ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/17870/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Національної академії аграрних наук України про відвід головуючого судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доНаціональної академії аграрних наук України
провизнання протиправним та скасування рішення (протокол від 22.12.2020 № 3), скасування наказу від 06.01.2021 №4-к,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Національної академії аграрних наук України (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення (протокол від 22.12.2020 № 3), скасування наказу від 06.01.2021 №4-к.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/17870/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року позовну заяву після відкриття провадження у справі №640/17870/21 залишено без руху на підставі ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу строк для усунення її недоліків, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування рішення (протокол від 22.12.2020 № 3), скасування наказу від 06.01.2021 №4-к та продовжено розгляд адміністративної справи №640/17870/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
16 грудня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Національної академії аграрних наук України надійшла заява про відвід судді в адміністративній справі №640/17870/21.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 року дану справу передано для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою розгляду поданої заяви про відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.12.2021 року для вирішення питання про відвід судді Аблова Є.В. визначено суддю Погрібніченка І.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Вирішуючи заяву про відвід судді Аблова Є.В., суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - статтею 40 КАС України.
Так, відповідно до положень статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Водночас, слід звернути увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовано статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід). Зокрема, відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Таким чином, для того, щоб обставини, які, на думку заявника, свідчать про упередженість чи необ'єктивність можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про відвід судді Аблова Є.В. представник Національної академії аграрних наук України, посилається на його власну незгоду із процесуальним рішеннями судді, а саме ухвалою суду від 19.11.2021 року про залишення втретє позовної заяви без руху, замість залишення її без розгляду, як передбачено ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, зазначена заявником обставина щодо незгоди його з процесуальним рішенням судді не може вважатися такою, що свідчить про наявність підстав для відводу судді Аблова Є.В.
Також, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Відтак, з огляду на вищевикладене, оскільки інших обставин, які б, на переконання заявника, свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Аблова Є.В. не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відводу суддів від даної справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Національної академії аграрних наук України та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Національної академії аграрних наук України про відвід судді Аблова Є.В. від розгляду адміністративної справи № 640/17870/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко