Справа № 522/7588/21
Провадження № 2/522/6530/21
17 грудня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просить зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в квартиру та передачі ключів від.
В обґрунтування вимог посилається на те, що позивач є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Зазначає, що відповідачка змінила замки від вхідних дверей та чинить перешкоди у користуванні його власністю, здає в оренду та отримує за це грошові кошти, перешкоджає вселенню в квартиру, а позивач не має іншого житла.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 06.07.2021 року.
У судове засідання 06.07.2021 року з'явився представник позивача, відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Розгляд справи відкладено на 12.08.2021 року.
У судове засідання 12.08.2021 року з'явився представник позивача, відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Розгляд справи відкладено на 25.10.2021 року.
19.10.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання 25.10.2021 року з'явилися представник позивача та представник відповідача. Сторонам роз'яснено права та обов'язки, протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків. По справі оголошено перерву на 23.11.2021 року.
08.11.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У судове засідання 23.11.2021 року з'явилися представники позивача та представник відповідача. Сторони надали пояснення. По справі оголошено перерву на 07.12.2021 року.
У судове засідання 07.12.2021 року учасники процесу не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. По справі оголошено перерву на 17.12.2021 року.
У судове засідання 17.12.2021 року з'явилися представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві. Свідки в судове засідання двічі не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи дійшов до висновку до наступного.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.04.2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної спільної часткової власності на Ѕ частину квартири. Інша частина квартири належить ОСОБА_3 згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.03.2021 року.
З відповіді Приморського відділу поліції м.Одеси вбачається, що ОСОБА_1 має право володіти та користуватись Ѕ квартири за адресою АДРЕСА_2 , «про що не заперечує ОСОБА_4 ». З цього випливає той факт, що позивач не користується своєю власністю.
Фотороздруківки з сайту оголошень дають можливість суду дійти висновку про те, що квартира здається в оренду, оскільки вбачається вказана спірна адреса та дата заїзду 02-03 квітня 2021 року.
Представник позивача ОСОБА_5 , який є батьком позивача, в судовому засіданні повідомив суду, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 забрала ключі від квартири, повідомила сина про те, що жодної квартири він не отримає та після цього почала здавати її в оренду, на зв'язок не виходить, надати добровільно ключі від квартири відмовляється, а у позивача іншого власного житла немає, він змушений під час приїзду до м.Одеси винаймати житло.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ізст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб.
Положеннястатті 317 Цивільного кодексу Українипередбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно дост. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Відповідно дост. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Суд критично ставиться до доводів представника відповідача про відсутність будь-яких особистих дій позивача, спрямованих на вселення у квартиру, оскільки це спростовується претензією позивача спрямованою на адресу відповідача від 22.04.2020 року, в якій позивач вимагає усунення порушення його права шляхом надання можливості вселитися та отримати ключі від квартири.
Вищезазначене також узгоджується з рішеннями суду по справам №522/ 15409/18 та №523/11786/18 про поділ майна подружжя між сторонами, це свідчить про наявність спорів щодо спільно набутого майна, де предметом, зокрема, є квартира по АДРЕСА_3 .
Статтею 319 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.
З огляду на обставини, встановлені рішенням Суворовського районного суду м.Одеси по справі №523/11786/18, де позивач довів обставину використання відповідачкою спільних коштів подружжя на свій розсуд проти волі ОСОБА_1 і не в інтересах сім'ї ОСОБА_6 , а в інтересах сім'ї ОСОБА_7 , твердження представника відповідачки адвоката Слободяник О.І. про те, що ОСОБА_2 ніколи не чинила жодних обмежень у вселенні позивача до квартири та право власності його ніколи не обмежувала викликає у суду сумніви.
Підсумовуючи вищенаведене, твердження представника відповідача щодо штучності позовних вимог, не спрямованих на реальний захист житлових прав позивача не знайшли свого підтвердження.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відтак, суд, встановивши, що відповідач не надає можливості позивачу користуватися житловим приміщенням, право на користування яким є його законним правом, доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41,47 Конституції України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 78, 81, 89, 133, 137, 141, 175, 178, ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення, - задовольнити.
Зобовязати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) усунути перешкоди ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в квартиру та передачі ключів від неї.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ) судовий збір у розмірі 908 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 20 грудня 2021 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена
17.12.21