Справа № 420/8713/20
28 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Одеського національного медичного університету про стягнення адміністративно-господарських санкцій
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Одеського національного медичного університету, в якій він просить стягнути з Одеського національного медичного університету:
суму штрафних санкцій у розмірі 637476,08 грн в дохід державного бюджету;
суму необґрунтованої одержаної виручки у розмірі 637476,08 грн в дохід державного бюджету.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем у встановлені законом строки не сплачено штрафні санкції та не повернуто споживачам суми необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 637 476,08 грн. за рішеннями про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 07.02.2020 року №3, що стало підставою для звернення до суду з метою стягнення вказаних штрафних санкцій.
Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого Одеський національний медичний університет не погоджується з позовними вимогами, з огляду на допущені позивачем під час перевірки процедурні порушення, неналежне повідомлення відповідача про прийняття рішення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій. Також представник відповідача зазначає про необґрунтованість і самого рішення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій на підставі, якого позивач звернувся з вимогами про стягнення штрафних санкцій.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими.
Представник позивача вказує, що чинним законодавством не передбачено обов'язкова участь суб'єкта господарювання при прийнятті органом державного нагляду рішення, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог чинного законодавства.
Також представник позивача наголошує на тому, що лист з примірником акту перевірки вручено відповідачу під підпис при повторному направленні засобом потового зв'язку 06.02.2020 року, що спростовує доводи відповідача стосовно того, що акт перевірки не був складений та підписаний.
Крім того, представник позивача зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, як і прийняте на його підставі рішення про застосування штрафних фінансових санкцій. Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких наполягає на порушення права відповідача прийняти участь під час прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, а також на тому, що позивачем під час перевірки та складання акту допущено процедурні порушення, що свідчить про необґрунтованість та протиправність зроблених позивачем висновків та як наслідок і про протиправність рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій.
Також представник відповідача стверджує, що відповідачем не допущено жодних порушень вимог чинного законодавства при формуванні цін.
Ухвалою суду від 29.09.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 30.11.2020 року розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року подовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 03.03.2021 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням в адміністративній справі №420/2973/21.
Ухвалою суду від 29.11.2021 року, занесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі.
В судове засідання призначене на 29.11.2021 року сторони до суду не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог КАС України.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
В період з 20.01.2020 року по 31.01.2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі Наказу про проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) від 17.01.2020 року № 165 та направлення № 149 про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 17.01.2020 року, проводилася планова перевірка Одеського національного медичного університету з питань дотримання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (а.с.6-8).
За результатами перевірки було складено акт № 251 від 31.01.2020 року яким встановлено порушення, а саме: при формуванні плати за навчання до планових витрат були включені «капітальні витрати» у розмірі понад 10 відсотків в межах вартості платної освітньої послуги, чим були порушені вимоги п. 2.6 розділу ІІ Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 23.07.2010 року № 736/902/758 «Про затвердження порядків платних послуг державними та комунальними навчальними закладами», який був направлений відповідачу 31.01.2020 року.
07.02.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 3 від 07.02.2020 року (а.с.5).
Згідно вказаного рішення до Одеського національного медичного університету застосовано штраф у сумі 637476,08 грн. та вилучено необґрунтовано одержану виручку у розмірі 637476,08 грн. на підставі п.6 ч.1 ст.18, п.1 ч.1 ст.20, ч.2 ст.20 ЗУ «Про ціни і ціноутворення», ч.9 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877).
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1, 2 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань. Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Статтею 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з'ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Поряд з цим, відповідно до положень статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Суд зазначає, що Закон України "Про ціни і ціноутворення" №5007-VI від 21.06.2012 визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Суд звертає увагу на те, що аналогічне повноваження органу державного нагляду (контролю) щодо витребування доказів передбачено п. 1 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", де зазначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
Частиною 6 та 7 статті 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: 1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки; 2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів; 3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спільним Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України №736/902/758 від 23.07.2010 року затверджено Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами (Порядок №1), та Порядок надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами (Порядок №2).
Згідно п.2.1. Порядку №1 встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням.
Згідно п.2.2. Порядку №1 складовими витрат є:
витрати на оплату праці працівників;
нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
капітальні витрати;
індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 2.6 Порядку №1 визначено, що капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 відсотків в межах вартості платної освітньої послуги, встановленої відповідно до цього Порядку, з урахуванням положень абзаців п'ятого та шостого пункту 2.1 цього розділу.
Згідно п.2.1. Порядку №2 встановлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням.
Згідно п.2.2. Порядку №2 складовими витрат є:
витрати на оплату праці працівників;
нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;
безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;
капітальні витрати;
індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 2.6 Порядку №2 визначено, що капітальні витрати враховуються у розмірі до 10 відсотків у межах вартості платної послуги, встановленої відповідно до цього Порядку.
За аналізом наведених норм суд зазначає, що базою для визначення розміру капітальних витрат є загальна вартість платної послуги, і саме це встановлено у цитованих нормах Порядку №1 та Порядку №2.
Позивач вказує, що кінцева вартість послуги має включати в себе розраховані капітальні витрати, які потрібно відраховувати у розмірі до 10% від суми інших складових розрахунку вартості послуги, а саме сукупності таких статей витрат як заробітна плата, нарахування на оплату праці, використання товарів та послуг, видатки на відрядження, оплата комунальних послуг на електроенергію тощо.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем добровільно суму штрафу не було сплачено, відтак позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акту; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкт господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2.09.15 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (...) з контролю за цінами (...).
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 4.08.17 №647, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
В силу вимог абзацу четвертого підпункту 10 пункту 4 названого Положення, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
За приписами пунктів 1, 6, 8 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 1 частини першої статті 20 названого Закону визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
За змістом частини першої статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф.
Суд враховує, що факт допущення відповідачем порушення вимог закону щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін підтверджено матеріалами позапланової перевірки Одеського національного медичного університету та не спростовано відповідачем.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 637476,08 грн. та вилучення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 637476,08 грн ґрунтуються на тому, що відповідачем не сплачено штрафні санкції за рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 07.02.2020 року №3, що стало підставою для звернення до суду з метою стягнення вказаних штрафних санкцій.
В свою чергу, Одеський національний медичний університет звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення від 07 лютого 2020 року № 3.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №420/2973/21 в задоволенні адміністративного позову Одеського національного медичного університету - відмовлено.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №420/2973/21 набрало законної сили 12.10.2021 року.
Таким чином, рішення позивача, яке стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом є чинним, а отже наявні підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Станом на час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафних санкцій.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Одеського національного медичного університету стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.
Стягнути з Одеського національного медичного університету:
суму штрафних санкцій у розмірі 637476,08 грн в дохід державного бюджету;
суму необґрунтованої одержаної виручки у розмірі 637476,08 грн в дохід державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6)
Відповідач: Одеський національний медичний університет (РНОКПП 02010801, адреса: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2)
Суддя П.П. Марин