79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.12.2021 справа № 914/2012/21
За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
Позивача: Стрийської міської ради, м. Стрий, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Моріон+”, с.Верчани, Стрийський район, Львівська область
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Стрийська районна державна адміністрація Львівської області, м.Стрий, Львівська область
про: повернення земельної ділянки
Суддя У.І. Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
За участі представників:
Від прокуратури: О.П.Сенів - прокурор
Від позивача: Т.В.Кобко - представник
Від відповідача: Б.І.Мицак - представник
Від третьої особи: не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021, справу №914/2012/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 12.07.2021 позов залишено без руху.
22.07.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 27.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.09.2021.
Ухвалою від 16.09.2021 замінено Львівську обласну державну адміністрацію на Стрийську міську раду. Прийнято до розгляду заяву про зміну предмета спору. Продовжено строк розгляду підготовчого провадження та судове засідання призначено на 05.10.2021.
Ухвалою від 05.10.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета спору та підготовче засідання відкладено на 26.10.2021.
Ухвалою від 02.11.2021 судове засідання призначено на 16.11.2021.
Ухвалою від 16.11.2021 розгляд справи відкладено на 30.11.2021.
Ухвалою від 30.11.2021 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021.
21.12.2021 від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без участі повноважного представника.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 21.12.2021 підтримали позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
У судовому засіданні 21.12.2021 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
02.07.2015 між Львівською обласною державною адміністрацією (орендодавець), від імені якої на підставі Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №711/0/5-14 від 12.12.2014 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моріон+» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення для розробки Верчанського родовища в тому числі Південно-Західної ділянки гравійно-піщаних порід.
Кадастровий номер земельної ділянки 4625385200:07:000:0101.
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,4321 га.
Згідно із пунктом 8 договору, такий було укладено на строк 5 років, до 02.07.2020. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовження його дії на новий термін.
Пунктом 9 договору сторони погодили, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 4 відсотки від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, що становить 309494,81 грн на рік.
Згідно пункту 11 договору орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.
02.07.2015 орендодавець передав, а орендар отримав в оренду земельну ділянку на підставі акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. В разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору, спір розв'язується в судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; ліквідації юридичної особи - орендаря (пункт 37 договору).
Відповідно до пункту 21 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду за актом приймання-передачі у строк не пізніше 30 днів з моменту закінчення строку дії договору.
16.10.2015 державним реєстратором Стрийського міськрайонного управління юстиції зареєстровано право державної власності в особі Львівської обласної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 4625385200:07:000:0101 (номер запису про право власності: 11722216).
18.02.2016 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Моріон +" зареєстровано право оренди земельної ділянки - номер запису про інше речове право: 13440073; строк дії: 02.07.2020.
Відповідач скеровував до Львівської обласної державної адміністрації звернення №49 від 01.07.2020, в якому просило продовжити договір оренди спірної земельної ділянки терміном на 5 років для промислової розробки Верчанського родовища Стрийського району.
За результатами розгляду зазначеного звернення, Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом № 16-5052/0/2-20 від 14.12.2020 відповідача було повідомлено, що для об'єктивного розгляду звернення необхідно долучити спеціальний дозвіл на користування надрами.
В позовній заяві прокурором зазначено, що згідно з відомостями ДНВП «Геоінформ України», наказом Державної служби геології та надр України №200 від 03.06.2020, у зв'язку з невиконанням приписів уповноважених органів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010, наданого ТзОВ «Моріон+». Відомості щодо поновлення такого дозволу відсутні.
Відповідно до листів Львівської обласної державної адміністрації від 12.02.2021 № 5/29-1463/0/2-21/7-16.1.2, від 12.02.2021 № 5/29-1464/0/2-21/7-16.1.2, від 19.03.2021 № 5/35-2757/0/2-21/7-16 та від 13.04.2021 № 5/35-4018/0/2-21/7-16.1.2, отриманих на запит прокурора в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Моріон+» звернулося до Львівської обласної державної адміністрації з зверненням № 49 від 01.07.2020 щодо продовження договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625385200:07.000:0101, без проектів додаткової угоди.
Відповідно до повідомлення Стрийської міської ради №3.17/16-3 від 17.03.2021, наданого на запит прокуратури, відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.
25.01.2021 року Львівська обласна прокуратура звернулася до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з листом №15/1-122вих-21, в якому просила скерувати до обласної прокуратури належним чином завірені копії декларацій з плати за землю, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Моріон +» за 2019-2021 роки та облікових (інтегрованих) карток з плати за землю за вказаний період.
У відповідь на зазначений запит, Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області листом № 1103/5/13-01-04-09-15 від 04.02.2021 надано копії запитуваних документів та повідомлено про те, податкова декларація з плати за землю за 2021 рік станом на 02.02.2021 не подана.
У листі від 08.04.2021 № 4147/5/13-01-04-09-15 Головне управлінням Державної податкової служби у Львівській області повідомило, що нарахування відповідачем орендної плати на 2020р. по термін дії договору не проведено.
Прокуратура зазначила, що відповідно до облікової картки з плати за землю, відповідачем сплата орендної плати за землю за період з 31.12.2019 по 30.06.2020 не здійснювалась. Крім того, факт систематичної несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Моріон+» орендної плати за спірну земельну ділянку встановлений рішенням суду у справі № 914/1839/18, а саме: з 17.11.2017 по 20.02.2018 та з 22.02.2018 по 23.05.2018.
Враховуючи наведене прокуратура вказує, що відповідач неналежно виконував умови договору щодо сплати орендних платежів, в порядку та строки, передбачені договором, не скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, договір оренди землі від 02.07.2020 припинив свою дію, однак земельна ділянка орендарем не повернута, що є безумовною підставою для повернення земельної ділянки власнику. Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі позивача Львівської обласної державної адміністрації до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріон +» про повернення землі.
В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на припинення його права користування земельною ділянкою. Здійснюючи моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено відсутність будь-яких рішень суду за позовними заявами позивача до відповідача щодо спірної ділянки, що вказує на невжиття заходів позивачем до відповідача, спрямованих на повернення земельної ділянки за наявності для цього підстав.
Разом з тим, у запитах прокуратури №15/1- 119 вих-21 від 25.01.2021; №15/1-121 вих-21 від 25.01.2021, №15/1-387 вих-21 від 01.03.2021 та №15/1-956 вих-21 від 28.05.2021 зазначено про необхідність надання інформації про вжиті Львівською обласною державною адміністрацією заходи реагування за наслідками виникнення заборгованості Договором, в т.ч. щодо звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та повернення орендованих ділянок або зазначити причини їх невжиття. Однак, позивачем не вжито заходів реагування. Прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про самоусунення позивача від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
28.05.2021 прокуратура повідомила позивача про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень наданих ст.ст.23,24 Закону України «Про прокуратуру».
Після пред'явлення прокурором позовної заяви в суд, 01.09.2021 державним реєстратором закрито розділ щодо об'єкта нерухомого майна - земельна ділянка з кадастровим номером - 4625385200:07:000:0101 площею 7,4321 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 757088346253) та одночасно внесено запис про припинення права державної власності в особі Львівської обласної державної адміністрації (номер запису про право власності: 43052049), зареєстровано право комунальної власності (власник: Стрийська міська рада, код ЄДРПОУ: 26256903) на земельні ділянки, утворені внаслідок поділу: кадастровий номер 4625385200:07:000:0118 площею 2,5 га (номер запису про право власності: 43052944); кадастровий номер 4625385200:07:000:0119 площею 2,5 га (номер запису про право власності: 43053187); кадастровий номер 4625385200:07:000:0120 площею 2,4321 га (номер запису про право власності: 43051311).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2021 замінено позивача у даній справі - Львівську обласну державну адміністрацію на її правонаступника у даній справі - Стрийську міську раду.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.
Спірні земельні ділянки ТзОВ «Моріон+» не надавалися в користування для здійснення виробничої діяльності з надрокористування. Земельні ділянки не використовувались для здійснення виробничої діяльності з видобутку корисних копалин, так як Товариство після закінчення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4625385200:07:000:0101 припинило діяльність з видобутку надр.
Відповідно до норми встановленої ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок розроблена відповідно до розпорядження голови Львівської ОДА №27/0/5-18 від 15.01.2018.
Разом з тим, відповідач зазначив, що прокурором не подано доказів, що технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок погоджена та затверджена в встановленому законом порядку.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами, позивачем, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано безпідставне користування земельною ділянкою, яка належить органу місцевого самоврядування, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Стрийської міської ради.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Стрийська міська рада Львівської області не зверталася до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки.
Таким чином, дії позивача: Стрийської міської ради Львівської області свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.
У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, Натомість просить земельну ділянку повернути позивачу - міській раді, і не з чужого незаконного володіння, а внаслідок порушення умов договору оренди.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу місцевого самоврядування, у повноваження якого володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах належним майном. Про порушення умов договору оренди орендодавець - сільська рада знала, ще до того, як орган прокуратури звертався з запитами та листами для встановлення підстав для представництва, оскільки не отримувала орендної плати значний період.
