ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 грудня 2021 року м. Київ № 640/6152/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
09.04.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) про:
- визнання дій ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , за заявою від 24.01.2019, без застосування пункту 6 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок № 1210), - незаконними;
- зобов'язання ПФУ здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її в подальшому ОСОБА_1 , з 24.01.2019, як особі з інвалідністю ІІ групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи премію в розмірі 150 карбованців, отриману у травні 1986 року за роботу в зоні Чорнобильської атомної електростанції (далі - ЧАЕС) за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 (згідно довідки Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) Завод «Маяк» від 02.12.2016 №202), з включенням суми премії до розрахунку заробітку в зоні відчуження та розрахунком заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до положень підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, без застосування положень пункту 6 Порядку № 1210.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив про помилкове неврахування премії, отриманої за роботу в зоні відчуження ЧАЕС, внаслідок чого порушені його права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 18.04.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.05.2019 від ПФУ до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на зазначену позовну заяву, який мотивовано тим, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки на територіальні органи Пенсійного фонду України покладено функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з наданої суду копії посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки МСЕК від 22.04.1999 серії КИЕ-1 №075368.
Також, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ), отримує пенсію відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Як вбачається з наданої суду копії наказу керівника підприємства п-я Г-4828 від 15.05.1986 №291 «Про преміювання працівників підприємства» відповідно до наказу від 04.05.1986 №249 НВО «Маяк» для поновлення виробництва магнітофона «Маяк-232» на заводі «Маяк», перерваного на заводі «Юпітер» у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС та проведення дезактивації обладнання, яке вивозиться, на період 5, 6, 7, 8 травня 1986 року позивач був премійований на суму 150 карбованців, як працівник підприємства, який приймав безпосередню участь у виконанні робіт.
В той же час, судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Маяк» до довідки від 02.12.1999 №926/139 не було включено вказаної вище премії. Натомість вказана премія у розмірі 150 карбованців була зазначена у новій довідці від 30.11.2016 № 202, виданій ПАТ «Завод «Маяк», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Маяк».
24.01.2019 позивач звернувся до Голови правління ПФУ із заявою, у якій просив, зокрема зобов'язати ГУ ПФУ переглянути та виправити попередні помилкові розрахунки його пенсії з урахуванням премії у розмірі 150 карбованців відповідно до положень підпункту 4 пункту 3 Порядку № 1210 та без застосування положень пункту 6 Порядку № 1210.
Департамент пенсійного забезпечення ПФУ листом від 11.03.2019 № 1881-Н-100 повідомив позивача, зокрема про те, що премія у розмірі 150 карбованців була призначена та виплачена позивачу одноразово. Тому зазначена премія врахована до заробітної плати, з якої обчислено його пенсію у відповідності до пункту 6 Порядку № 1210, а також про те, що розмір його пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 у справі №640/13305/19, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до заяви від 29.05.2019 без застосування пункту 6 Порядку №1210 та зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи премію в розмірі 150 карбованців, отриману в травні 1986 року за роботу в зоні ЧАЕС за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 згідно довідки ПАТ Завод «Маяк» від 02.12.2016 №202, з включенням суми премії до розрахунку заробітку в зоні відчуження та розрахунком заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до положень підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, без застосування положень пункту 6 цього Порядку, починаючи з 01.06.2019.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про ПФУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно із пунктом 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань, організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, призначення (перерахунку) і виплати пенсій (підпункт 6 пункту 4 Положення № 280).
Відповідно до пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 призначення, перерахунок та виплата пенсії є компетенцією територіальних органів Фонду.
Отже, ПФУ, як центральний орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями щодо призначення, перерахунку та виплати пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, позивачем помилково було визначено, як відповідача ПФУ, який не вичинив дії пов'язані з пенсійними виплатами позивача, тому ПФУ є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ, його права щодо пенсійних виплат не могли бути порушені ПФУ.
При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва враховує те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій останнього щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до заяви від 29.05.2019 без застосування пункту 6 Порядку №1210 та зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховуючи премію в розмірі 150 карбованців, отриману в травні 1986 року за роботу в зоні ЧАЕС за період з 05.05.1986 по 08.05.1986 згідно довідки ПАТ Завод «Маяк» від 02.12.2016 №202, з включенням суми премії до розрахунку заробітку в зоні відчуження та розрахунком заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до положень підпункту 4 пункту 3 Порядку №1210, без застосування положень пункту 6 цього Порядку, починаючи з 01.06.2019, були задоволенні у справі № 640/13305/19, рішення у якій набрало законної сили. Отже у суд не вбачає підстав для залучення ГУ ПФУ в якості співвідповідача у справі, яка розглядається.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доказів понесення відповідачем витрат суду не надано.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 77, 139, 242-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Чудак