вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.12.2021 Справа № 917/1646/21
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул.Панянки, 65Б, м.Полтава, Полтавська область, 36022
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, Полтавська область, 36014
про стягнення 34 546,01 грн.
23.10.2021р. до господарського суду Полтавської області з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення 34546,01 грн. заборгованості згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 від 01.01.2019р. з яких: 32041,54 грн. - основний борг, 1785,52 грн. - пеня, 348,76 грн. - 3% річних, 370,19 грн. - інфляційні нарахування.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2021 р. даний позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в період з квітня по вересень 2021 року несвоєчасно здійснював оплату за фактично спожиту активну електричну енергію на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 від 01.01.2019р.
Ухвалою від 26.10.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали, та для подання заперечень до 5 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
18.11.2021р. відповідач до суду подав відзив на позовну заяву (вхід. №12773). У відзиві відповідач зазначає, що у період з 01.01.2021р. по 01.04.2021р. постачання електричної енергії на усі об'єкти ГУНП в Полтавській області повинно було здійснюватися виключно Державний підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренергно». 22 березня 2021 року за результатами конкурентної процедури закупівлі між ГУНП в Полтавській області та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, який діє до цього часу. Додатком 1 до вказаного Договору визначено, що постачання товару здійснюється на 82 об'єкти ГУНП в Полтавській області, у тому числі що зазначені у позовній заяві ТОВ «Полтаваенергозбут». Крім того, відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Від позивача 30.11.2021 р. до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. №13247). Заперечення позивача ґрунтуються на тому, що взаємовідносини між електропостачальником та споживачем регуються спеціальними нормами, на підставі яких 01.01.2019 року укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588. Положеннями підп.12 п. 5.5.1 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії має право на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими правилами. Проте, Відповідач з зверненням змін договірних умов до позивача не звертався.
09.12.2021р. позивач до суду подав клопотання (вхід. №13738) про виправлення описок в позовній заяві.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень по суті спору від сторін до суду не надійшло.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.
За висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
У судовому засіданні суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 № 575 було прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (позивачу) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам (а.с.13).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 2 Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 7 Постанови № 312 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви- приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень» Закону).
Згідно п. 1.2.7 ПРРЕЕ - Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до п.1.2.8. ПРЕЕ - Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
01.01.2019 року Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, споживач) підписано та направлено до позивача заява-приєднання (а.с.6) до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588, погодивши початок постачання з 01.01.2019 року (а.с.14-17).
За умовами Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1).
Також, в Договорі сторони погодили наступне:
- Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (в даному випадку з 01.01.2019 року) (пункт 3.4. Договору);
- Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору (пункт 5.1. Договору);
- Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2. Договору);
- Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3. Договору);
- Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для Сторін з дати її введення в дію (п. 5.5. Договору);
- Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. Договору);
- Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7. Договору);
- Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору);
- Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.9. Договору);
- Оплата рахунку постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. Договору);
- Якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку визначеному ПРРЕЕ( з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11. Договору);
- споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього Договору (п. 6.2. Договору);
- Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, фактичного споживання електричної енергії або оплати рахунків за спожиту електричну енергію. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У частині виконання грошових зобов'язань, Договір діє до повного їх виконання (п. 13.1. Договору).
Відповідно до Комерційної пропозицій №9-УІІ для споживачів універсальної послуги діє виключно для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (план використання) із договірною потужністю до 50 кВт, електроустановки яких приєднані до мереж оператора розподілу (Додаток №3 до Договору, а.с.18):
- ціна на універсальні послуги для установ бюджетної сфери при умові надання тендерної документації за 1 кВт*год становить: 1 клас - 2,50055 грн. (без ПДВ), 3,00066 з ПДВ; 2 клас - 3,32259 грн. (без ПДВ), 3,98711з ПДВ;
- розрахунковий період: календарний місяць з першого по останнє число включно;
- оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом виконання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника;
- Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування Споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв'язком; поштовим зв'язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним;
- у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.
Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України;
- договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із Сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в загальному розмірі 32 041,54 грн.
Викладене підтверджується актами по Договору за січень-вересень 2021р. та рахунками №А20600588 від 31.01.2021р., 28.02.2021р., 31.03.2021р., 30.04.2021р., 31.05.2021р., 30.06.2021р. ( а.с.19-34)
Докази їх напрямлення на адресу відповідача підтверджується поштовими квитанціями (а.с.19-35).
Як вказує позивач (відповідно до клопотання про виправлення описок в позовній заяві), поставлену у період з 01.04.2021р. по 30.09.2021р. електричну енергію відповідач не оплатив і за ним рахується заборгованість в сумі 32041,54 грн. (детальний розрахунок а.с.36).
На оплату пені, 3% річних та інфляційних втрат за активну електричну енергію позивач виписував відповідачу відповідні рахунки (а.с.24-25, 27-28, 29-30, 32-33, 34-35).
Під час розгляду спору по суті судом приймається до уваги наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Так відповідно до матеріалів справи, відповідачем було підписано та направлено позивачу заяву-приєднання до умов договору (а.с.6) про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2019 року на умовах комерційної пропозиції №9-УІІ для споживачів бюджетної сфери, які фінансуються з державного та місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (план використання) із договірною потужністю до 50 кВт, електроустановки яких приєднано до мереж оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго».
Погодившись та підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши їх) відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договорів.
Тобто, відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК та п. 3.1.7 ПРРЕЕ, шляхом подання заяв-приєднання, відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 на умовах Комерційних пропозицій №9- ІІ погодивши початок постачання з 01.01.2019 року.
Отже, з моменту акцептування вказаного договору в установленому ПРРЕЕ порядку, позивач та відповідач набули всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як зазначено судом вище, в якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 позивачем до позовної заяви додано Акти по договору та рахунки за період з січня 2021 по вересень 2021 р. на суму 32 041,54 грн. (а.с.19-35).
Відповідно до умов Комерційної пропозиції, оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання.
Позивач надав суду докази направлення актів та рахунків (а.с.19, 20, 21, 23, 26, 28, 31 , 33, 36).
Умовами Комерційної пропозиції встановлено, що Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування Споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв'язком; поштовим зв'язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним.
В матеріалах справи відсутні докази здійснення оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 в сумі 32 041,54 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що 22 березня 2021 року за результатами конкурентної процедури закупівлі між ГУНП в Полтавській області та ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС» було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, який діє до цього часу. Додатком 1 до вказаного Договору визначено, що постачання товару здійснюється на 82 об'єкти ГУНП в Полтавській області, у тому числі що зазначені у позовній заяві ТОВ «Полтаваенергозбут».
Проте, судом враховано, що між ТОВ «Полтаваенергозбут» та ГУНП в Полтавській області 01.01.2019 року укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588. Відповідно до п. 13.4 Договору, за умови відсутності заборгованості та виконання своїх зобов'язань перед Постачальником Споживач має право розірвати Цей договір з урахуванням вимог положень цього Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику.
Судом встановлено, що на розгляді у господарського суду Полтавської області перебула справа №917/1288/12 за позовом ГУНП в Полтавській області до АТ «Полтаваобленерго» про зобов'язання АТ «Полтаваобленерго» забезпечити зміну електропостачальника за ініціативою споживача ГУНП в Полтавській області відповідно до запиту щодо зміни постачальника ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 23.03.2021 №24-3 у порядку, визначеному розділом VI Правил». Рішенням суду від 04.11.2021р. у позові відмовлено. Підставою відмови у задоволенні позову є те, що ГУНП в Полтавській області не доведено обставину того, що станом на 23.03.2021р. у ГУНП в Полтавській області була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію перед ТОВ «Полтаваенергозбут» та не доведено обставину незаконності направлених ТОВ «Полтаваенергозбут» повідомлень про припинення постачання електричної енергії ГУНП в Полтавській області (на дату ініціювання процедури постачальника). Рішення набрало законної сили.
Відповідно до умов Комерційної пропозиції №9-УІI, договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021р., але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх зобов'язань.
ГУНП в Полтавській області не надані суду докази внесення змін до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20600588 чи його розірвання.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32 041,54 грн. вартості фактично спожитої активної електричної енергії за період з 01.04.2021р. по 30.09.201р. (відповідно до клопотання про виправлення описки в позовній заяві), підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.11. Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до умов Комерційної пропозиції, у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов'язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.
Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України
Позивачем на підставі вказаних положень нараховано відповідачу за період з 01.04.2021р. по 30.09.2021р. пеню в розмірі 1785,52 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред'явленої до стягнення пені, суд дійшов висновку, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, виконаний арифметично вірно, вказана сума пені нарахована обґрунтовано та підлягає до стягнення.
За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до розрахунку позивач заявив до стягнення 3% річних за період з 01.04.2021р. по 30.09.2021р. в розмірі 348,76 грн. та інфляційні втрати в розмірі 370,19 грн. за період з 16.03.2021р. по 15.07.2021р.
Перевіривши правильність розрахунку, суд встановив, що розмір та період нарахування відповідають вимогам ст. 236 ГПК України та умовам Договору, а тому є обґрунтованими і правомірними (перевірка правильності розрахунку здійснена за допомогою калькулятора підрахунку штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон").
Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32041,54 грн. - основної заборгованості, 1785,52 грн. - пені, 348,76 грн. - 3% річних та 370,19 грн. - інфляційних нарахувань підтверджені документально та нормами матеріального права а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м.Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул.Панянки, 65Б, м.Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) 32041,54 грн. - заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію, 1785,52 грн. - пеня, 348,76 грн. - 3% річних, 370,19 грн. - інфляційні нарахування, 2270,00 грн. - витрати зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Паламарчук