Отже, протягом досить тривалого часу (розумного строку) позивач знав про порушення його прав та не звертався до суду за захистом таких, що є підставою вважати що рада не здійснила захисту інтересів держави.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, Львівська обласна державна адміністрація та відповідач уклали договір оренди землі від 02.07.2015, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Факт передання вказаної земельної ділянки в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 02.07.2015.
Згідно із абзацом 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Пунктом 8 договору сторонами погоджено, що такий було укладено на строк 5 років, до 02.07.2020. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовження його дії на новий термін.
Відповідно до пункту 37 договору його дія припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; ліквідації юридичної особи орендаря.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на час закінчення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п'ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов'язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Тобто, виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 159/5756/18.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження N 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Відповідно до повідомлення Львівської обласної державної адміністрації, у відповіді від 12.02.2021 № 5/29-1463/0/2-21/7-16.1.2, від 12.02.2021 № 5/29-1464/0/2-21/7- 16.1.2, від 19.03.2021 № 5/35-2757/0/2-21/7-16 та від 13.04.2021 № 5/35-4018/0/2- 21/7-16.1.2, отриманої на запит прокурора в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Моріон+» звернулося до Львівської обласної державної адміністрації з заявою № 49 від 01.07.2020 щодо продовження договорів оренди земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 4625385200:07:000:01051 без проектів додаткових угод. Водночас, такий лист датований 01.07.2020, тобто за день до закінчення строку дії договору.
Вказані обставини відповідачем не спростовані, доказів протилежного не подано. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався порядку та строків, встановлених статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та пункту 8 договору щодо письмового повідомлення орендодавця про намір орендаря продовжити дію договору оренди на новий строк (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору), направивши таке повідомлення лише за один день до закінчення строку дії договору, без проекту додаткової угоди.
Отже, дія договору оренди припинилась 02.07.2020 у зв'язку із закінченням строку, на який такий договір було укладено.
Крім того, слід зазначити, що згідно з умовами договору, вищезазначена земельна ділянка надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Моріон+» для розробки Верчанського родовища в тому числі Південно-Західної ділянки гравійно-піщаних порід.
Судом встановлено, що згідно з наказом Державної служби геології та надр України № 200 від 03.06.2020 «Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010», у зв'язку з невиконанням приписів уповноважених органів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (лист Державної екологічної інспекції України від 26.03.2020 N 2320/2.10/6-20, лист Державної екологічної інспекції у Львівській області від 11.03.2020 N 02-1084), та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 02.06.2020 N 4-РГ/2020), зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5181 від 05.07.2010, наданого ТзОВ «Моріон+».
Відомості щодо поновлення дозволу в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, відсутність такого дозволу також унеможливлює подальше використання відповідачем спірної земельної ділянки для цілей, визначених умовами договору.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У пункті 21 договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому від одержав її в оренду за актом її приймання-передачі у строк не пізніше 30 днів з моменту закінчення строку дії договору.
Із листа Стрийської міської ради №3.17/16-3 від 17.03.2021 вбачається, що Товарство з обмеженою відповідальністю «Моріон+» продовжує користуватися спірною земельною ділянкою.
Таким чином, в порушення умов договору та положень чинного законодавства, орендар спірну земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди від 02.07.2015 орендодавцю не повернув.
Відповідно до статей 319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Оскільки відповідачем не доведено правових підстав утримувати та користуватись спірною земельною ділянкою, господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем прав позивача.
Заперечення відповідача про неподання доказів, що технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок погоджена та затверджена в встановленому законом порядку судом відхиляється, оскільки зазначена не стосується предмета спору.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що строк дії договору закінчився 02.07.2020, а на дату прийняття рішення у справі в матеріалах справи відсутні докази повернення земельної ділянки кадастровий № 4625385200:07.000:0101 площею 7,4321 га, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку позивачу підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Моріон+» (Львівська область, Стрийський район, с. Верчани, вул. 24 Серпня, будинок 30-3,26, ідентифікаційний код 35056303) повернути в розпорядження держави в особі Стрийської міської ради земельні ділянки з кадастровим номером 4625385200:07:000:0118 площею 2,5 га; кадастровим номером 4625385200:07:000:0119 площею 2,5 га та кадастровим номером 4625385200:07:000:0120 площею 2,4321 га.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріон+» (с. Верчани, вул. 24 Серпня, будинок 30-3,26, Стрийський район Львівської області, ідентифікаційний код 35056303) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 2270,00 грн судового збору.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 31.12.2021.
Суддя Ділай У.І.