Провадження №3/760/7904/21
Справа №760/8708/21
11 листопада 2021 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Педенко А.М. розглянувши матеріали, що надійшли від начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
11.07.2021 р. о 05 год., у пункті пропуску через державний кордон «Київ» (Жуляни) на напрямку «Відліт», під час оформлення пасажирів рейсу № 6128 сполученням «Київ-Відень», було виявлено гр. ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів, а саме: всупереч вимогам ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Республіки Казахстан для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на своє ім'я, в подальшому під час повторної перевірки пасажирів, які слідкували рейсом № 6128 пред'явив закордонний паспорт гр. Мальти № НОМЕР_2 на своє ім'я, який містить ознаки підробки, чим порушив п. 2 правил перетинання громадянами України державного кордону України, що затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57,тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи знаходиться його письмова заява, із якої вбачається, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення він визнає.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. А тому, суд приходить до можливості про розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП підтверджує вину гр. ОСОБА_1 , однак підлягає закриттю із наступних підстав.
Згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням передбаченого ст. 38 КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 204-1 ч. 1 К УпАП.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 204-1 ч. 1 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.
Суддя: