робочих днів з дати отримання акту приймання - передачі послуг. Підписаний без зауважень уповноваженими представниками сторін акт приймання передачі послуг є однією із підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 2.6. Договору вантаж вважається доставленим вантажоодержувачу за наявності друку інспектора митниці і печатки вантажоодержувача в міжнародній товарно- транспортній накладній (CMR).
Вартість послуг по перевезенню вантажу (партії вантажу) визначається сторонами за фактично надані послуги та обумовлюється в заявці (контракт заявці) (п. 4.1. Договору).
Експедитор оплачує перевізнику вартість послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання рахунку - фактури перевізника; міжнародної товарно - транспортної накладної CMR з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; Акту приймання - передачі послуг, підписаного перевізником; оригіналу заявки (контракт - заявки), підписаної перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати, реєстраційних документів з обов'язковим відображенням кведів (п. 4.3. Договору).
Згідно п. 9.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2021 року включно.
Вказаний Договір підписаний директором ТДВ "АТП 16363" та скріплений відтиском печатки останнього. Зі сторони ТОВ "РВ ДАФ ТРАНС" договір не підписаний.
При цьому, судом враховується, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Факт надання обумовлених Договором послуг підтверджується підписаними директором відповідача Заявок (зокрема № 1066 від 21.01.2021 та № 1044 від 20.01.2021 - а.с. 6, 15), відтак ці документи свідчать про усвідомлення та досягнення згоди з істотних умов Договору та вчинення дій з його подальшого виконання.
Враховуючи зазначене, та те, що позивачем виконано частину робіт (зокрема - надано послуги з перевезення вантажу по Заявці № 1044 від 20.01.2021) та надано Акт приймання робіт (надання послуг) №15 від 25.01.2021 (з посиланням на Договір № 518 від 20.01.2021), а Відповідачем здійснено їх повну оплату (платіжні доручення № 697 від 28.01.2021 та № 778 від 08.02.2021 - а.с. 17, 18), тобто Договір виконувався сторонами, суд дійшов висновку, що договір є укладеним та підлягає виконанню сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Транспортної заявки на перевезення вантажу № 1066 від 21.01.2021 Додаток до Договору на перевезення № 518 від 20.01.2021 (надалі - Заявка № 1066), позивач взяв на себе зобов'язання організувати та здійснити перевезення вантажу "РЕФ +10 Добавка в бетон Visco Crete. Кількість (19) 20 т. 1,2*1*0м." за маршрутом Лянмен (Німеччина) - м. Київ (України). Адреса завантаження (мовою оригіналу) "Sika Deutschland GmbH 69181 Leimen. 69181, Kunden-Service-Center/Logistek, Peter Schumacher Str. 8". Дата і час завантаження 22.01.2021 00:00:00. Вартість перевезення 1500 Євро, курс уточнити у менеджера, б/г 10-14 банк. днів по отриманні оригіналів документів (Згідно п. 6 Заявки). Водій Бервено Дмитро Вікторович.
Додаткові умови: РЕФ +10. 1) Повна маса автомобіля не перевищує 40 тон. 2) Гума: глибина протектора не менше 10 мм. 3) Зовнішній вигляд: 1. Необхідно використовувати транспортні засоби з дочиста виметений, сухий, вільної від цвяхів та інших сторонніх предметів. 2. Екіпаж автотранспортного засобу повинен дотримувати заходи безпеки при навантаженні, що приймаються за погодженням з робітниками, які виконують навантаження. 3. Відсутність сколів на лобовому склі, спойлерах. Цілісність пломбувального тросу, відсутність пошкоджень підлогового покриття і бортових панелей. 4) Навантаження: заднє. 5) Вивантаження: заднє. Слідувати вказівкам персоналу заводу. 6) Підігрів: +10. 1) Навантаження: Водій повинен дотримуватись всіх вимог персоналу заводу - відправника. Реєстрація за годину до навантаження. Після завантаження водій повинен віддзовонитися менеджеру Міко - Експрес і перевірити кількість завантаженого товару і видачі документи. До того моменту як менеджер не перевірить документи, водій не повинен залишати підприємство. 2) Навантаження \ Вивантаження: Водій повинен контролювати процес навантаження \ вивантаження. Водій повинен рахувати кількість місць завантажується \ вивантажується вантажу. 3) Транспортування: Водій зобов'язаний надійно закріпити вантаж. Паркуватися в безпечних місцях. 4) Документи: Експортна декларація (привезти копію), сертифікат походження, CMR, оригінал інвойсу.
