Єдиний унікальний номер: 448/1141/20
Провадження № 2/448/95/21
10.11.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Керницькій Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно - право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,57 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №873 від 11.04.1997р., зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №117.
Зазначає, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя всім своїм майном розпорядився, склавши заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 . Покликається на те, що позивачка ОСОБА_1 прийняла частину даної спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, копія якого міститься в матеріалах справи (у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_2 ).
Вказує, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право на спірну земельну частку (пай) позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачкою ОСОБА_1 право на спірну земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого її інтереси представлятиме представник адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги своєї довірительки, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просить розглядати дану цивільну справу у його відсутності.
Представник третьої особи - в.о. завідувача Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення від 17.11.2020р.; інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.11.2020р. №62490121, з якої слідує, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Мостиській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за №333/2000. Просив розглядати дану справу у його (представника) відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 (батька позивачки).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України 2003 року (ЦК), законами України "Про нотаріат", «Про міжнародне приватне право», іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі, коли спадщина, відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.
Згідно із ст.534 ЦК України в редакції 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина (чоловік) і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Відповідно до ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст.548, 549 ЦК України 1963 року (діяли на момент відкриття спадщини), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на вказані правовідносини поширюється дія ЦК УРСР від 18.07.1963 року.
До складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,57 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №873 від 11.04.1997р., зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №117.
Спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном розпорядився, а саме 10.06.1998р. склав заповіт, яким усе своє майно заповів позивачці ОСОБА_1 (своїй дочці). Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №23 та у спадковому реєстрі за №41573252.
Матеріалами справи, зокрема копією спадкової справи 333/2000, заведеною в Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області, підтверджено: спадкодавець ОСОБА_2 за життя своїм майном розпорядився, заповівши таке своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 ; позивачка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла дану спадщину, зокрема шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном та отримала у нотаріуса Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 ; спадщина, на яку видане свідоцтво, складається зжитлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом не здобуто доказів, що є інші спадкоємці, які мають обов'язкову частку у спадщині та які у встановлений законом строк звернулись в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини.
Підсумовуючи, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_2 спадкове майно, в тому числі право на спірну земельну частку (пай) успадкувала саме позивачка ОСОБА_1 .
В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну частку (пай) позивачка не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копією заповіту спадкодавця ОСОБА_2 , посвідченого у Крукеницькій сільській раді 10.06.1998р.; витягом №8144361 від 23.01.2007р. про реєстрацію заповіту спадкодавця ОСОБА_2 у спадковому реєстрі за №41573252; копією спадкової справи 333/2000, заведеної у Мостиській державній нотаріальній конторі Львівської області після смерті ОСОБА_2 ; копією Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №873 від 11.04.1997р., виданого на ім?я ОСОБА_2 ,зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №117; довідкою виконавчого комітету Крукенцької сільської ради Львівської області за №1302 від 26.11.2019р.; копією паспорта позивачки ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.
Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивачки на спірне майно (земельну частку (пай) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за нею (позивачкою) права на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; вона у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняла дану спадщину; інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині та які у встановлений законом строк прийняли спадщину судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 входить право на зазначену земельну частку (пай); право на спірну земельну частку (пай) було посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за нею права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачки, а тому може бути застосований судом.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права на спірну земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну ділянку (середню земельну частку) площею 1,57 в ум.ка.га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №873 від 11.04.1997р., зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №117.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Воля Садківська Мостиського району Львівської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ:26307500, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Яворівського району Львівської області.
Суддя Ю.В. Кічак