ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 826/15647/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парбат" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіокомпанія «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
24.09.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРБАТ» з позовною заявою до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якій висловило прохання:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20.09.2018 №1530 «Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у місті Калуші Івано-Франківської області»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20.09.2018 №1529 «Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у місті Калуші Івано-Франківської області».
В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням відповіді на відзив зазначено, що спірні рішення не відповідають вимозі щодо їх обґрунтованості. Відповідачем не враховано того, що позивач має переваги на отримання ліцензії, що передбачені пунктами а) та б) частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.1993 №3759-XII (Закону №3759-XII), надано безпідставну перевагу іншій особі.
Також позивач зазначає, що відмова відповідача у видачі ліцензії позивачу не відповідає не тільки нормам національного законодавства, але й міжнародним зобов'язанням України, сталій практиці Європейського суду з прав людини.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2018 позовну заяву ТОВ «ПАРБАТ» прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіокомпанія «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС».
Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому вказано на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірні рішення законні та обґрунтовані, прийняті в порядку та строки, визначені законодавством. Підставами прийняття спірних рішень є здатність ТОВ "Радіокомпанія "Західний Полюс" найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема надання переваги соціально важливим програмам, у тому числі інформаційного спрямування. Також зазначено, що спірні рішення не порушують права позивача.
Позивачем подано відповідь на відзив, а відповідачем на нього заперечення.
Третьою особою пояснень по суті вимоги до суду не подано.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
З урахуванням рішення від 26.04.2018 №595 «Про затвердження конкурсних умов», Національна рада з питань телебачення і радіомовлення рішенням від 26.04.2018 №596 оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів.
Оголошення про конкурс опубліковано 17.05.2018 у газеті «ГОЛОС УКРАЇНИ» №89 (6844) та у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
До Національної ради з питань телебачення і радіомовлення на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у м. Калуші Івано-Франківської області подано 3 заяви від: ТОВ РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано- Франківськ («Радіо Західний полюс»); ТОВ «ПАРБАТ», м. Київ («Гуцульське радіо»); ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ЛЬВІВСЬКА ХВИЛЯ», м. Львів («Львівська хвиля радіо нашого міста»).
Результати проведеного конкурсу відображені у рішеннях від 20.09.2018 №1530 та від 20.09.2018 №1529.
Так, згідно рішення відповідача від 20.09.2018 №1529 Національною радою встановлено, що статутні документи ТОВ РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано-Франківськ («Радіо Західний полюс»); ТОВ «ПАРБАТ», м. Київ («Гуцульське радіо»); ТОВ «ТЕЛЕРАДЮКОМПАШЯ «ЛЬВІВСЬКА ХВИЛЯ», м. Львів («Львівська хвиля радіо нашого міста»), відповідають статті 12 Закону №3759-XII, конкурсну гарантію, як обов'язкову умову участі у конкурсі, сплачено у повному обсязі і у встановлений конкурсними умовами строк.
На підставі пунктів а), б), г) частини чотирнадцятої статті 25 Закону №3759-XII ТОВ РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано-Франківськ («Радіо Західний полюс»), здатне найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема надає перевагу соціально важливим програмам інформаційного спрямування.
У зв'язку із наведеним, рішення відповідача від 20.09.2018 №1529, вирішено, зокрема:
1. Визнати TOB РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано-Франківськ («Радіо Західний полюс»), переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у м. Калуші Івано-Франківської обл., потужність передавача - 0,1 кВт, територія розповсюдження програм - м. Калуш та Калуський район, місце встановлення передавача - м. Калуш, вул. Височанка, 34-а, обсяг мовлення - 24 години на добу.
2. Видати TOB РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано-Франківськ («Радіо Західний полюс»), ліцензію на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у м. Калуші Івано-Франківської обл., потужність передавача - 0,1 кВт, територія розповсюдження програм - м. Калуш та Калуський район, місце встановлення передавача - м. Калуш, вул. Височанка, 34-а, обсяг мовлення - 24 години на добу, відповідно до поданої заяви про видачу ліцензії на мовлення, затвердженої програмної концепції мовлення, згідно з додатком до рішення, конкурсних умов, строк дії ліцензії - 7 років.
Згідно рішення від 20.09.2018 №1530 у зв'язку із визнанням переможцем конкурсу TOB РК «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС», м. Івано-Франківськ («Радіо Західний полюс») та на підставі частини першої статті 30 Закону №3759-XII відмовлено ТОВ «ПАРБАТ», м. Київ («Гуцульське радіо»), у видачі ліцензії на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,5 МГц у м. Калуші Івано-Франківської обл.
