Дата документу 08.12.2021
Справа № 334/9420/21
Провадження № 6/334/341/21
08 грудня 2021 року
Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому написі, -
07 грудня 2021 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», первісний стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», боржник ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні № 64601710, відкритому на підставі примусового виконання виконавчого напису № 1800 вчиненого 16 липня 2010 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0899 га, кадастровий номер 2310100000:04:021:0015, та яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відповідно до ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З наведеного вбачається, що нормами ЦПК встановлена можливість заміни стягувача саме у виконавчому провадженні або у виконавчому листі. У порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. При цьому, з аналізу норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що в порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону у виконавчому провадженні лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 26.02.2020 року у справі № 826/7981/17 справи за заявами про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса (заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса) мають вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена правова позиція є аналогічною викладеній у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 826/7941/17, в якій вказано, що у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 зазначила: «Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 181 КАС України (ст. 287 КАС України у чинній редакції). Отже нормами ЦПК України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 264 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства».
Така ж позиція висловлена й у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №822/1659/18.
Отже, суд вважає, що питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно з якою заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі № 640/15952/19, від 11 серпня 2021 року у справі №372/715/21, від 28 жовтня 2021 року у справі №280/456/20).
Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов'язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Нормами ЦПК встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 379 КАС України, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу заявника, що у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі №ЗВ/380/22/20, на яку посилається заявник у заяві, вказано, що у справі, що розглядається, особливістю є те, що заяву про заміну стягувача подано до відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже положення частини четвертої статті 379 КАС України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Тому вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні у виконавчому написі до відкриття виконавчого провадження у порядку статті 379 КАС України є передчасними, оскільки у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю державного чи приватного виконавця після подання виконавчого документа, заявник вправі їх оскаржити в загальному порядку. При цьому, Верховний Суд у цій постанові вказав, що нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що дана заява про заміну стягувача у виконавчому написі нотаріуса не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд застосовує до неї п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України за аналогією закону згідно з п. 9 ст. 10 ЦПК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому написі, слід відмовити.
Керуючись п.9 ст.10, п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. ст. 260, 354, 442 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому написі.
Роз'яснити заявнику право звернутись з заявою про заміну сторони виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим написом нотаріуса у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ісаков Д.О.