Справа № 357/15203/21
3/357/7881/21
30 грудня 2021 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Т.В., розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи відсутній, 08.01.2021 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.11.2021 близько 15:50 год. в м. Біла Церква, Київської області по Соборній площі, 1/1 ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці у стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурними словами в бік поліцейського ОСОБА_2 , образливо чіплявся, нахабно та зухвало себе поводив, голосно кричав, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. На багаторазові вимоги поліцейського припинити правопорушення не реагував.
Відносно особи ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ГП № 292548 та серії ГП № 292 547 від 28.11.2021 за ст. 173 та ст. 185 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, натомість через канцелярію суду надіслав заяву якою свою вину у вчиненні правопорушень визнав повністю, просив справу розглядати у його відсутності. Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Стаття 7 Кодексу передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст.245 КУпАП).
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Згідно приписів ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Під час розгляду справи з'ясовано суть вимоги працівника поліції, з метою надання оцінки законності, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 березня 2014 року по справі № 5-49к13, рішення Європейського суду з прав людини по справі «Веренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, є обов'язковим елементом для кваліфікації дій за ст. 185 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Нецензурна лайка це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.
Образливе чіпляння до громадян це нав'язлива розмова або інша дія, спрямована на навмисне приниження честі та гідності оточуючих.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 та 173 КУпАП встановлена матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 292547, серії ГП № 292548 від 28.11.2021; протоколом про адміністративне затримання від 28.11.2021; копією постанови ГАБ № 848265 від 28.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП (перебування у громадському місці у п'яному вигляді); рапортом поліцейського від 28.11.2021; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Суддя вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ст.185 КУпАП як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків та за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття винного. Обставиною, що обтяжує відповідальність винного за вчинене адміністративне правопорушення є вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, пом'якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих обставин, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, поваги до правил співжиття та запобігання вчинення ним інших правопорушень, враховуючи, що правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП є більш серйозним ніж правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої статтею 185 КУпАП.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору якособа з ІІ групою інвалідності (посвідчення № НОМЕР_1 ).
Керуючись ст. ст. 33-36, 40-1, 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП та накласти на нього на підставі ст. 185 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА