Справа № 359/12822/21
Провадження №3/528/5517/21
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
23 грудня 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши, адміністративний матеріал що надійшов від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Родос-прінт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 181949 вбачається, що 25 листопада 2021 о 23 год. 30 хв. на території Золочивської сільської ради по вул. Центральній «мала дамба» поблизу СТ «Дніпровець», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «TOYOTA» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер» на місці зупинки, виявив бажання проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 здав кров на проведення СМЕ з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «БЛІЛ» за адресою: м. Бориспіль вул. Котляревського 1. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, у відношенні якої складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не з'явився, проте направив до суду клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Суд, ознайомившись з адміністративним матеріалом, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені ст. 251 КУпАП, прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на наступне.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особа, яка скоїла правопорушення, відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП підлягає відповідальності на підставі закону, діючого в час і по місцю здійснення правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, а також іншими документами та показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 ч.1 КУпАП серед іншого передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень, зазначених у ст.ст.254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376 передбачено, що зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення при його складанні, зокрема: у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень) (абзац 2); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)) (абзац 4); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) (абзац 6); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення) (абзац 7).
Так, в графі протоколу серії ДПР18 № 181949 «суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин» не вказано об'єктивну сторону порушення вимог п.2.9 а) ПДР України, а саме наявність стану алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , лише зазначено, що останній здав кров на проведення експертизи.
Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_2 в матеріалах справи міститься акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складеного 26.11.2021 о 01-10год. лікарем КНП «ЮЛІЛ» ОСОБА_3 , з даних якого слідує, що водій ОСОБА_2 має адекватну поведінку свідомість ясна, орієнтований в часі, порушень мови не має, рухова форма без змін, поза Ромберта - стійка, пальцево-носова проба - без промахування, запах алкоголю з ротової порожнини не виявлено, взято кров на алкоголь. При цьому, жодних висновків лікаря про перебування водія ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння за результатами досліджень не зазначено.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення інкримінованого ОСОБА_2 діяння, ініціатором складення протоколу не надано.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22грудня 2010року №23рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Крім того, частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Варто зазначити, що «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням особи спеціального права на певний строк.
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про не доведеність вини ОСОБА_2 .
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст.130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 7,9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 266, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________