26 липня 2021 року Справа № 160/5369/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, 4-Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" (код ЄДРПОУ - 38788220), до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, 4-Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" (код ЄДРПОУ - 38788220), до повного усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході проведення його уповноваженими особами позапланової перевірки відповідача виявлено факт експлуатації останнім об'єктів з порушеннями законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку із чим позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів до повного усунення порушень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/5369/21. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У відповідності до ч.1ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
23.07.2021 електронною поштою від відповідача надійшло клопотання прийняти в якості доказу акт №224 від 30.06.2021, складений за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування пропуску строку подання доказу відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України, товариство вказало, що перевірка була проведена у період з 25.06.2021 по 30.06.2021, що унеможливлювало подання акту, складеного за результатами цієї перевірки у строк подання відзиву на позов.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
На підставі наказу начальника Криворізького районного сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №4 від 22.03.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у період з 25.03.2021 по 26.03.2021 уповноваженими особами позивача проведено позапланову перевірку ТОВ «Євроінпекс» щодо приміщення операторської та території «АЗС з пропан-бутановим модулем» за адресою: Дніпропетровська область., Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, 4-Б.
Результати перевірки зафіксовані в акті №24 від 26.03.2021, яким встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ(КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні (ППБУ) , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затвердженого наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (ДБН В.2.5-56:2014), а саме:
пунктів 1,2,1.4 розділу V ППБУ -приміщення операторсько не обладнане системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.2-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
абзацу першого частини другої ст. 57 КЦЗУ - роботу новоутвореного підприємства не розпочато на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
пункту 3.12 розділу V ППБУ - не вказано на пожежному щиті порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
пункту 12 частини першої ст. 20 КЦЗУ - не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування об'єкту;
частини 1 ст. 53 КЦЗУ - на об'єкті підвищеної небезпеки не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення.
Позивач вважає, що подальша експлуатація вищевказаного об'єкту, що експлуатується відповідачем із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров'ю людей.
При вирішенні спору суть виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V).
Відповідно до ст. 1 цього Закону, Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 1 Закону №877-V).
За приписами ч. 5 ст. 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду (абзац перший), відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац другий).
Абзацом 4 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частина 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частин першої та другої ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як визначено ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно із ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
За п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, затверджені Правила пожежної безпеки в Україні, які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Пунктами 26 та 33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Звідси, чинне законодавство пов'язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров'я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку.
Відповідач вважає, що усунув усі порушення виявлені в акті №24 від 26.03.2021 та на підтвердження посилається на акт №224 від 30.06.2021, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В той же час з акту вбачається, що не усуненим залишилось порушення ч. 1 ст. 53 КЦЗУ -на об'єкті підвищеної небезпеки не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення.
Твердження відповідача про неможливість усунути це порушення, оскільки ДП «Центр громадської безпеки №112», яке повинно приймати інформацію з автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій наразі є ліквідованим, згідно наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №128 від 11.05.2016, не приймаються судом виходячи з наступного.
За ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Обов'язок держави - захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).
Встановлення, вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
Згідно з п.3 ч.1 ст.50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України № 2245-III від 18.01.2001р. «Про об'єкти підвищеної небезпеки» встановлено, що суб'єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
ТОВ «Євроінпекс» за даними Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки є об'єктом підвищеної небезпеки другого класу (код реєстрації 15.38788220.02.2).
Частиною 1 ст.53 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 28.02.2019 року у справі № 810/2400/18 такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
За встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст., 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінпекс» про застосування заходів реагування - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, 4-Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" (код ЄДРПОУ - 38788220), до повного усунення порушень.
Встановити спосіб і порядок виконання рішення, шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, 4-Б Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінпекс" (код ЄДРПОУ - 38788220), до повного усунення порушень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона