ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/22029/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас Інжинірінг" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
29.10.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213 до ТОВ «Навітас Інжинірінг» протиправно застосовано штрафи на підставі статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) з огляду на необґрунтований висновок акту перевірки від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473 про порушення ТОВ «Навітас Інжинірінг» строків сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначеного ТОВ «Навітас Інжинірінг» у податкових деклараціях від 18.03.2016 №9038658813, від 19.07.2016 №9124982350, від 20.09.2016 №9173203144, від 17.11.2016 №9221275738, від 17.02.2017 №9022651108, від 18.04.2017 №9068274477, від 17.05.2017 №9091699856, від 17.08.2017 №9165141755, від 20.09.2017 №9191920329, від 20.11.2017 №9244537864, від 20.12.2017 №9272269264, від 22.01.2018 №9296784221, від 20.02.2018 №9026535169, від 20.05.2018 №9097432646 та уточнюючих розрахунках від 01.03.2017 №9031768006 та №9031772021.
Позивач зазначає, що вчасно та у повному обсязі сплачував податкові зобов'язання з ПДВ, визначені у вказаних податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, однак кошти, які надходили у рахунок такої сплати, зараховувались у рахунок погашення податкового боргу, який виник у зв'язку із начебто несплатою ТОВ «Навітас Інжинірінг» податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2015 року.
При цьому, позивач наголошує на тому, що подав до банку платіжні доручення від 12.02.2015 №302 та №311 на загальну суму 29556 грн для сплати податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2015 року, однак такі платіжні доручення не були виконані банком, про що позивач повідомив контролюючий орган листом від 17.03.2015 №0315/08. Факт невиконання вказаних платіжних доручень з вини банку підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 №910/7251/15.
Таким чином, позивач вважає, що належним чином виконав податковий обов'язок зі сплати ПДВ за січень 2015 року. Тому за ним безпідставно обліковувався вказаний борг, в рахунок погашення якого зараховувались поточні платежі з ПДВ, що й зумовило наведені висновки акту перевірки від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473, які не можна вважати обґрунтованими.
Також позивач зауважив, що нарахування штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213 у даному випадку суперечить пункту 129.6 статті 129 ПК України, яка передбачає відповідальність банку за порушення з його вини строку зарахування податків та одночасне звільнення від відповідальності платника податків за несвоєчасне перерахування податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ «Навітас Інжинірінг» у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зауважив, що згідно податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213 правомірно застосовано до ТОВ «Навітас Інжинірінг» штрафні санкції на підставі статті 126 ПК України, адже в акті перевірки від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473 зафіксовано порушення ТОВ «Навітас Інжинірінг» строків сплати грошового зобов'язання з ПДВ, передбачених пунктом 57.1 статті 57 ПК України.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
12.02.2015 з метою сплати податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2015 року ТОВ «Навітас Інжинірінг» подано до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжні доручення від 12.02.2015 №302 та №311 на загальну суму 29 556 грн, однак такі платіжні доручення не були виконані банком, про що позивач повідомив контролюючий орган листом від 17.03.2015 №0315/08.
Факт невиконання вказаних платіжних доручень з вини ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 №910/7251/15, яке набрало законної сили 26.06.2015.
У зв'язку із не зарахуванням коштів, сплачених ТОВ «Навітас Інжинірінг» згідно платіжних доручень від 12.02.2015 №302 та №311, за позивачем почав обліковуватись податковий борг на вказану суму.
Згідно матеріалів справи ТОВ «Навітас Інжинірінг» своєчасно та у повному обсязі сплачено податкові зобов'язання з ПДВ, визначені у податкових деклараціях від 18.03.2016 №9038658813, від 19.07.2016 №9124982350, від 20.09.2016 №9173203144, від 17.11.2016 №9221275738, від 17.02.2017 №9022651108, від 18.04.2017 №9068274477, від 17.05.2017 №9091699856, від 17.08.2017 №9165141755, від 20.09.2017 №9191920329, від 20.11.2017 №9244537864, від 20.12.2017 №9272269264, від 22.01.2018 №9296784221, від 20.02.2018 №9026535169, від 20.05.2018 №9097432646 та уточнюючих розрахунках від 01.03.2017 №9031768006 та №9031772021.
Однак, у зв'язку із тим, що кошти, які ТОВ «Навітас Інжинірінг» сплачувало в рахунок погашення поточних зобов'язань з ПДВ, першочергово спрямовувались на погашення вказаного боргу з ПДВ за січень 2015 року, виникли прострочення платежів за вказаними податковими деклараціями та розрахунками.
13.08.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Навітас Інжинірінг» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
За результатом вказаної перевірки складено акт від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473, у якому зафіксовано порушення ТОВ «Навітас Інжинірінг» вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, шляхом несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з ПДВ, визначених ТОВ «Навітас Інжинірінг» у податкових деклараціях від 18.03.2016 №9038658813, від 19.07.2016 №9124982350, від 20.09.2016 №9173203144, від 17.11.2016 №9221275738, від 17.02.2017 №9022651108, від 18.04.2017 №9068274477, від 17.05.2017 №9091699856, від 17.08.2017 №9165141755, від 20.09.2017 №9191920329, від 20.11.2017 №9244537864, від 20.12.2017 №9272269264, від 22.01.2018 №9296784221, від 20.02.2018 №9026535169, від 20.05.2018 №9097432646 та уточнюючих розрахунках від 01.03.2017 №9031768006 та №9031772021.
ТОВ «Навітас Інжинірінг» подано заперечення на акт від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473 за результатом розгляду яких рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 03.09.2018 №57028/10/26-15-12-13-18 висновки вказаного акту перевірки залишено без змін.
06.09.2018 на підставі вказаного висновку акт від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473 ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0600101213, яким до ТОВ «Навітас Інжинірінг» за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України та на підставі статті 126 ПК України застосовано штраф у розмірі 5 275,92 грн (10% від суми податкового зобов'язання);
- №0600081213, яким до ТОВ «Навітас Інжинірінг» за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України та на підставі статті 126 ПК України застосовано штраф у розмірі 43 509,56 грн (20% від суми податкового зобов'язання)
ТОВ «Навітас Інжинірінг» оскаржило податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213 шляхом подання скарги до ДФС України.
Рішенням ДФС України від 28.11.2018 №38534/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ТОВ «Навітас Інжинірінг» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213 - без змін.
Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213, вважає вказані рішення протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до приписів пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Пункт 109.1 статті 109 ПК України визначає податкові правопорушення як протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.
Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (Інструкція).
Згідно з пунктом 2.14. Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.
Згідно пункту 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що обов'язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу. З моменту прийняття банком зобов'язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, при умові що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.
За наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 14.01.2021 у справі №826/6818/18.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи наведені норми у контексті правовідносин у даній справі, суд зазначає, що ТОВ «Навітас Інжинірінг» своєчасно та у повному обсязі сплачено податкові зобов'язання з ПДВ, визначені у податкових деклараціях від 18.03.2016 №9038658813, від 19.07.2016 №9124982350, від 20.09.2016 №9173203144, від 17.11.2016 №9221275738, від 17.02.2017 №9022651108, від 18.04.2017 №9068274477, від 17.05.2017 №9091699856, від 17.08.2017 №9165141755, від 20.09.2017 №9191920329, від 20.11.2017 №9244537864, від 20.12.2017 №9272269264, від 22.01.2018 №9296784221, від 20.02.2018 №9026535169, від 20.05.2018 №9097432646 та уточнюючих розрахунках від 01.03.2017 №9031768006 та №9031772021.
При цьому, несвоєчасне погашення вказаних зобов'язань з ПДВ зумовлене виключно зарахуванням коштів, які позивач перераховував для сплати таких зобов'язань, в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за січень 2015 року, який виник у зв'язку незаконним невиконанням банком платіжних доручень ТОВ «Навітас Інжинірінг».
Разом з цим, ТОВ «Навітас Інжинірінг» належним чином виконано податковий обов'язок зі сплати ПДВ за січень 2015 року, а тому за позивачем безпідставно обліковувався податковий борг з ПДВ за січень 2015 року в рахунок погашення якого спрямовувались кошти, які ТОВ «Навітас Інжинірінг» сплачувало в рахунок погашення поточних зобов'язань з ПДВ.
Таким чином суд вважає, що констатоване в акті від 13.08.2018 №4632/26-15-12-13-20/39337473 порушення ТОВ «Навітас Інжинірінг» строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ, що визначені у податкових деклараціях від 18.03.2016 №9038658813, від 19.07.2016 №9124982350, від 20.09.2016 №9173203144, від 17.11.2016 №9221275738, від 17.02.2017 №9022651108, від 18.04.2017 №9068274477, від 17.05.2017 №9091699856, від 17.08.2017 №9165141755, від 20.09.2017 №9191920329, від 20.11.2017 №9244537864, від 20.12.2017 №9272269264, від 22.01.2018 №9296784221, від 20.02.2018 №9026535169, від 20.05.2018 №9097432646 та уточнюючих розрахунках від 01.03.2017 №9031768006 та №9031772021, виникло без вини ТОВ «Навітас Інжинірінг», за обставин, що свідчать про добросовісність позивача як платника податків.
З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ТОВ «Навітас Інжинірінг» штрафу згідно пункту 126.1 статті 126 ПК України, що свідчить про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості застосування до позивача штрафу за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ, а обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600101213 та №0600081213.
Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Навітас Інжинірінг» (місцезнаходження юридичної особи: 03164, місто Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39337473).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Суддя О.М. Чудак