Справа № 452/3683/20
Іменем України
"15" листопада 2021 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
секретаря Кафтан О.Ю.,
із участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 із зазначеним позовом; в обгрунтування своєї позиції, посилається на те, що 7 вересня 2017 року на автодорозі Львів-Самбір-Ужгород мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Рено» завдано механічних пошкоджень; згідно постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23.01.2018 року особою винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, є водій ОСОБА_1 , - відповідач по справі. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Рено» відповідає ринковій вартості автомобіля до ДТП, так як його ремонт є економічно невигідним і становить 155718грн. Як зазначає позивач, на момент настання дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило на користь потерпілої сторони страхове відшкодування у сумі 100000грн., а тому просить стягнути з відповідача понесені витрати у вищезазначеному розмірі в порядку регресу.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про підтримання позову та розгляд справи в його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечив, оскільки мали місце обставини, викладені позивачем у зверненні до суду.
Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав:
Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Тому до ухвалення судового рішення судом роз'яснено учасникам наслідки відповідної процесуальної дії.
Одночасно судом установлено, що 7 вересня 2017 року о 17.00год на автодорозі Львів-Самбір-Ужгород відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Сітроен Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та автомобіля марки «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Як вбачається з постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак справу закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Сітроен Берлінго» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 застрахована не була.
Відповідно до положень пункту «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
Так, ОСОБА_2 водій автомобіля марки «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_2 , якому завдано механічних пошкоджень, 1 березня 2018 року звернувся із заявою до МТСБУ про здійснення відшкодування матеріального збитку, заподіяного в результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до ст. 35 та п.41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно Розрахунку вартості КТЗ марки «Рено Меган» з номерним знаком НОМЕР_2 , проведеного на підставі Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №021/1 від 10.10.2017р., складеного експертом Кульчицьким Я.В., розмір регламентної виплати, яка належить власнику КТЗ марки «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження під час ДТП, становить 100000грн., які було виплачено 15 травня 2018 року, включаючи витрати на встановлення розміру збитків та збору документів в сумі 1464,96грн.
Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Також, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 16 листопада 2016 року в справі № 6-2188цс16, за змістом якого згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання, зазвичай, виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Як роз'яснено в п. 26 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.
У зв'язку з тим, що відповідач на час настання ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).
Враховуючи наведене, оскільки позивачем здійснено регламентну виплату потерпілій стороні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, і така сталася з вини відповідача, як водія транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, такий в добровільному порядку понесені витрати позивачу не компенсував, тому позов слід задовольнити та стягнути в порядку регресу із відповідача в користь позивача понесені ним витрати на виплату страхового відшкодування.
Крім того, стягненню підлягає документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2102грн., що слід стягнути з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 206, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 - на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8; р/р IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», ЄДРПОУ-21647131), - 101464,96(сто одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні 96коп.)грн. завданої майнової шкоди та 2102(дві тисячі сто дві)грн. судового збору; ВСЬОГО:103566,96(сто три тисячі п'ятсот шістдесят шість грн. 96 коп.)гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти з дня складення 19 листопада 2021 року повного судового рішення.
Суддя