Справа № 947/30527/20
Провадження № 2/947/85/21
28.12.2021
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Свистуновій Є.С., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
23 жовтня 2021 року Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з п.п. 1.3, 1.4 Статуту Комунального підприємства «Житлово - комунальний сервіс «Вузівський», затвердженого рішенням Одеської міської ради №1449-V від 04.07.2007, засновником КП «ЖКС «Вузівський» є Одеська міська рада. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1165-V «Про реорганізацію комунальних підприємств…» КП «ЖКС «Вузівський» є правонаступником КП «ДЄЗ «Вузівське» та КП «ДЄЗ «Чубаївське».
Відповідно до розпорядження міського голови №97-01 від 28.01.2003 «Про передачу майна в повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» КП «ЖКС «Вузівський» передано у повне господарське відання майно (житлові будинки), у тому числі і будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
07.04.2017 у м. Одесі оголошено конкурс з призначення управителів в багатоквартирних будинках, розташованих на території Київського району міста Одеси, в яких не створені обєднання співвласників багатоквартирних будинків та співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком.
Співвласниками будинку АДРЕСА_1 станом на проведення конкурсу не створено ОСББ та не було прийнято рішення про форму управлінням будинком.
23.05.2017 з переможцем конкурсу КП «ЖКС «Вузівський» (найнижча ціна та відповідальність критеріям відбору) укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 на умовах, визначених конкурсною документацією, який у подальшому було припинено за взаємною згодою сторін та укладено договір №16 вже між співвласниками та комунальним підприємством.
Позивач зазначив, що в якості доказів фактичного виконання робіт комунальним підприємством надані акти виконаних робіт з поточного ремонту житлового будинку господарським способом, акти виконаних робіт з прибирання прибудинкової території, акти перевірки вентиляційних каналів, акти загального весняного огляду житлового будинку, акти загального (осіннього) огляду будинку щодо готовності будинку до зими, паспорти готовності до роботи в опалювальний період, акти з дератизації та дезінсекції, акти з перевірки та прочищення вентаканалів із представниками ПАТ «Одесагаз», договори із закупівлі електричної енергії для місць загального користування у будинку та для забезпечення функціонування ліфтового обладнання, які укладені за результатами проведених процедур у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», договори на закупівлю послуг та товарів необхідних для належного обслуговування будинків, які укладені за результатами проведених процедур у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та інш.
Комунальне підприємство виконує роботи з обслуговування житлових будинків згідно затвердженого штатного розкладу, господарським способом за грошові кошти підприємства, що надійшли від споживачів шляхом оплати житлово - комунальних послуг.
Квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності із відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 .
КП «ЖКС «Вузівський» зверталось до суду щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , однак 25.06.2018 у видачі судового наказу було відмовлено.
Позивач вказує, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Факт звернення до суду з заявою про видачу судового наказу є підставою для переривання строку позовної давності в розумінні ч. 2 ст. 264 ЦПК України. Тобто, позовна давність переривалась зверненням до суду із заявою про видачу судового наказу.
Таким чином, позивач звертається до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги за період з 01.03.2014 по 01.10.2020 в сумі 10031,52 грн., яка складається з таких складових: ціна на послугу УМД - 9995,67 грн., технічне обслуговування ліфту - 18.74, вивезення сміття ТОВ «Союз» - 17,11 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу, цивільну справу було розподілено судді Бескровному Я.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 09.11.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у цій цивільній справі, без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі.
21 січня 2021 року до Київського районного суду м. Одеси від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просив застосувати загальний строк позовної давності та в позову відмовити в повному обсязі.
30 вересня 2021 року від позивача до Київського районного суду м. Одеси надійшла заява про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якої вказав, що ОСОБА_1 на протязі багато років не здійснювала оплату за житлово - комунальні послуги.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.05.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15.06.2016 у справі №520/10998/13-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за період з 01.03.2009 - 28.02.2014 позов КП «ЖКС «Вузівський» задоволено частково.
На підставі судового рішення до особового рахунку 14.08.2016 бухгалтерією КП «ЖКС «Вузівський» винесено коригування по сумі заборгованості у розмірі 6220,39 грн. Остаточна заборгованість за рішенням суду сплачено відповідачами 14.09.2015, 26.07.2016.
Позивач вказує, що у зв'язку з заміною програмного забезпечення бухгалтерського обліку КП «ЖКС «Вузівський» помилково ця сума списана повторно у 2017 році. За період з 01.03.2014 по 01.10.2020 сформувалась заборгованість у розмірі 16216,06 грн.
Однак, при формуванні розрахунку заборгованості для подання позову за вказаний період було включено помилково списана сума. На даний час помилку (арифметичну) усунено, проведено коригування у вигляді нарахування помилково двічі списаної суми.
Таким чином, позивач зазначив, що за період з 01.03.2014 по 01.10.2020 заборгованість за житлово - комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , відповідальний власник - ОСОБА_1 з урахуванням оплат та коригування складає у розмірі 16216,06 грн., у зв'язку з чим, позивач просить збільшити позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16216,06 грн.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з п.п. 1.3, 1.4. Статуту Комунального підприємства сервіс «Вузівський» (далі за текстом КП «ЖКС «Вузівський»), затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1449-У від 04.07.2007, засновником КП «ЖКС «Вузівський» є Одеська міська рада. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 № 1165-У «Про реорганізацію комунальних підприємств...» КП «ЖКС «Вузівський» є правонаступником КП «ДЄЗ «Вузівське» та КП «ДЄЗ «Чубаївське».
Згідно із Статутом комунального підприємства предметом діяльності є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту і благоустрою житлового фонду, нежитлових споруд, інженерного обладнання і прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов'язаних з експлуатацією, утриманням і ремонтом житлового і нежитлового фонду і отримання прибутку в інтересах Засновника (Одеської міської ради).
КП «ЖКС «Вузівський» утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну і іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.
Відповідно до розпорядження міського голови №97-01 від 28.01.2003 «Про передачу майна в повне господарське відання комунальним підприємствам «Дирекція єдиного замовника» КП «ЖКС «Вузівський» передано у повне господарське відання майно (житлові будинки), у тому числі, і будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, КП «ЖКС «Вузівський» на договірних засадах здійснює функції замовника послуги по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів мешканців будинків, які перебувають на балансі КП «ЖКС «Вузівський» та технічному обслуговуванню ліфтового обладнання та іншими спеціалізованими організаціями, необхідними для обслуговування житлового фонду.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №1212 від 28.10.2008 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року №924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунального сервісу м. Одеси» та від 21.08.2008 року №970 «Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та установлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій» затверджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.
На підтвердження фактичного виконання робіт КП «ЖКС «Вузівський» надано акти виконаних робіт з поточного ремонту, з прибирання прибудинкової території, акти перевірки вентиляційних каналів, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та є споживачем комунальних послуг зазначеної квартири.
Згідно Довідки КП «ЖКС «Вузівський», вбачається що за споживачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість за період з 01.03.2014 по 01.09.2020 у розмірі 16216,06 грн.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Згідно п.5ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги'споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк встановлений договором або законом.
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 64 ЖК України наймачі несуть рівні обов'язки по сплаті комунальних послуг, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово - комунальні послуги за період з 01.03.2014 по 01.09.2020.
Представником відповідача був наданий відзив відповідно до якого просив застосувати строки позовної давності до позовних вимог.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4, 5ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Що стосується посилань позивача про переривання строку позовної давності на підставі ст. 264 ЦК України, то суд зазначає наступне.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) зроблено висновок, що: «подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 640/2704/16-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 903/509/17). Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред'явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц)».
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає відсутні підстави вважати, що відбулось переривання позовної давності, а тому слід застосувати строки позовної давності в межах строку, оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено, клопотання про поновлення строків позовної давності представником позивача заявлено не було.
Крім того, згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).
Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами. (ухвала ВССУ від 09.11.2016 року у справі №1238/8935/12).
Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - довідки про заборгованість), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, надана довідка про заборгованість не включає тарифи по яким нараховувалися послуги в певні періоди, а тому не може бути належним доказом.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
У зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача і підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,
Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бескровний Я. В.