Справа № 500/4772/21
22 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.04.2021 року № 1900-0302-8/12464 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.178р. по 03.06.1978р. в Лановецькому міжгосподарському підприємстві та з 06.03.1984р. по 26.03.1985р. в Лановецькій АТК ВАО ОСС (відсутня титульна сторінка трудової книжки, тому періоди роботи, відображені в цій трудовій книжці не можуть бути враховані до страхового стажу), з 01.04.1986р. по 23.02.1995р. в Лановецькому АТК ВАО Тернопільської ОСС (в трудовій книжці НОМЕР_1 , виданій 31.03.1986, записи про звільнення засвідчені печаткою, яка не читається, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок).
Позивач вважає, що такі дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком є неправомірними, оскільки Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно не враховано записи у трудовій книжці щодо трудової діяльності ОСОБА_1 з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.1978 по 03.06.1978 в Лановецькому міжгосподарському підприємстві та з 06.03.1984p. по 26.03.1985р. в Лановецькій АТК ВАО ОСС, з 01.04.1986 по 23.02.1995 в Лановецькому АТК ВАО Тернопільської ОСС.
Ухвалою від 09.08.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 20.08.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
З врахуванням документів, долучених до заяви на призначення пенсії від 30 березня 2021 року та інформації, яка відображена в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, страховий стаж позивача становить 21 рік 04 місяці 03 дні.
Водночас представник відповідача повідомляє, що позивачу не враховано до страхового стажу наступні періоди роботи :
з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.1978р. по 03.06.1978р. в Лановецькому міжгосподарському підприємстві та з 06.03.1984р. по 26.03.1985р. в Лановецькій АТК ВАО ОСС оскільки відсутня титульна сторінка трудової книжки, тому періоди роботи, відображені у цій трудовій книжці не можуть бути враховані до страхового стажу. На даний час до страхового стажу згідно відображених записів цієї трудової книжки враховано періоди роботи відповідно до наданих уточнюючих довідок. А з 01.04.1986р. по 23.02.1995р. в Лановецькому АТК ВАО Тернопільської ОСС оскільки в трудовій книжці НОМЕР_1 , виданій 31.03.1986р., записи про звільнення засвідчені печаткою, яка не читається, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок.
Водночас законодавстом передбачено, якщо починаючи з 01.01.2004 р. є періоди роботи, протягом яких особа працювала повний місяць, але суми сплачених страхових внесків є меншими, ніж мінімальний страховий внесок, тобто до страхового стажу враховано не повний місяць, а як тривалість визначену пропорційно до суми сплачених внесків, то цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць, за умови здійснення відповідної доплати до суми страхових внесків в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
А тому представник просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 20.09.2021 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 02.11.2021 о 11:00 год.
02 листопада 2021 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі № 500/4772/21 не проводилося, у зв'язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 29.11.2021 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 29.11.2021 відкладено розгляд справи на 22.12.2021 то 11:30 год.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити, з мотивів викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Також в судовому засіданні було допитано двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили, що працювали разом із позивачем із 1984 року, більше десяти років, разом їздили у відрядження.
В даному судовому засіданні було здійснено перехід слухання справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Так, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 60 років, його страховий стаж більше 28 років, а відтак він має право на призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають особи за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2021 року по 31.12.2021 року - не менше 28 років.
ОСОБА_1 звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.04.2021 року № 1900-0302-8/12464 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком, оскільки не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.178р. по 03.06.1978р. в Лановецькому міжгосподарському підприємстві та з 06.03.1984р. по 26.03.1985р. в Лановецькій АТК ВАО ОСС (відсутня титульна сторінка трудової книжки, тому періоди роботи, відображені в цій трудовій книжці не можуть бути враховані до страхового стажу), з 01.04.1986р. по 23.02.1995р. в Лановецькому АТК ВАО Тернопільської ОСС (в трудовій книжці НОМЕР_1 , виданій 31.03.1986, записи про звільнення засвідчені печаткою, яка не читається, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок).
