ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/26036/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2019 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482, а виплату провести з усіма видами підвищення або надбавок до пенсії без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2020 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6481/1, а виплату проводити з усіма видами підвищення або надбавок до пенсії без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є військовим пенсіонером, який отримує пенсію за вислугу років, згідно вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У зв'язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, Київським міським центром комплектування та соціальної підтримки було видано та направлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1, однак відповідач листом від 31.08.2021 № 23056-22796/К-02/8-2600/21 відмовив у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення. Також, позивач вказував, що після перерахунку пенсії на підставі вказаних довідок, виходячи з розміру 70 % сум грошового забезпечення, відповідачем буде обмежено розмір виплати 10 прожитковими мінімумами. Крім того, на переконання позивача, відповідач повинен провести виплати за нарахованими сумами пенсії без відстрочення платежу.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у лавах Збройних Сил України, з посади першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України наказом Міністра оборони України від 01.11.2019 №608 було звільнено у відставку.
Починаючи з 08.11.2019 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням норм, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19.10.2016 року № 718 із розрахунку: посадовий оклад - 21990,00 грн.; оклад за військове звання «генерал-полковник» - 1690,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 11840,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 24796,32 грн. (у т.ч.: експертна надбавка для керівного складу - 20%, робота з таємними видами, носіями, документами - 20%, надбавка за інтенсивність служби - 100%, премія - 10%). Усього - 60316,32 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 37) у розмірі 42221,42 грн. З урахуванням доплати - 52776,76 грн. (у т.ч.: збільшення основного розміру пенсії (25%) - 10555,36 грн., вид підвищення або надбавки до пенсії: інвалід війни 3-ї групи (ст.7) - 491,40 грн., інвалід війни 3 гр./при виконанні обов'язків в/с - 50,00 грн., особливі заслуги (24%) п.п.6-8 (з 01 по 31) - 393,12 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 53711,3 грн.
27.07.2021 Київським міським центром комплектування та соціальної підтримки листом № 6481 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надіслано довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1.
30.07.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.01.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1 та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
31.08.2021 листом № 23056-22796/К-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило у перерахунку пенсії, з огляду на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають підстави для перерахунку пенсії не приймалося.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою передбачено такі додаткові види грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абз.4 пп.1 п.5 Постанови №704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (п.6 Постанови №704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 також надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII Закону №2262-XII.
За приписами ч.1, ч.2 та ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII прийняв постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої встановив перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Також п.6 Постанови №103 було внесено зміни до Порядку №45.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції та у ній відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Поряд з цим, Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатка 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку №45 до зазначених змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, отже з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ.
При цьому, до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас, порядок дій, які повинні вчинити орган, який видає довідку, та орган Пенсійного фонду, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (п.3 Порядку №45).
Суд зауважує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із ч.2 та ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на здійснення перерахунку пенсії на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1 про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною посадою станом на 05.03.2019, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Такі висновки суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, у якій Суд також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова №804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов'язок щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.
За висновком Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №328/4303/16-а органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Таким чином, з отриманням від відповідних органів/особи-пенсіонера довідки про розмір грошового забезпечення у органу Пенсійного фонду виникає обов'язок здійснення перерахунку пенсії на підставі такої довідки.
У даному випадку позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, надісланої органу Пенсійного фонду відповідним органом, із зазначеними основними та додатковими щомісячними видами грошового забезпечення позивача.
Однак, всупереч чинному законодавству України відповідачем таку довідку залишено без виконання.
Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує положення ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, право позивача щодо перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення є абсолютним та не може бути обмежене будь-яким строком, а тому такий перерахунок пенсії має бути проведений саме з 01.04.2019, оскільки це є першим числом місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії - 05.03.2019, а не починаючи з 01.01.2019, як просив позивач.
Таким чином, задоволенню підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482.
Крім того, суд зауважує, що 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 "Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян", якою установлено, що з 01.01.2020 пенсій здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
А відтак, належним, співмірним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6481/1.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії з усіма видами підвищення або надбавок до пенсії без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі №1-38/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Конституційний Суд України в зазначеному рішенні ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Разом з тим, суд зауважує, що спірні правовідносини сторін, які є предметом судового розгляду в даній справі, виникли не у зв'язку із зменшенням відповідачем розміру пенсії позивача, зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при визначенні її розміру, чи виплатою її розміру з відстроченням платежу, або обмеженням відповідачем максимального її розміру відповідно до статті 43 Закону №2262-XII, оскільки предметом судового розгляду є перевірка правомірності дій (бездіяльності) органу Пенсійного фонду щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1.
Крім того, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено правової можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, крім того, судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. Оскільки судовому захисту підлягають тільки порушені права, свободи чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, спір щодо відсоткового розміру грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, та обмеження пенсії максимальним розміром у цій справі відсутній, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Вказані правові позиції містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 826/15718/16, від 24.04.2018 у справі № 167/592/17, від 31.07.2018 у справі № 348/9/17, від 23.10.2018 у справі № 344/4560/17 та від 14.02.2019 у справі № 362/7962/15-а.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини” [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови” (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії” (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482 та від 27.07.2021 № 6481/1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6482.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Київського міського центру комплектування та соціальної підтримки від 27.07.2021 № 6481/1.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Суддя А.С. Мазур