Таким чином, як вказує позивач, при перевезенні даного вантажу ТОВ "РВ ДАФ ТРАНС" виступило експедитором, що здійснювало замовлення перевезення, яке виконував позивач.
Перевезення даного вантажу здійснювалося у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 1159409 від 22.01.2021 (а.с. 7), згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення в м. Ляймен (Німеччина).
Крім того, у вказаній CMR № 1159409 від 22.01.2021 зазначена вага вантажу 2130,002 кг. (2 палети).
Заявкою № 1066 встановлено, що документи мають бути відправлені в термін не більше 7 календарних днів після розвантаження, УкрПоштою або Новою Поштою тільки кур'єром з адресною доставкою: 33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 88, тел. 0679288956, отримувач ФОП Ошурко А.М. Документи відправлені за іншими адресами, на інших отримувачів та за іншими телефонами отримувачів до уваги не беруться.
Згідно Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 23 від 29 січня 2021 року та Рахунку на оплату № 73 від 29 січня 2021 вартість послуг з перевезення становила 51 155.25 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, така сума визначена як розумна плата на підставі узгодженої вартості перевезень за аналогічними маршрутами в аналогічний період та щодо яких було погоджено вартість перевезення з відповідачем, оскільки позивачем вже надавались відповідачу послуги за аналогічними маршрутами, що підтверджується підписаними без зауважень сторонами актами здачі - приймання робіт (надання послуг), а саме: заявка № 1022 від 20.01.2021 за аналогічним маршрутом Німеччина - Україна, вага вантажу: 3000 кг / 20 м3, додаткові умови: РЕФ-18, чисте авто, заднє завантаження.
Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання п. 6 Заявки, ним двічі на поштову адресу відповідача направлялись оригінали документів, що необхідні для здійснення оплати, що підтверджується скріншотом з веб - сайту поштового зв'язку "ТММ експрес" за номером накладної 8062962451.
Проте, як зазначає позивач, відповідач за надані послуги перевезення за Заявкою не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 52 255,25 грн. за вказаною заявкою.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 175 ГК України, майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново - господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку, укладений між сторонами договір є Договором перевезення.
Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 01.08.2006 № 57-V, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення й місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання та громадянство сторін.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Оформлення належним чином міжнародної автомобільної накладної CMR із відмітками митниці про пересічення кордону та печаткою отримувача вантажу є належним підтвердженням надання послуг з перевезення вантажу.
Як зазначалось вище, здійснення спірного перевезення вантажу здійснювалося у відповідності до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 1159409 від 22.01.2021, згідно якої вантаж був прийнятий до перевезення в м. Ляймен (Німеччина), вага вантажу - 2130,002 кг.
Крім того, матеріали справи містять товарно-транспортну накладну СМR, в якій відсутня інформація про отримання вантажу вантажоодержувачем.
Також, сторонами не надано та матеріали справи не містять будь - яких інших доказів на підтвердження отримання вантажу вантажоодержувачем (довідка вантажоодержувача, акт приймання - передачі вантажу, відмітка про відмову вантажоодержувача під підпису CMR тощо).
Пунктом 2.6. Договору встановлено, що вантаж вважається доставленим вантажоодержувачу за наявності друку інспектора митниці і печатки вантажоодержувача в міжнародній товарно транспортній накладній (CMR).
Проте, як вбачається із долученої до позовної заяви CMR, в п. 24 відсутні відомості про отримання вантажу вантажоодержувачем.
Згідно п. 4.3. Договору, експедитор оплачує перевізнику вартість послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання рахунку - фактури перевізника; міжнародної товарно - транспортної накладної CMR з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; Акту приймання - передачі послуг, підписаного перевізником; оригіналу заявки (контракт - заявки), підписаної перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати, реєстраційних документів з обов'язковим відображенням кведів.
Аналогічні положення містить п. 6 Заявки № 1066, якою встановлено, що обов'язковою умовою повної оплати є надання перевізником експедитору оригіналів: договору, заявки, рахунку - фактури, акту виконаних робіт (2 шт), ТТН / CMR з мокрою печаткою перевізника та відміткою про розвантаження (2 екземпляри). Дані документи мають бути відправлені в строк не більше як 10 календарних днів після розвантаження, у випадку затримання документів термін оплати збільшується до 21 банк. днів.
У поданій позовній заяві вказано, що позивачем двічі направлялись на адресу відповідача перелік документів, встановлених п. 6 Заявки.
На підтвердження вказаного позивачем надано роздруківку з відстеження відправлення №8062962451, якою через службу ТММ Express 02.02.2021 здійснено відправлення з м. Харків у м. Рівне.
При цьому, на вказаній роздруківці не вказано посилання на інтернет - сайт, з якої взята така інформація та з неї неможливо встановити отримувача та перелік документів, які відправлялись.
Окрім того, Заявкою № 1066 чітко встановлено, що документи мають бути відправлені в термін не більше 7 календарних днів після розвантаження, УкрПоштою або Новою Поштою тільки кур'єром з адресною доставкою: 33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 88, тел. 0679288956, отримувач ФОП Ошурко А.М. Документи відправлені за іншими адресами, на інших отримувачів та за іншими телефонами отримувачів до уваги не беруться.
Проте, доказів на підтвердження відправки документів на адресу відповідача УкрПоштою або Новою Поштою кур'єром з адресною доставкою позивачем не надано та матеріали справи не містять
Також судом враховується, в судовому засіданні 21.12.2021 представником позивача підтверджено факт, що на момент звернення до суду з даним позовом у ТДВ "АТП 16363" був відсутній оригінал CMR № 1159409 від 22.01.2021, що є однією з підстав для нарахування провізної плати.
У поданій позовній заяві ТДВ "АТП 16363" зазначає, що хоча Заявка на перевезення була на вагу вантажу (19) 20 т., проте перевезення було здійснено на вагу 2 130,002 кг.
В поданій до суду відповіді на відзив представник позивача стверджував, що представник ТДВ "АТП 16363" повідомив ТОВ "РВ ДАФ ТРАНС" про зміну ваги вантажу, який буде перевозитись та отримав погодження на здійснення такого перевезення, що підтверджується скріншотами із мобільного додатку для обміну повідомленнями Viber (роздруківки скріншотів листування позивача з відповідачем).
Проте, представник відповідача в судовому засіданні категорично не погодився з такими твердженнями представника позивача та вказав, що відповідачем не погоджувалась зміна ваги вантажу.
Відповідно до п. 3.3.11. Договору, перевізник зобов'язується негайно інформувати експедитора і не приступати до перевезення без його дозволу у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршруту перевезення, митної обробки, погоджених у заявці (контракт - заявці) на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям відправника вантажу (вантажоодержувача).
При цьому, порядок та спосіб такого повідомлення ні Договором ні Заявкою не встановлений.
Проте, суд враховує, що з поданих представником позивача скріншотів не можливо встановити відправника та отримувача інформації, оскільки з них не вбачається номерів телефону абонентів.
Суд акцентує увагу на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
На позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме щодо підтвердження факту здійснення перевезення вантажу та вартості наданих послуг.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Наведені позивачем доводи та подані ним докази на підтримання здійснення перевезення та розрахунку вартості наданих послуг, на думку суду, є неповними та непереконливими, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем копія Заявки, копія CMR без відмітки про отримання вантажу, за відсутності оригіналу на момент звернення до суду з даним позовом, а також скріншоти з вайбер переписки з невстановленим абонентом, не можуть вважатись належними доказами в розумінні ст. 73, 74, 77 ГПК України.
Тобто, подані докази достеменно не підтверджують факт здійснення перевезення позивачем вантажу за Заявкою № 1066 від 21.01.2021.
Крім того, під час розгляду справи в суді, судом беззаперечно встановлено, що відповідачу не було надіслано оригіналу CMR, що є обов'язковим для здійснення оплати вартості наданих послуг.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Відтак, суд досліджуючи докази у даній справі приходить до висновків, що позивачем не доведено факту здійснення перевезення за Заявкою № 1066 від 21.01.2021 у кількості (19) 20 т. чи погодження на здійснення перевезення меншою вагою
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів здійснення перевезення вантажу вагою 20 т. чи погодження на перевезення вантажу меншою вагою, беручи до уваги, що судом беззаперечно встановлено, що позивачем не направлявся оригінал CMR відповідачу, що є підставою для здійснення розрахунку за надані послуги, а також зважаючи на неподання доказів про направлення докуменів, що встановлені Договором та Заявкою у належним спосіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову та стягнення з відповідача вказаних коштів.
У зв'язку з відмовою у позові, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на позивача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.12.2021.
Суддя А.М. Горплюк