Справа №:755/21504/21
Провадження №: 2/755/9753/21
"29" грудня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 182 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов'язання відповідача виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 182 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов'язання відповідача виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Наказ відповідача № 175-к від 08.11.2021 про відсторонення позивача від роботи;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи.
22.12.2021 року вказану позовну заяву передано в провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, фактично позовна заява отримана суддею - 23.12.2021 року.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Проте, як убачається зі змісту позовної заяви, позивач серед наведених позовних вимог просить суд, зокрема, визнати незаконним та скасувати Наказ потенційного відповідача про відсторонення позивача від роботи та зобов'язати потенційного відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року за № 13 "Про практику застосування судами законодавства" якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).
Проте, позивач, окрім визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, ставить питання про виплату заробітної плати у період її відсторонення, що необхідно уточнити.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Разом з тим, заявляючи позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, позивачем не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми із наданням доказів правомірності такого нарахування..
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Так, у позові заявлено одну вимогу майнового характеру: зобов'язати відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи, проте позивач ціну позову не визначила, не зазначила розмір невиплаченої заробітної плати за час відсторонення позивача від роботи відповідачем.
Разом з тим до позовної заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1816 грн. із зазначенням: «за дві позовні вимоги». Оскільки позивачем пред'явлено дві позовні вимоги, одна з яких є немайнового характеру, а друга - майнового, про порядок справляння судового збору слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).
Тобто, позивач звільняється від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заробітної плати, однак не звільняється від його сплати щодо вимог про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення від роботи, оскільки такі вимоги не тотожні поновленню на роботі звільненого працівника, при пред'явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.
Тому за подання позову в частині скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає сплаті судовий збір за двома вимогами: немайновою - згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та майновою - згідно пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (908 грн. 00 коп), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Додатково роз'яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Враховуючи вищевикладене, пред'явлена позовна заява подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
- не зазначено ціну позову;
- не додано розрахунок ціни позову;
- не зазначено розмір сплаченого судового збору за позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру;
- не вказано розмір заробітної плати, яку просить стягнути позивач з відповідача.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки встановлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 182 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов'язання відповідача виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви терміном десять днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 182 м. Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов'язання відповідача виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Коваленко