ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/30472/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні з 05.03.2019 перерахунку основного розміру його пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату основного розміру його пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 року № 233 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 № 233 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у розмірі 100% суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум без обмежень максимальним розміром.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він є пенсіонером Служби безпеки України. В 2018 році відповідач, відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі - Постанова № 103) здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року з врахуванням лише посадового окладу, окладу за військовим званням та відсотковою надбавкою вислуги років. При цьому, як зазначено у позовній заяві, перерахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в м. Києві та її виплата відбувається з 01.04.2018 року в обсязі, передбаченому вказаною постановою, що не відповідає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чим порушуються його права на належне пенсійне забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а перераховану пенсії такою, що звужує його права і законні інтереси, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві надало відзив на позовну заяву в якому вказало, що провело перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до вимог постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам», яким забезпечило виплату пенсії в належному розмірі і що протиправні дії з його боку відсутні і, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві у справі № 826/3858/18 05.03.2019 року, підстави передбачені статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII для перерахунку пенсій, відпали і на даний час відсутні. Просило відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у м. Києві. Після звільнення з військової служби, йому була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-ХІІ) з врахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсотковою надбавкою вислуги років та додаткових видів грошового забезпечення.
У 2018 році відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки наданої Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області із сум грошового забезпечення враховуючи : посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років.
20.10.2020 позивач, звернувся до відповідача з вимогою перерахунку його пенсії з урахуванням оновленої довідки наданої Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 року № 233 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач у відповіді на вказану вище заяву позивача надав відповідь листом від 20.11.2020 року № 26426-27364/Ш-02/8-2600/20 в якому зазначив, що вказана довідка Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області була ним повернута без виконання оскільки пенсія позивача була перерахована та виплачується йому на підставі довідки наданої раніше уповноваженим органом у встановленому законом порядку.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а своє право порушеним позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спірні правовідносини врегульовані, зокрема Конституцією України, Законом №2262-XII, Законом України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно зі статтею 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонери згодом надають додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами Закону№2262-XII. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію Закону №2262-XII.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону №2262-XII, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом №2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, №2262-XII на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом№2262-XII, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова 704) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова 103), пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови № 704.
Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
До того ж рішення, суд наголошує, що у адміністративній справі №826/3858/18, були прийняті рішення судами першої та апеляційної інстанцій залишені без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Судом встановлено, що Головним управлінням СБ України у м. Києві та Київській області направлено відповідачу оновлену довідку від 29.07.2020 року № 233 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , в якій було зазначено перелік та розмірі складових грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням : посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавка за службу в режимі обмежень, доплата військовослужбовцям оперативних підрозділів, які постійно співробітничають з особами залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, надбавка військовослужбовцям підрозділів «К», преміювання, що встановлює обов'язок у відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням наведених складових.
Відповідач вважає, що вказана оновлена довідка не дає йому підстав для проведення нового перерахунку пенсії позивача та вказує у відзиві, що на його думку, ст.63 Закону України № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовців, на підставі яких проводиться перерахунок пенсії і постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначила такий перелік без врахування додаткових видів грошового забезпечення, права позивача щодо виплати 100% сум підвищення його пенсії та виплати її без обмеження максимальним розміром, порушені не були.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 № 233 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок основного розміру його пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, суд зазначає наступне.
У 2018 році відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» із сум грошового забезпечення: посадового окладу - 7750,00 грн.; окладу за військове звання - 1480,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років 45% - 4153,50 грн., та виплачував її з урахуванням вимог вказаної постанови №103 в наступних розмірах : з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Так, спірні правовідносини врегульовані, зокрема Конституцією України, Законом №2262-XII, Законом України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно зі статтею 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону №2262-XII, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом №2262-XII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, №2262-XII на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом№2262-XII, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 77, ст. 2374).
Зазначена постанова №103 є нормативно-правовим актом, який з огляду на положення ч.4 ст.63 Закону №2262 є обов'язковим у застосуванні органами Пенсійного фонду при здійсненні обчислення перерахунку та виплати пенсії відповідній категорії осіб, на яких спрямована дія цієї постанови.
Відповідно до пункту 2 постанови №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону № 2262-ХІІ, дає можливість суду зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, та 75 % суми підвищення пенсії з 01.01.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови №103, що кореспондується з приписами ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Також суд зазначає, що відповідач при проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу не мав достатніх правових підстав для не врахування та не застосування до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови КМУ 103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії.
У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2018 року по справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019 року. Відтак, оскільки пункт 2 постанови №103 було скасовано з 05.03.2019 у судовому порядку згідно судового рішення у справі № 826/3858/18, тому обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії з цієї дати припинено. Вказаний правовий висновок викладений у зразковій справі Верховного Суду від 06.08.2019 року (справа №160/3586/19), залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Отже, враховуючи те, що п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" були чинним в період з 01.01.2018 року по 04.03.2019 року, то позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018 не підлягають задоволенню, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести з 05.03.2019 виплату пенсії позивачу, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Враховуючи викладене, відповідач, виплачуючи з 05.03.2019 перераховану пенсію позивача у розмірі 75% суми підвищення діяв, протиправно.
Разом з тим, 04.09.2019 набрала чинності постанова № 804, згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Однак, вищевказана постанова Кабінету Міністрів України, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019 права на виплату пенсії у 100% розмірі підвищення пенсії, з 04.09.2019 обмежує розмір гарантованого позивачу пенсійного забезпечення у 2019 75 % сумою підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, тобто вказаний нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України є таким, що звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.
При цьому суд зазначає, що відповідне право встановлювати умови, порядок та розміри надано Кабінету Міністрів України ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виключно при перерахунку пенсії, а в даному випадку питання стосується пенсії позивача перерахунок якої повинен був зроблений станом на 05.03.2019, тобто за значний період до ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набула чинності 04.09.2019, а отже в даному випадку вказана Постанова Кабінету Міністрів України не може бути застосована до ОСОБА_2 .
Також, слід враховувати той факт, що згідно розрахунку пенсії за вислугу років виплата перерахованої пенсії з 01.01.2020 на користь позивача розрахована у значенні 100% від суми пенсії відповідно до постанови КМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Доказів того, що відповідач керувався Постановою №804 при розрахунку розміру пенсії позивача, суду надано не було, а тому посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на застосування приписів Постанови №804 є безпідставним.
Отже, починаючи з 04.09.2019 у ГУ ПФУ в м. Києві не було правових підстав для виплати позивачу 75 % підвищення до пенсії, не проведення позивачу виплати пенсії у розмірі 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном.
Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019, виходячи зі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії без обмеження її максимальним розміром, то суд зазначає, наступне.
Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено правової можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, крім того, судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. Оскільки судовому захисту підлягають тільки порушені права, свободи чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, спір щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, та обмеження пенсії максимальним розміром у цій справі відсутній, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Вказані правові позиції містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 826/15718/16, від 24.04.2018 у справі № 167/592/17, від 31.07.2018 у справі № 348/9/17, від 23.10.2018 у справі № 344/4560/17 та від 14.02.2019 у справі № 362/7962/15-а.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2,5-11,19,72,90,-77,139,241-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 № 233 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області від 29.07.2020 № 233 про розмір його грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 , у розмірі 100% суми підвищення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.С. Мазур