65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"30" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3756/21
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши заяву Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (вх. 2-1464/21 від 07.12.2021 р.) про забезпечення позову у справі № 916/3756/21 за позовом Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” про солідарне стягнення заборгованості в загальному розмірі 106567,12 євро, -
Французька фірма “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” про солідарне стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 04.12.2013 р. у розмірі 106567,12 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 3207339,95 грн., що складається із оплати вартості придбаної частки за договором купівлі-продажу від 04.12.2013 р. у розмірі 100000,00 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 3009690,00 грн. та 3% річних у розмірі 6567,12 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 197649,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” прийнятих на себе зобов'язань як покупцем за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.12.2013 р., укладеним між Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ та ТОВ “Агрофірма “Дністровська”, а також на неналежне виконання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” прийнятих на себе зобов'язань як стороною-2 за договором про передоручення виконання від 04.12.2013 р., укладеним з Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ та ТОВ “Агрофірма “Дністровська”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2021 р. вказану позовну заяву Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 3875/21) залишено без руху, оскільки додана до позовної заяви копія Витягу з основної реєстрації в Реєстрі торгівлі та компаній від 03.04.2019 р. не підтверджує правовий статус Компанії на теперішній час, що унеможливлює встановлення судом статусу позивача як юридичної особи та відповідних осіб, наділених повноваженнями діяти від імені Компанії, на момент звернення до суду із заявленим позовом. Також судом встановлено, що заявником до позовної заяви надано роздруківку з платіжної системи від 24.11.2021 р. про сплату судового збору за подачу даного позову на суму 1958,00 євро, яку не засвідчено належним чином, оскільки відсутній нотаріально засвідчений її переклад на українську мову, з огляду на що суд дійшов висновку, що додана позивачем до позовної заяви роздруківка з платіжної системи від 24.11.2021 р. про сплату судового збору за подачу вказаного позову на суму 1958,00 євро не є належними доказами сплати судового збору за подачу такого позову.
17.12.2021 р. від представника Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на електронну адресу суду надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків, в якому представник позивача зазначив про надання на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 08.12.2021 р. копії платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 1598,00 євро із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, а також на підтвердження правового статусу Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю як юридичної особи за законодавством країни, де її створено, зокрема Французької Республіки, копії Витягу про головну реєстрацію в реєстрі суб'єктів торговельної діяльності та наукових товариств від 08.12.2021 р. із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову. Разом з тим позивач зазначив, що у зв'язку із запровадженням у Французькій Республіці карантинних обмежень, спричинених поширення гострої респіраторної вірусної інфекції СОVID-19, процедура легалізації документів з метою їх використання в інших державах є досить тривалою, що унеможливлює у повній мірі виконання ухвали господарського суду Одеської області від 08.12.2021 р. у встановлений судом строк. Так, позивач зауважив, що станом на дату подання клопотання про продовження строків усунення недоліків легалізований Витяг про головну реєстрацію в реєстрі суб'єктів торговельної діяльності та наукових товариств від 08.12.2021 р. скеровано засобами поштового зв'язку до України з метою його подальшого перекладу на українську мову та засвідчення перекладу. Відтак, позивач вказав, що вказаний витяг з відміткою про легалізацію та нотаріально посвідченим перекладом на українську мову може бути наданий до суду протягом 10 календарних днів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2021 р. задоволено клопотання Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про продовження строку усунення недоліків позовної заяви від 17.12.2021 р. (вх. № 34129/21 від 17.12.2021 р.) та продовжено Французькій фірмі “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю строк для усунення недоліків позовної заяви від 07.12.2021 р. до 10.01.2022 р.
28.12.2021 р. від представника Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем додано копію платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 1598,00 євро із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, а також копію Витягу про головну реєстрацію в реєстрі суб'єктів торговельної діяльності та наукових товариств від 08.12.2021 р. з відміткою про легалізацію та нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
Також 28.12.2021 р. Французькою фірмою “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 106567,12 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 3207339,95 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” та Товариству з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид”, що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.
Вказана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 04 грудня 2013 року між Французькою фірмою “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, яка є юридичною особою за законодавством Франції (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Спільного українсько-французького підприємства з іноземною інвестицією в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид”, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцю свою частку у статутному капіталі Спільного українсько-французького підприємства з іноземною інвестицією в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” (далі - підприємство), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цю частку. Також заявник зазначає, що 04 грудня 2013 р.у між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” (сторона - 1), Спільним українсько-французьким підприємством з іноземною інвестицією в формі товариства з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” (сторона -2) та Французькою фірмою “УДІК” (кредитор) був укладений договір про передоручення виконання, відповідно до п. 1 якого сторона-1 покладає, а сторона-2 бере на себе зобов'язання виконати борг сторони-1 перед кредитором що виникає з договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, укладеному між стороною-1 та кредитором 04 грудня 2013 року. При цьому заявник вказує що пунктом 2 договору передоручення передбачено, що права та обов'язки сторони-2 за цим договором настають у випадку порушення стороною-1 її обов'язків щодо розрахунків перед кредитором за договором купівлі-продажу, а саме: невнесення стороною-1 трьох належних з неї платежів підряд - п. 4.3 договору купівлі-продажу (правочин з відкладальною обставиною). Наразі заявник зауважує, що ТОВ “Агрофірма “Дністровська” на виконання п. 4.1 договору купівлі-продажу було здійснено оплату за придбану частку, а саме: 30.12.2013 р. - 81746,68 євро з урахуванням відповідних податків та 31.07.2014 р. - 13781,67 євро з урахуванням відповідних податків. За ствердженнями заявника, у зв'язку з тим, що ТОВ “Агрофірма “Дністровська” не виконувало зобов'язання щодо сплати вартості придбаної частки, позивачем велись постійні переговори щодо необхідності виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу та листом № 120 від 16.09.2014 р. ТОВ “Агрофірма “Дністровська” запропонувало перенести строк здійснення остаточних розрахунків за договором купівлі-продажу на 9 (дев'ять) календарних місяців. Однак, як вказує заявник, у запропонований строк ТОВ “Агрофірма “Дністровська” оплату вартості частки не здійснило. Так, заявник зазначає, що листом від 16.10.2018 р. він вкотре звернувся до ТОВ “Агрофірма “Дністровська” з проханням надати графік оплат, після чого сторони внесуть зміни до договору купівлі-продажу, а 13.03.2019 р. з листом, де повідомлялось про намір заявника звернутись до суду для стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 вартості частки у статутному капіталі відповідно до договору купівлі-продажу.
Подалі ж, як зазначає заявник, 14.05.2019 р. між Французькою фірмою “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (продавець) та Товариством з обмеженою “Агрофірма “Дністровська” (покупець) був укладений договір про внесення змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.12.2013 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстрований в реєстрі за № 2810. За ствердженнями заявника, даним договором було змінено редакцію п. 3.1 договору купівлі-продажу, а саме: за придбання частки в статутному капіталі покупець зобов'язується сплатити продавцю грошові кошти у розмірі 2942921,10 (два мільйони дев'ятсот сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять одна гривня 10 копійок), що за домовленістю сторін дорівнює (є еквівалентом) 100000,00 (сто тисяч) євро 00 євроцентів, що визначається за курсом 29,429211 гривень за 1 (один) євро на день укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.12.2013 р. Також заявник додає, що було змінено умови п. 4.1 договору купівлі-продажу та встановлено строк здійснення оплати за придбану частку до 31.08.2019 р. Окрім цього, як вказує заявник, п. 4.2 договору купівлі-продажу також було викладено у новій редакції та зазначено, що розрахунки за цим договором здійснюються в євро шляхом прямого банківського переказу на банківський рахунок продавця належної частки платежу згідно встановленого п. 4.1 строку, без вирахування відповідних податків, що підлягають сплаті покупцем до бюджету України під час такої виплати, інші положення договору купівлі-продажу від 04.12.2013 р. залишились без змін. За ствердженнями заявника, в порушення вищевказаних умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Дністровська” до теперішнього часу не здійснено оплату вартості придбаної частий у встановлений договором строк, водночас в силу приписів п. 2 договору передоручення обов'язок щодо сплати заборгованості ТОВ “Агрофірма “Дністровська” перед Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ наявний також і у ТОВ “Дністро-Гибрид”. Внаслідок вказаного, як зазначає заявник, станом на 08.11.2021 р. наявна заборгованість ТОВ “Агрофірма “Дністровська” та ТОВ “Дністро-Гибрид” перед Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ у розмірі 100000,00 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 3009690,00 грн. При цьому заявник додає, що 28.09.2021 р. ним було направлено на адресу ТОВ “Агрофірма “Дністровська” претензію з вимогою погасити заборгованість у семиденний строк з дати отримання претензії, яка була отримана останнім 01.10.2021 р., однак залишена без задоволення. Крім того, як вказує заявник, 28.09.2021 р. ним було направлено на адресу ТОВ “Дністро-Гибрид” претензію з вимогою погасити заборгованість у семиденний строк з дати отримання претензії, яка була отримана останнім 01.10.2021 р., проте залишена без задоволення. Вказані обставини, на думку позивача, переконливо свідчать про небажання відповідачів виконувати свої зобов'язання щодо погашення наявної заборгованості.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали позову, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Зі змісту наведеного вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Більше того, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Зі змісту заяви вбачається, що позивач припускає можливість ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду з даного спору у разі задоволення позову з підстав невиконання відповідачем - ТОВ “Агрофірма “Дністровська” прийнятих на себе зобов'язань як покупцем за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 04.12.2013 р., укладеним між Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ та ТОВ “Агрофірма “Дністровська”, а також на неналежне виконання відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Дністро-Гибрид” прийнятих на себе зобов'язань як стороною-2 за договором про передоручення виконання від 04.12.2013 р., укладеним з Французькою фірмою “УДІК” у вигляді ТОВ та ТОВ “Агрофірма “Дністровська”, що, за ствердженнями заявника, свідчить про їх ухилення від сплати вартості придбаної частки у розмірі 100000,00 євро, що станом на 08.11.2021 р. становить 3009690,00 грн.
Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачами дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову, зокрема доказів вчинення відповідачами дій з виведення грошових коштів з рахунків в банківських установах. Так, обов'язок доведення наявності обставин щодо можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову покладено чинним ГПК на заявника. Однак, заявником наявність цих обставин не доведено суду.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, господарський суд вважає заяву Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову необґрунтованою, у зв'язку з чим така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Французької фірми “УДІК” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову у справі № 916/3756/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Петров