Справа № 752/23465/19
Провадження № 2/752/1507/21
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Бондар І.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі по тексту - ТОВ «Новобудова», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також витрати по сплаті судового збору.
Позов обґрунтований тим, що відповідачі ОСОБА_1 в розмірі ѕ частки квартири та ОСОБА_2 в розмірі ј частки квартири є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договорів дарування. Зазначений будинок відповідно до наказу АТ ХК «Київміськбуд» № 104/0/8-11 від 28.10.2011 р. було передано в експлуатацію та обслуговування ТОВ «Новобудова».
ТОВ «Новобудова» безперебійно надавались житлово-комунальні послуги та послуги з житлово-комунальні послуги.
Товариство зазначило, що зверталися до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за спожиті ними житлово-комунальні послуги, проте ухвалою судді у справі 752/3085/17 від 25.04.2017 судовий наказ, виданий Голосіївським районним судом м. Києва від 22.09.2016 року у справі № 752/12920/16-ц - скасовано.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов'язань щодо оплати житлово-комунальних послуг утворилася заборгованість. Сума заборгованості за період з 01.01.2016 по 01.07.2019 становить 17682 гривні 08 копійок. Також боржникам нарахована інфляційна складова (2049,99 грн) та три проценти річних (624,12 грн).
28 квітня 2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 48-49).
Справа, призначена на 21.07.2021 не розглядалася у зв'язку з неявкою відповідачів, які про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
26 липня 2021 року представник позивача ТОВ «Новобудова» Євтіхеєв В.В. подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зазначив, що розмір заборгованості відповідача - 1 ОСОБА_1 за спожиті нею житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2016 по 01.07.2021 року включно з урахуванням ѕ частки власності на квартиру складає: 22 354,21 грн, з них: основний борг за період з 01.11.2016 по 01.02.2020 року - 17 046 грн 23 коп.; 3% річних - 1463,68 грн, індекс інфляції - 3844,30 грн.
Розмір заборгованості відповідача - 2 ОСОБА_2 за спожиті ним житлово-комунальні послуги з урахуванням ј частки власності на квартиру складає: 7451,42 грн, з них: основний борг за період з 01.11.2016 по 01.02.2020 року - 5682 грн 08 коп.; 3% річних - 487,90 грн, індекс інфляції - 1281,44 грн.
Просив задовольнити збільшені позовні вимоги, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.
У судове засідання 11.11.2021 року представник позивача не з'явилась. Подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність представника ТОВ «Новобудова». Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином. Відповідачів повідомлено у тому числі шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «НОВОБУДОВА» є юридичною особою, предметом діяльності якої відповідно до статуту є надання житлово-комунальних послуг співвласникам багатоквартирних будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально- побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та ін. (а.с. 12-21).
Відповідно до наказу АТ ХК «Київміськбуд» № 104/0/8-11 від 28.10.2011 р. житлові будинки АДРЕСА_2 з об'єктами соціального призначення, ІТП та насосною станцією було передано на баланс, обслуговування і експлуатацію ТОВ «Новобудова» (а.с. 22).
Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації № 923 від 06.12.2011 житловому будинку АДРЕСА_3 (а.с. 23).
Рішенням Київської міської ради № 30/30 від 17.12.2015 року проспект Червонозоряний перейменовано на АДРЕСА_4 (а.с. 24).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.07.2019 року квартира АДРЕСА_1 загальною площею 97,4 кв.м знаходиться у приватній спільній частковій власності відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 є власницею ѕ частки зазначеної вище квартири на підставі договору дарування від 18.11.2013 року; ОСОБА_2 є власником ј частини квартири на підставі договору дарування від 31.10.2013 року (а.с. 25-26, 27-28).
Відповідно до довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА № 11224941 від 12.12.2019 відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 з 26.10.2004 (а.с. 37).
Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, на запит суду, повідомлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 зареєстрованим не значиться (а.с. 36).
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Стаття 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
За приписом статті 162 Житлового кодексу Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 19 Закону України № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на момент виникнення спірних відносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а стаття 20 цього Закону зобов'язує споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до загальної площі займаної квартири.
Статтею 360 ЦК передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК Української РСР власники квартир зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як встановлено судом, відповідачі належним чином не виконали свій обов'язок з оплати житлово-комунальних послуг, що надавались позивачем, внаслідок чого, відповідно до наданого позивачем уточненого розрахунку, за період з 01.11.2016 по 01.02.2020 року у них виникла заборгованість у розмірі 22 728,31 грн.
Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надали.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.
Враховуючи викладене, розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням ѕ частки власності на квартиру складає 17 046,23 грн; розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 з урахуванням ј частки власності складає 5682,08 грн.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Положеннями статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Позивачем було пред'явлено вимогу про стягнення з відповідачів інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в зв'язку з неналежним виконанням ними своїх зобов'язань.
Вирішуючи зазначені вимоги позивача, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачами виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.11.2016 по 01.02.2020, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів на його користь втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 5125,74 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 1951,58 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі, що відповідає розміру їх частки власності квартири.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , ІПН - не відомий) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (місцезнаходження 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 32917247) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 22354,21 грн та судовий збір у розмірі 1702,50 грн, що разом складає належну до стягнення суму 24 056 (двадцять чотири тисячі п'ятдесят шість) гривень 71 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - не відоме, ІПН НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (місцезнаходження 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 32917247) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7451,42 грн та судовий збір у розмірі 567,50 грн, що разом складає належну до стягнення суму 8 018 (вісім тисяч вісімнадцять) гривень 92 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Г. Плахотнюк