ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/12182/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 5426,60грн. за 2014-2016 роки при призначенні пенсії в 2021 році позивачу та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020 роки, в сумі 9118,81грн., починаючи з 26.01.2021.
Ухвалою суду від 17.05.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
15 липня 2021 року відповідачем надано до суду відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.
Листом від 11.03.2021 №5670-5469/М-02/8-2600/21 відповідач повідомив позивача, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримував пенсію за вислугою років з 2012 року.
26 січня 2021 року позивач звернувся із заявою до Головного управління про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, при обчисленні пенсії за віком відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки (3764,40грн.), яка враховувалася для перерахунку раніше призначених пенсій за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який після застосування коефіцієнтів збільшення з 01.03.2019 - 1,17, з 01.05.2020 - 1,11, з 01.03.2021 - 1,11, склав 5426,60грн. замість такого показника за 2018-2020 роки (9118,81грн.), як зазначено в ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 11.03.2021 №5670-5469/М-02/8-2600/21 Головне управління відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки (9118,81грн.), оскільки це суперечить чинному законодавству.
Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв'язку із цим про зобов'язання вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-ІV).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, слід дійти висновку щодо неправомірності застосування відповідачем частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV до спірних правовідносин.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №521/4655/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, постанові від 14.02.2018 (справа №465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі №185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 26.01.2021, відтак відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Отже, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року (Справа №876/5312/17), а також у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №562/557/17 (провадження №К/9901/34004/18).
На момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком норми Закону №1788-XII були чинними. Цей закон не скасований Верховною Радою України, його положення не визнавалися неконституційними або незаконними і на сьогодні.
Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом №1788-XII, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.
Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.
При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд для належного захисту порушених прав позивача задовольняє позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком у 2021 році.
Враховуючи, що відповідач, здійснивши переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020 роки, в сумі 9118,81грн., починаючи з 26.01.2021, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України в сумі 5426,60грн. за 2014-2016 роки при призначенні пенсії в 2021 році ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення, тобто за 2018-2020 роки, в сумі 9118,81грн., починаючи з 26.01.2021.
4. Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Амельохін