07 грудня 2021 року Справа №160/11728/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву позивача про прийняття додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) в інтересах доньки ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В.Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243) в особі Нікопольського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (53211, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Микитинська, 5) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного Управління Державної міграційної служби ( ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Нікопольського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992р. № 2503-XІІ.
Зобов'язано Головне Управління Державної міграційної служби ( ГУ ДМС) України в Дніпропетровській області в особі Нікопольського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 р. №2503-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
29.11.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, який в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України просить ухвалити додаткове судове рішення про повернення судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи №160/11728/21, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243) на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у сумі 908 грн.
Вирішуючи витання щодо повернення судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час прийняття рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом питання про відшкодування збору вирішено не було.
Пунктом 3 ч 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд вважає необхідним зазначити, що в даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»: « Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб».
Натомість на помилкову вимогу суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 19.07.2021 позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у сумі 908,00 грн. відповідно до квитанції №41 від 26.07.2021.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік умов повернення судового збору за ухвалою суду. Проте, вказаний Закон не передбачає такої дії суду, як повернення помилково сплаченого судового збору.
В свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, передбачена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Враховуючи викладене, повернення помилково сплаченого судового збору позивач може вирішити відповідно до наведеного Порядку № 787 від 03.09.2013.
Оскільки в даному випадку судовий збір за подання позовної заяви було сплачено позивачем помилково, суд виходячи з вищенаведеного приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення про вирішення питання повернення позивачу сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 139, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.5, 7 Закону України "Про судовий збір", -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про повернення судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з розглядом справи №160/11728/21, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243) на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір у сумі 908 грн.-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України
Суддя О.В. Врона