Як вбачається із даної відмови до страхового стажу не зараховано періоди роботи, відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 31.03.1986, оскільки печатка на титульній сторінці трудової книжки не читається.
Не погодившись із відмовою пенсійного органу про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державною пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків па оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-1V.
Згідно з ч.І ст.26 даного Закону особи мають право па призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 28 років.
За змістом ст.1. Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 даного Закону, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком за умови наявності в нього страхового стажу не менше 28 років.
Згідно з ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Варто зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п. 1 даного Порядку N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання і а інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як вбачається із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 31.03.1986, позивач працював з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.1978р. по 03.06.1978р. в Лановецькому міжгосподарському підприємстві та з 06.03.1984р. по 26.03.1985р. в Лановецькій АТК В АО ОСС, з 01.04.1986р. по 23.02.1995р. в Лановецькому АТК В АО Тернопільської ОСС. Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено вищевказані періоди роботи. Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця.
З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за віком, потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
Однак, згідно листа Відповідача, підставою для відмови йому у призначення пенсії є не відсутність трудової книжки чи записів у ній, а нібито нечитабельний відтиск печатки підприємства на титульній сторінці трудової книжки.
Водночас, суд звертає увагу, що порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях на час прийняття та звільнення Позивача з роботи у спірні періоди регулювався положеннями Інструкції N 162 від 20.07.74 року (зі змінами та доповненнями).
Відповідно п.п. 1.1 даної Інструкції, трудова книжка являється основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ і організацій, які пропрацювали більше 5 днів, в тому числі па сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 4.1 Інструкції N 162 від 20.07.74 року, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагороди і заохочення, внесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, трудові книжки ведуться на підприємствах, установах та організаціях керівником або уповноваженою ним особою в порядку встановленому чинним на момент заповнення трудової книжки нормативно-правовим актом, який регулює порядок заповнення трудових книжок. В свою чергу, працівник не може відповідати за правильність та повноту ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації підприємства і це не може бути підставою для позбавлення Позивача його конституційного права на соціальний захист.
Як видно з матеріалів справи, Позивач працював на різних роботах, тобто простим працівником, а тому суд зазначає, що він не міг і не може відповідати за якість чорнила на печатці підприємства проставленої в його трудовій книжці. Більше того, з часу заповнення трудової книжки і до сьогодні пройшло 40 років, у зв'язку з чим слід врахувати, що папір та відповідні печатки на ньому мають властивість вигоряти та частково зникати. Саме тому, поняття не читається печатка на титульній сторінці трудової книжки, за умови її наявності не можуть трактуватись Пенсійним органом як відсутність запису про стаж роботи на підприємстві, який позбавляє особу права на зарахування страхового стажу для отримання відповідної пенсії гарантованої Конституцією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі N 687/975/17, та постанові від 06.03.2018 року у справі N 754/14898/15-а, в яких суд зазначив, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зазначає, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Підсумовуючи все вищенаведене, слід зазначити, що виявлені недоліки у заповненні трудової книжки Позивача не можуть бути підставою для позбавлення його права на призначенні пенсії за віком та не врахування страхового стажу за оспорюваний період, оскільки такі недоліки є не що більше як формалізм, який не спростовує факту зайнятості особи на відповідній роботі.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн., згідно квитанції від 29.07.2021.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 21.04.2021 року № 1900-0302-8/124641 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком неправомірними.
Зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в Лановецькому міжгосподарському підприємстві з 15.08.1977р. по 11.03.1978р., з 11.03.1978р. по 03.06.1978р., в Лановецькій АТК ВАО ОСС з 06.03.1984р. по 26.03.1985р., в Лановецькому АТК ВАО Тернопільської ОСС з 01.04.1986р. по 23.02.1995р. та призначити пенсію за віком з 02.02.2021 року (з моменту настання права на пенсію).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
Головуючий суддя Подлісна І.М.