31.12.2021 Справа №914/4117/21
м. Львів
За заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , смт. Куликів Жовківського району Львівської області
про забезпечення позову у справі №914/4117/21
до подання позовної заяви: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , смт. Куликів Жовківського району Львівської області
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів
про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС
Суддя Щигельська О.І.
Представники учасників справи не викликались
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», вчиняти будь-які дії, щодо припинення та обмеження у примусовому порядку газопостачання Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61199661 від 20.12.2021 року до набрання рішенням суду у справі законної сили.
У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що 29.03.2021 представниками Яворівського відділення АТ «Львівгаз» проведено позачергову повірку комерційного ВОГ на об'єкті готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований у АДРЕСА_1 .
За результатами повірки, представниками АТ «Львівгаз» складено Акт про порушення №008060 від 29.03.2021, згідно якого на об'єкті готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що належить ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: Розділ XI, Глава 2, п. 3 п. п. 4 перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
Заявник вказує, що під час проведення засідання Комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення, представник ФОП ОСОБА_1 не погодилася із викладеним у Акті №008060 порушенням та надала обґрунтовані письмові заперечення.
Однак, всупереч наведеним запереченням, 29.12.2021 ФОП ОСОБА_1 отримала лист від АТ «Львівгаз», в якому повідомлено, що за результатами засідання Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №008060 від 29.03.2020. До повідомлення додано: рахунок на оплату №61199661 від 20 грудня 2021 року та повідомлення про припинення газопостачання №61199661 від 20 грудня 2021 року.
Відповідно до рахунку на оплату №61199661 від 20.12.21, сума необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу становить 373 838, 25 грн.
Згідно з повідомлення про припинення газопостачання №61199661 від 20.12.21, у зв'язку з заборгованістю 373 838, 25 грн. у відповідності до вимог Кодексу газорозподільних систем п. 1, гл. 7, Розділу VI ФОП ОСОБА_1 запропоновано у термін до 10-00 год. 5 січня 2022 року самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання. У разі невиконання цієї вимоги транспортування газу підприємству буде припинено (обмежено) в примусовому порядку.
ФОП ОСОБА_1 з рішенням Комісії щодо задоволення Акту про порушення №008060 від 29.03.2020 не погоджується, вважає його незаконним та має намір звернутися до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС щодо задоволення Акту про порушення №008060 від 29.03.2021.
З огляду на наведене, позивач, в порядку забезпечення позову, просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, щодо припинення та обмеження у примусовому порядку газопостачання Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61199661 від 20.12.2021 року до набрання рішенням суду у справі законної сили.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
У постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Заявник зазначає, що отримавши 29.12.2021 повідомлення про відключення газопостачання у терміни до 05.01.2022, АТ «Львівгаз» фактично позбавив ФОП ОСОБА_1 можливості оскаржити неправомірні рішення АТ «Львівгаз» до дня відключення газопостачання.
Пунктом 1 Глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824 передбачено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу при несвоєчасній та/або неповній оплаті послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
Пунктом 3 Глави 7 Розділу VI цього Кодексу газорозподільних систем встановлено, що якщо внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за договором розподілу природного газу Оператор ГРМ не здійснив припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу-боржнику через відмову в доступі до об'єкта споживача або на письмову вимогу Оператора ГРМ споживач самостійно не обмежив чи не припинив споживання (відбір) природного газу з ГРМ, Оператор ГРМ має право вимагати від споживача, крім оплати послуги розподілу природного газу, сплати компенсації.
Згідно з п. 3 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006, газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Відповідно до абз. 2 п. 12 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, якщо об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Судом встановлено, що позивач використовує газ у своїй господарській діяльності, відтак, відключення від газових мереж газоспоживання призведе до суттєвого порушення прав заявника (в тому числі повної зупинки господарської діяльності). Зазначені дії матимуть ряд незворотніх наслідків, зокрема, це збитки та витрати для відновлення газопостачання.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу припиняти (обмежувати) газопостачання не обмежує його права та законні інтереси, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, на думку суду, ефективним, співмірним і адекватним способом забезпечення даного позову буде заборона відповідачу вчиняти дії щодо припинення та обмеження газопостачання позивачу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні.
За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Беручи наявні обставини справи, а також те, що зобов'язання особи, яка звернулася з заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) є виключно прерогативою господарського суду, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
2. До вирішення справи по суті заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (адреса реєстрації: 79039 м. Львів, вул. Золота 42, ідентифікаційний код 03349039) вчиняти будь-які дії щодо припинення та обмеження у примусовому порядку газопостачання Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №61199661 від 20.12.2021 року.
Стягувачем за даною ухвалою є Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” (79039 м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039).
3. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом та підлягає для пред'явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256, 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 31.12.2021 року.
Суддя Щигельська О.І.