Позивач не погодився із вказаними рішеннями від 20.09.2018 №1529 та від 20.09.2018 №1530, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 №538/97-ВР (Закон №538/97-ВР) визначено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Статтею 3 Закону №538/97-ВР передбачено, що діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.
Згідно з частини четвертої статті 7 Закону №3759-XII єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
У статтях 13, 14 Закону №538/97-ВР визначено, що Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.
За приписами статті 18 Закону №538/97-ВР ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України «Про телебачення і радіомовлення».
Частиною першою статті 23 Закону № 3759-XII визначено, що ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
Відповідно до частини сьомої статті 9 Закону № 3759-XII при проведенні конкурсів на видачу ліцензії на мовлення Національна рада керується необхідністю: забезпечення інформаційних потреб громадян, у тому числі забезпечення громадян місцевими новинами; захисту інтересів держави, протидії інформаційній агресії; захисту інтересів виробників національного аудіовізуального продукту; розвитку державної мови; захисту прав та інтересів національних меншин; захисту осіб, які опинилися на тимчасово окупованих територіях; захисту інтересів національних мовників; розвитку регіональних, місцевих і некомерційних мовників; реалізації державної політики з вивчення іноземних мов, спрямованої на забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.
Виходячи з цих пріоритетів Національна рада визначає на конкурсних умовах відповідні вимоги до програмної концепції мовлення.
Частинами шостою та сьомою статті 23 Закону № 3759-XII передбачено, що видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених цим Законом. На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на: ефірне мовлення; багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 23 Закону №3759-XII крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №3759-XII конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради. Повідомлення про проведення конкурсу публікується в засобах масової інформації, перелік яких визначається Національною радою, не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну подачі заяв на видачу ліцензії.
Пунктами 11-14 статті 25 Закону № 3759-XII встановлено, що конкурсні умови визначаються Національною радою до оголошення конкурсу і затверджуються окремим рішенням Національної ради.
Конкурсні умови включають: а) ліцензійні умови для відповідного виду мовлення; б) вимоги до програмної концепції мовлення; в) вимоги щодо організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов'язань майбутнього ліцензіата.
Рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.
При розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка: а) здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов; б) надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова; в) має перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення; г) є організацією суспільного телебачення і радіомовлення; ґ) протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов'язаних осіб та про структуру власності; д) зобов'язується збільшити частку пісень державною мовою, передбачену частиною другою статті 9 цього Закону, на 5 і більше відсотків; е) здатна найкраще забезпечити інтереси виробників національного аудіовізуального продукту.
Частиною першою статті 30 Закону № 3759-XII визначено, що при проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору.
Таким чином, здійснення ліцензування мовлення належить до виключної компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка реалізується вказаним суб'єктом владних повноважень за результатами відповідної конкурсної процедури, з урахуванням не лише формального дотримання конкурсантами вимог конкурсної документації, а й їх відповідності критеріям, визначеним у статті 25 Закону №3759-ХІІ.
Суд відзначає, що підстави для судового втручання у питання визначення переможця конкурсу за таких обставин можуть мати місце лише у випадку, якщо прийняте рішення про визначення переможця очевидно прийнято на порушення законодавства, тобто, відповідачем прийнято рішення про визначення переможця, що очевидно не відповідає передбаченим Законом №3759-XII вимогам.
В даному випадку таких підстав позивачем не наведено, тоді як позивач наводить своє суб'єктивне розуміння кращої відповідності конкурсним критеріям, що не означає порушення відповідачем вимог Закону № 3759-XII при прийнятті оскаржуваних рішень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №826/16764/17 у якій вказано, що враховуючи дискреційні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, предмет судової перевірки становить процедура прийняття рішення таким органом, суд не оцінює якісні характеристики конкурсантів, не може визначати переможця конкурсу, оскільки такі функції за приписами статті 25 Закону №3759-XII покладено саме на Національну раду.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням встановлених судом обставин даної справи та нормативного регулювання спірних правовідносин у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРБАТ» відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРБАТ» (місцезнаходження юридичної особи: 01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 9/2, офіс 67; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37995639).
Відповідач - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00063928).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Радіокомпанія «ЗАХІДНИЙ ПОЛЮС» (місцезнаходження юридичної особи: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 44; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 31523755).
Суддя О.М. Чудак