Дата документу 29.12.2021 Справа № 554/12448/21
Провадження № 1-кс/554/17244/2021
29 грудня 2021 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170420001385 від 27.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -
Слідчий звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170420001385 від 27.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021170420001385 від 27.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.12.2021 року, близько 14:40 год. невстановлені особи, перебуваючи в приміщенні ломбарду "Діамантовий Дім", по вулиці Івана Мазепи, 14 в м. Полтава, шляхом обману заволоділа у ОСОБА_5 мобільним телефоном марки "ViVO", чим спричинили майнової шкоди на загальну суму 5500 грн.
28.12.2021 року в ході огляду у громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 добровільно видав мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Вилучені речі в ході огляду 28.12.2021 року, являються речовим доказом по кримінальному провадженні та являються тимчасово вилученим майном, вважає за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна.
28.12.2021 вилучені речі визнано речовими доказами.
Приймаючи до уваги, що вилучені в ході огляду 28.12.2021 року, мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , має значення речового доказу та може бути використаний під час досудового розслідування для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, задля проведення ряду експертних досліджень.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Слідчий надав до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Володілець майна повідомлявся про місце та час розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021170420001385 від 27.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190КК України.
В ході проведення досудового слідства по кримінальному провадженню було встановлено, що 27.12.2021 року близько 14:40 год. невстановлені особи, перебуваючи в приміщенні ломбарду "Діамантовий Дім", по вулиці Івана Мазепи, 14 в м. Полтава, шляхом обману заволоділа у ОСОБА_5 мобільним телефоном марки "ViVO", чим спричинила майнової шкоди на загальну суму 5500 грн.
28.12.2021 року в ході огляду у громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 добровільно видав мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Постановою слідчого від 28.12.2021 р. мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021170420001385 від 27.12.2021 року.
Слідчим доведено, що майно, а саме: мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене, під час огляду 28.11.2021 року майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170420001385 від 27.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Vivo» v2023, синьо - сірого кольору, імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який були вилученні в ході огляду у ОСОБА_6 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, користування, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1