Іменем України
28.12.2021 Справа №607/24055/21 Провадження № 1-кс/607/7757/2021
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018210010001448 від 22.05.2018 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чортків Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого лікарем акушером-гінекологом комунального неприбуткового підприємства «Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» Тернопільської обласної ради, особи з третьою групою інвалідності, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,
28.12.2021 прокурор Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018210010001448 від 22.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 22.05.2018 до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області звернувся ОСОБА_6 із письмовою заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності медичних працівників Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина», що на вул. Замковій, 10 в м. Тернополі, які неналежно виконували свої професійні обов'язки, що призвело до смерті його новонародженої дитини ОСОБА_7 .
За даним фактом 22.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та розпочате кримінальне провадження № 12018210010001448 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що ведення вагітної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки м. Тернопіль, проводилось в умовах жіночої консультації №1 КНП «Тернопільська комунальна міська лікарня №2» та Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина», які розташовані на вул. Замковій, 10 в м. Тернополі. Зокрема, ОСОБА_8 в періоди часу з 17.10.2017 до 31.10.2017, з 28.11.2017 до 12.12.2017, з 03.01.2018 до 19.01.2018, з 23.01.2018 до 06.02.2018, з 21.02.2018 до 05.03.2018, з 11.03.2018 до 09.04.2018 перебувала на стаціонарному обстеженні та лікуванні у гінекологічному відділенні та відділенні патології вагітних Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина». Згідно з медичною документацією лікуючим лікарем ОСОБА_8 було визначено лікаря-акушера гінеколога ОСОБА_4 .
05.04.2018 лікарями Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» під час ведення пологів у ОСОБА_8 було прийнято рішення завершити пологи шляхом виконання операції вакуум екстракції плоду, яку проводив головний лікар ОСОБА_9 . Новонародженій дитині ОСОБА_8 - хлопчику ОСОБА_10 були проведені заходи первинної реанімації та госпіталізовано у відділення інтенсивної терапії Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина», де він перебував на стаціонарному лікуванні з 05.04.2018 до 09.04.2018 з діагнозом: Важка асфіксія новонародженого. Важка форма ураження ЦНС гіпоксично-геморагічного ґенезу. Набряк головного мозку. Двобічна пневмонія змішаного ґенезу. ДН III ст. ДВЗ-синдром. Поліорганна недостатність. ІНФОРМАЦІЯ_3 новонароджений ОСОБА_11 помер.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.01.2008 згідно з витягом з наказу Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і дитина» № 4-К від 02.01.2008 ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду лікаря акушер-гінеколога.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людини, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, серед іншого, кваліфіковану медичну допомогу.
Стаття 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
Норма статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я, який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування, зобов'язаний своєчасно та кваліфіковано обстежити та лікувати пацієнта.
Згідно з примірним положенням про лікаря-акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України №620 від 29.12.2003, ОСОБА_4 , рперебуваючи на посаді лікаря акушер-гінеколога забезпечував: надання кваліфікованої планової та невідкладної стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги відповідно до кваліфікаційної категорії; контроль виконання фахівцями лікарських призначень, маніпуляцій; проведення аналізу показників своєї роботи, ефективності і віддалених результатів лікування хворих; забезпечення своєчасного оформлення та видачі документів щодо відпустки по вагітності та пологах, лікарняного листка у випадках тимчасової непрацездатності, направлення на лікарсько-консультативну комісію та ВТЕК; проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; вроджених вад розвитку, онкозахворювань та інше; впровадження у діяльність «Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги»; володіння сучасними методами обстеження, діагностики та лікування акушерської, гінекологічної патології; ведення первинної медичної документації відповідно до вимог галузевих нормативних документів; участь у обходах завідуючого відділенням; своєчасне інформування завідуючого відділенням про стан тяжких пацієнтів; чергування відповідно до затвердженого графіку; надання інформації родичам (близьким) про стан здоров'я пацієнтів відповідно до принципів медичної етики та деонтології; дотримання правил особистого захисту при роботі з кров'ю тощо.
З 11.03.2018 до 09.04.2018 ОСОБА_8 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі «Мати і дитина» у відділені патології вагітних з приводу першої вагітності та 04.04.2018 ОСОБА_4 надано дозвіл бути лікуючим лікарем на пологах у ОСОБА_8 .
Так, 05.04.2018 в період часу з 10 год. 20 хв. до 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 , будучи лікуючим лікарем ОСОБА_8 , під час ведення допологової підготовки та приймаючи пологи у вагітної ОСОБА_8 у пологовому відділені Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і дитина», що на вул. Замковій, 10 в м. Тернополі, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи із злочинною недбалістю, неналежно виконував свої професійні обов'язки внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, а саме: у порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України № 900 від 27.12.2006 «Про затвердження клінічного протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів» (далі за текстом - наказ МОЗ № 900) зобов'язаний був здійснювати спостереження за плодом під час пологів, яке полягає у своєчасному визначенні дистресу плоду, ознаками якого є патологічна частота серцевих скорочень (понад 170 ударів на хвилину або нижче 110 ударів за хвилину), несвоєчасно і некваліфіковано розцінив кардіотокографічні записи, згідно з якими перші ознаки дистресу плоду з'явилися у період з 10 год. 20 хв. до 10 год. 25 хв. та о 10 год. 40 хв. (децеларації більше 50 ударів за хвилину впродовж двох хвилин) не встановив правильний діагноз - розвиток гострого дистресу плоду;у порушені наказу МОЗ № 900, а саме таблиці 2 «Оцінка результатів КТГ під час пологів та тактики ведення пологів», яка передбачає, що в І період пологів за такої оцінки стану плоду (децеларації більше 50 ударів за хвилину впродовж двох хвилин) необхідно здійснити кесарів розтин та п. 5 розділу «Тактики ведення пологів», який вказує на те, що при визначені дистресу плода необхідне термінове розродження у першому періоді пологів-кесарів розтин, з10 год. 40 хв. не прийняв рішення щодо термінового пологорозрішення шляхом кесаревого розтину та з вказаного часу в порушенні вимог наказу МОЗ № 900,який передбачає, що показання для екстреного розродження є досягнення хоча б одним показником КТГ рівня, що свідчить про дистрес плоду (перші ознаки дистресу плоду з'явилися у період з 10 год. 20 хв. до 10 год. 25 хв. та о 10 год. 40хв.), неправильно визначив підставу до термінового пологорозрішення слабка пологова діяльність, а не дистрес плоду, а у подальшому о 13 год. 00 хв. запізніло прийняв рішення щодо проведення пологорозрішеня ОСОБА_8 шляхом вакуум-екстракції плоду.
Наведені вище порушення призвели до внутрішньоутробної асфіксії плоду інтранатального типу та народження дитини у стані вкрай важкої асфіксії з її подальшим ускладнення у вигляді поліорганної недостатності, в основі якої лежать системні гемодинамічні зміни у внутрішніх органах з розвитком синдрому внутрішньо-судинного дисемінованого згортання з переважанням геморагічного компоненту, що призвело до вторинних змін у внутрішніх органах - набряку головного мозку з периваскулярними крововиливами у тканини мозку, набряково-геморагічному ураженню легень, гострим дистрофічно-некротичним вогнищевим змінам у міокарді, геморагічному просочуванні тканини наднирників, масивним крововиливам у тканини нирок.
Через патологічні зміни внутрішніх органів новонародженого ОСОБА_7 , що розвинулись унаслідок його народження у стані вкрай тяжкої асфіксії, через допущення лікуючим лікарем ОСОБА_4 дефектів у наданні медичної допомоги організаційно-тактичного та діагностичного-лікувального характеру, а саме недооцінення ризиків вагітності і пологів, неправильне обрання тактики пологорозрішення у 1-му періоді пологів шляхом кесарів розтину, несвоєчасне і некваліфіковане розцінення результатів інструментальних досліджень (кардіотокографії), не діагностування дистресу плоду, а у подальшому несвоєчасне прийняття рішення щодо застосування вакуум-екстракції плоду у ІІ періоді пологів, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13 год. 10 хв. новонароджений ОСОБА_7 помер.
Зважаючи на викладене, між неналежним виконанням лікуючим лікарем ОСОБА_4 своїх професійних обов'язків при наданні медичної допомоги породіллі ОСОБА_8 , що виразилось у наданні неналежної медичної допомоги організаційно-тактичного та діагностично-лікувального характеру, зокрема недооцінені ризиків вагітності і пологів, неправильному обранні тактики пологорозрішення, несвоєчасному і некваліфікованому розціненні результатів інструментальних досліджень (кардіотокографії), невчасному діагностуванні дистресу плоду, несвоєчасному прийнятті рішення щодо застосування вакуум-екстракціі плоду, що призвело до важкої асфіксії новонародженого ОСОБА_7 , яке ускладнилось поліорганною недостатністю, знаходяться у причинному зв'язку із настанням смерті останнього.
29.10.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 12018210010001448 від 22.05.2018 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
02.11.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, а також покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу неможливо з підстав проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідних для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 02.11.2021, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав прокурор просить продовжити на один місяць строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила клопотання задовольнити. Уточнила, що обов'язок не відлучатися за межі Тернопільської області просить не покладати на ОСОБА_4 , так як такий обов'язок не був встановлений під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Також просила не продовжувати строк дії обов'язку утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні, оскільки відсутні відомості щодо впливу підозрюваного на вказаних осіб.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що немає необхідності продовжувати строк дії покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки процесуальна поведінка ОСОБА_4 є належною та останній сумлінно виконує усі покладені на нього обов'язки.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що з приводу продовження строку дії покладених на нього обов'язків покладається на розсуд слідчого судді.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Слідчий суддя встановив, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018210010001448 від 22.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
29.10.2021 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України.
02.11.2021 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання на строк до 29.12.2021, а також покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту ухвали від 02.11.2021, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання слідчий суддя вважав доведеним ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.05.2018; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 10.04.2018; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 06.06.2018; медичні документи ОСОБА_8 .
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які свідчать про те, що ризик, для запобігання якого до ОСОБА_12 був застосований запобіжний захід, не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Так, ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого та свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними під час досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни потерпілим та свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідчий суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особу потерпілого та свідків, а також, що останні є його колегами та знайомими, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що ризик впливу на потерпілого та свідків є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Відтак слідчий суддя встановив, що вказаний ризик, визначений ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, на даний час не зменшився та продовжує існувати, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків для стримування такого ризику.
Крім цього, прокурором доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення судової почеркознавчої експертизи, яка була призначена постановою слідчого від 07.12.2021.
Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявного ризику, який не зменшився та продовжує існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаному вище ризику, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на запропонований прокурором строк.
При цьому вирішення питання про продовження чи непродовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу не може вирішуватися виключно на підставі його позитивної процесуальної поведінки, на що посилався у судовому засіданні захисник. Той факт, що на даний час ОСОБА_4 належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, лише підтверджує вірність висновків слідчого судді при застосуванні до підозрюваного виду запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії такого запобіжного заходу.
Вказані обов'язки з урахуванням їх тривалості не виходять за межі розумного строку, відповідають характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та на даному етапі досудового розслідування є доцільними та необхідними з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018210010001448 від 22.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити на 1 (один) місяць строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Встановити строк дії ухвали до 28.01.2022.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1