30 грудня 2021 року Справа № 480/9293/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Діски А.Б., розглянувши у спрощеному прозовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9293/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:
1. Визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати позивачу компенсації за затримку у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по день ухвалення судового рішення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по день ухвалення судового рішення, виходячи з розміру невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у сумі 78542,32 грн. за період з 19.02.2020 по 31.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 480/2588/20, яке набрало законної сили 12.10.2020 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 № 04-447/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. Виплату за цим рішенням пенсійний орган почав здійснювати з січня 2021 року.
24.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за затримку у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2021, проте відповідач відмовив з посиланням на те, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, тому підстави для нарахування компенсації відсутні.
Позивач вважає, що має місце порушення його законних інтересів та прав на отримання відповідної компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву. При цьому доводи, наведені відповідачем у наданому 10.11.2021 відзиві, взагалі не стосуються суті спору, оскільки відповідач посилається на вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у той час, як позивач є суддею у відставці.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Сумській області та з 2017 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 480/2588/20, яке набрало законної сили 12.10.2020, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 12.03.2020 № 5 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 № 04-447/20 та зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 № 04-447/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення суду відповідачем 15.12.2020 рішенням № 959250139531 здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 19.02.2020 по 31.12.2020, розмір щомісячного довічного грошового утримання після перерахунку склав 47737,25 грн, виплату якого здійснено у січні 2021 року, що підтверджується відповідним перерахунком та довідкою про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії № 33 від 24.12.2021 (а.с. 21, 40 звор.).
На звернення позивача, відповідач листом № 7235-8785/В-02/8-1800/21 від 07.09.2021 відмовив позивачу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів з огляду на те, що нарахована за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 сума 78542,32 грн буде виплачена у разі надходження коштів на ці цілі, невиконання судового рішення в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин (а.с. 6).
Позивач, вважаючи порушеним своє право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За правилами, визначеними статтею 3 Закону №2050-III та пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Відповідно до статті 4 Закону №2050-III та пункту 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі щомісячного довічного грошового утримання) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 480/2588/20, яке набрало законної сили 12.10.2020, відповідачем здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 та здійснюється його виплата у новому розмірі з січня 2021 року в розмірі 47737,25 грн. Разом з тим, доплата перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.12.2020 в сумі 78542,32 грн. на даний час не проведена. Цю обставину позивач не заперечує. Як зазначено відповідачем у додаткових поясненнях, сума заборгованості, нарахована на виконання рішення суду є не виплаченою (а.с. 38). Тобто, ця сума є заборгованістю Пенсійного фонду перед позивачем.
Суд зазначає, що відповідно до положень статей 2, 5 КАС України судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому спосіб захисту повинен забезпечити поновлення саме порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного на момент звернення до суду права особи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів виплати нарахованої суми доплати за період з 19.02.2020 по 31.12.2020, звернення до суду з позовними вимогами про бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за затримку у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по день ухвалення судового рішення та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за затримку у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по день ухвалення судового рішення, виходячи з розміру невиплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у сумі 78542,32 грн. за період з 19.02.2020 по 31.12.2020, є передчасним, оскільки виплата заборгованості не відбулася, а тому умови для розрахунку компенсації не настали. Задоволення позову буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Діска