ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24743/21
провадження № 2/753/10448/21
"28" грудня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Гусак О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за його позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець міста Києва Суліма Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець міста Києва Суліма Олена Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 21 травня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 54893, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість у розмірі 16900 грн 00 коп. у виконавчому провадженні № 67484724, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Суліми О.О.
Заява обґрунтована тим, що на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження № 67484724, яке перебуває в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Суліми Олени Олександрівни. Відповідачем оскаржуваний виконавчий напис пред'явлено до примусового виконання та наразі відкрито виконавче провадження, що є підставою вчинення приватним виконавцем дій спрямованих на на його виконання. Заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача, який в судовому порядку оскаржує вказаний виконавчий напис.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до позовної заяви документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підстави вимог своєї заяви, суд вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник щодо виконавчого напису, вчиненого 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрованого в реєстрі за № 54893, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість у розмірі 16900 грн 00 коп.
11 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Сулімою Оленою Олександрівною на виконання оспорюваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 67484724.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник посилається на те, що примусове виконання зазначеного виконавчого напису до ухвалення рішення по суті спору порушує права позивача та призводить до ускладнення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки держаним виконавцем здійснюються дії щодо примусового виконання виконавчого напису.
Ураховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів.
Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність її задоволення, оскільки виконавчий напис є предметом судового розгляду та державним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого напису, законність якого оспорюється позивачем.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з вимогами частини третьої статті 154 ЦПК України.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за № 54893.
Позивач (боржник) - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Треті особи:
- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Олена Олександрівна, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
- приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Суліма Олена Олександрівна, адреса: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 35, 9-й поверх, оф. 84, каб. 1.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Дарницький районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Гусак