ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
30 грудня 2021 року справа №640/2942/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - відповідач)
про1) визнання протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком; 2) зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІ групи відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив у нарахуванні та виплаті щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
На думку позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оскільки він є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни та з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проте, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі.
Ухвалою від 15 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/2942/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити у його задоволенні з огляду на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики, тобто відповідачем розміри разової грошової допомоги не визначаються; відповідач при проведенні перерахування коштів на виплату щорічної разової допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства; позивачу разова грошова допомога до 05 травня за 2020 рік перерахована в сумі 3 160,00 грн., виплата її здійснена через відділення поштового зв'язку №92 в період з 04 червня 2020 року по 23 червня 2020 року.
Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни відповідно до посвідчення від 20 травня 2020 року серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
У відповідь на звернення позивача від 30 грудня 2020 року відповідач в листі від 25 січня 2021 року №04/184-11 повідомив, що відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону виплачується разова грошова допомога в розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у 2020 році позивачу була нарахована разова грошова допомога до 05 травня в розмірі 3 160,00 грн., виплата якої здійснена через відділення поштового зв'язку №92 в період з 04 червня 2020 року по 23 червня 2020 року, а тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченої грошової допомоги не має.
Відповідач в листі від 25 лютого 2021 року №04/573-11 повідомив суд, що ОСОБА_1 нарахована грошова допомога в розмірі 3 160,00 грн., виплата якої здійснена через відділення поштового зв'язку №92 в період з 04 червня 2020 року по 23 червня 2020 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року №440/2722/20 за результатами розгляду зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 07-VI від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, частину четверту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 лютого 2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі по тексту - Постанова №112), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 3 640,00 гривень, особам з інвалідністю внаслідок війни III групи - 3160,00 гривень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року позивач має право на отримання грошової допомоги у розмірі, встановленому в статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25 грудня 1998 року №367-XІV.
Суд встановив, що відповідач є особою з інвалідністю внаслідок війни III групи, а, отже, має право на отримання грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року - 1 638,00 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у 2020 році становить 11 466, 00 грн. (1 638,00 грн х 7).
Водночас, Кабінет Міністрів України в Постанові №112 установив, зокрема, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи становить 3 160,00 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону.
Таким чином, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови №112.
При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Як встановив суд, позивачу в 2020 року виплачена разова грошова допомога у розмірі 3 160,00 гривень, що не відповідає вимогам статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги в належному розмірі.
З приводу доводів, викладених у відзиві на позовну заяву відповідача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015року №423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики, суд зазначає таке.
Статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423 (далі по тексту - Положення №423), Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який, зокрема, забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині організації виплати їм разової грошової допомоги.
Згідно із підпунктом 41 пункту 4 Положення №423 Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як встановлено вище, відповідно до абзаців першого та другого пункту 1 Постанови №112 Мінсоцполітики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - 3 160,00 гривень.
Пунктом 2 Постанови №112 встановлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги, зокрема, Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Відповідно до пункту 1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року № 65 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 березня 2017 року №349) Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є бюджетною організацією та підпорядковується Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з підпунктами 3.1-3.3 пункту 3 цього Положення головними завданням Центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів для виплати всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого і рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.
Відповідно до підпункту 4.9 пункту 4 Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
З огляду на викладене, Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу здійснив Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в розмірі 3 160,00 грн., що підтверджується листом відповідача від 25 лютого 2021 року №04/573-11.
Водночас, як встановив суд з 27 лютого 2020 року позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком, що становить 11 466, 00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІІ групи відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші притиснення прав та свобод позивача.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для визнання протиправною відмову відповідача у виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
Крім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вже зазначив суд, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною четвертою статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, з вказаного слідує, що перебіг шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про зобов'язання виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік розпочинає свій перебіг з 01 жовтня 2020 року (наступний день, що слідує за кінцевою датою виплати відповідної допомоги) та спливає у відповідне число останнього місяця шестимісячного строку, тобто 31 березня 2021 року.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цією позовною заявою 08 лютого 2021 року, тобто в межах строку звернення, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позивачем дотриманий строк звернення до адміністративного суду.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік як особі з інвалідністю ІІІ групи відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.
3. Відмовити в іншій частині адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, вул. Любомира Гузара, буд. 7; ідентифікаційний код 22886300).
Суддя В.А. Кузьменко