Справа № 496/2112/21
Провадження № 1-кс/496/2174/21
29 грудня 2021 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біляївка клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164250000135 від 14.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,-
Дізнавач звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на: алюмінієвий човен ЯОД 03-55 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30 із забороною відчуження, користування та розпорядження; алюмінієвий човен ЯОД 27-50 чорно - зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EFI 50, із забороною відчуження, користування та розпорядження. При цьому посилається на те, що в провадженні сектору дізнання Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження за № 12021164250000135 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2021 року за фактом вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України. 14.05.2021 року під час проведення операції «Нерест» на річці ОСОБА_4 , біля с. Маяки, Одеського району, було виявлено факт незаконного видобування рибних ресурсів, а саме риби «Дунайки», сума збитків встановлюється. Даний факт був зареєстрований в ЖЄО Одеського РУП №2 Одеської області № 6052 від 14.05.2021 року та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021164250000135 від 14.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. В період з 07 годин 17 хвилин 14.05.2021 року був проведений огляд місця події, в ході якого були виявленні та вилучені незаконні засоби лову - сітка 140 метрів, біоресурси - риба «Дунайка»- 137 ш., алюмінієвий човен ЯОД 0355 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30, алюмінієвий човен ЯОД 2750 чорно- зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EF1 50. 20.05.2021 року слідчим суддею Біляївського районного суду накладено арешт на засоби незаконного лову - сітку 140 метрів, біоресурси - рибу: «Дунайка»- 137 ш., алюмінієвий човен ЯОД 03-55 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30 із забороною відчуження, без застосування заборони користування та розпорядження, алюмінієвий човен ЯОД 27-50 чорно - зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EFI 50, із забороною відчуження, без застосування заборони користування та розпорядження. Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що алюмінієвий човен ЯОД 03-55 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30, алюмінієвий човен ЯОД 27-50 чорно- зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EFI 50 є засобами вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-1 КК України необхідно накласти арешт на алюмінієвий човен ЯОД 03-55 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30 із забороною відчуження, користування та розпорядження, алюмінієвий човен ЯОД 27-50 чорно - зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EFI 50, із забороною відчуження, користування та розпорядження, які було виявлено та вилучено 14.05.2021 року в ході огляду місця події, у зв'язку з чим дізнавач звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Його неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
З п.4 ч. 2 ст. 40-1 КПК України вбачається, що дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.
Частинами 1,3 ст.132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
В свою чергу ч.4 ст.170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч.4 ст.170 КПК України).
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частинами 1,2 ст.96-1 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Частинами 4 та 5 зазначеної вище ст.96-2 КК України визначено, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що алюмінієвий човен ЯОД 03-55 сірого кольору з двигуном “YAMAHA” 30 та алюмінієвий човен ЯОД 27-50 чорно - зеленого кольору з двигуном “MERKURY” EFI 50, є знаряддям злочину та підлягає збереженню з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що надані до клопотання матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей, щодо власників вказаного майна, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити законність застосування спеціальної конфіскації, оскільки вона може бути застосована до власника майна, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, а суду не доведено, що особи, які підозрюються у вчиненні злочину, володіють зазначеними плавзасобами.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
З урахуванням наведеного та приписів ч.ч. 2, 4 ст.170 КПК України, ст.96-2 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність передбачених вказаними нормами правових підстав для забезпечення спеціальної конфіскації майна шляхом накладення арешту з забороною користування та розпорядження та про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.96-1,96-2 КК України, ст.ст.131-132,170-173,175,309 КПК України,-
В задоволенні клопотання дізнавача СД Одеського районного управління №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1