Справа № 420/14234/21
28 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2021 № 594 про відмову в перерахуванні позивачу пенсії з посиланням на ст. 86 Закону «Про прокуратуру» що вона начеб-то перерахована;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 15.03.2021 року перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Одеської області від 26.03.2021 року № 339 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період з 15.03.2021 року (тобто з дня початку роботи окружних прокуратур) до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на його особистий рахунок.
Ухвалою суду від 16.08.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову та відповіді на відзив, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов з таких підстав:
- позивач з 2004 року отримує пенсію (довічно) за вислугу років, з посади старшого помічника прокурора Савранського району Одеської області, яка призначена позивачу відповідно до от. 50 - 1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону, що діяла, на чає призначення пенсії) із розрахунку 90 відсотків від заробітку, без будь яких обмежень її максимального розміру;
- в травні 2021 року пенсія була перерахована позивачу на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, виходячи з 60% заробітної плати та застосуванням обмеження у вигляді 10-ти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;
- в червні 2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок і раніше призначеної позивачу пенсії, в якій просив зробити йому перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Одеської області про заробітну плату від 26.03.2021 № 339 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Крім того, в зазначеній заяві позивач просив в разі відмови в перерахунку пенсії, зазначити передбачені законом підстави відмови;
- 21.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення № 594 про відмову у перерахунку позивачу пенсії, без будь-яких вмотивованих підстав, пославшись на ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 14.10.2014 року, яке позивач отримав на пошті 04.08.2021 року;
- позивач вважає, що вказані дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо перерахунку призначеної позивачу на підставі Закону України «Про прокуратуру» пенсії з обмеженням граничного розміру пенсії протиправними та такими, що грубо порушують вимоги законодавства України та права позивача, гарантовані Конституцією України;
- на час призначення позивачу пенсії, законом було чітко визначено механізм її перерахунку, при цьому будь-якого обмеження її максимального розміру взагалі не передбачалося. Так, пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII в редакції Закону № 2663- ІП від 12.07.2001;
- станом на час призначення пенсії позивачу, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів було визначено у ч.ч. 17. 20 ст. 50-1 Закону № 1789;
- у подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VІ стаття 50-1 Закону №1789 доповнена новою нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку. Утім, відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення цього Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром встановленим дим Законом не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом;
- відповідно до нового Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, знижено відсотки прокурорської пенсії до 60%, встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно частково втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, окрім, ч.ч. 3,4, 6, та 11 ст. 50-1 Закону;
- таким чином з часу призначення позивачу пенсії у 2004 році до Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону;
- враховуючи, що внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія і призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, при обчислені розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсій;
- таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії;
- на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір її обмежувався тільки відсотками, розрахованими відповідно до його стажу роботи (вислуги) в органах прокуратури. Такий відсоток відносно позивача визначено у розмірі 90%. тобто є персоніфікованим, оскільки визначався за роками роботи в органах прокуратури конкретного працівника, перед зверненням за призначенням пенсії;
- таким чином, органи Пенсійного фонду не можуть застосувати обмеження максимальним розміром пенсії позивача ні за Законом України «Про прокуратуру», ні за Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- позивач незаконність рішення відповідача, саме в частині обмеження максимальним розміром пенсії обґрунтував тим, що редакція абзацу 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, яка регламентує призначення та виплату пенсії за цим Законом, викладена внаслідок внесення змін згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII ( далі - Закон № 911) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016. При цьому, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911 дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 січня 2016 року;
- як вказано у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 в справі № 686/17309/17 (адміністративне провадження К/9901/76/17) про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію по інвалідності (відступив від висновку у справі N 672/1231/17 (К/9901/667/17), застосування Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII є пріоритетним у правовідносинах, які виникають з приводу соціального, матеріально-побутового забезпечення прокурорів;
- разом з тим, поза увагою відповідачів залишено те, що предмет позову стосується проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії, а тому порядок та підстави перерахунку пенсії на час звернення про перерахунок регламентовано саме ч. 20 ст. 86 Закону № 1697, яка є спеціальною нормою, а не ч. 15 ст. 86 цього Закону, яка регламентує призначення та виплату пенсії за цим Законом, тому не стосується спірних правовідносин;
- встановлені у ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 умови та порядок проведення перерахунку пенсій прокурора не містять будь-яких обмежень пенсії максимальним розміром, у тому числі в залежності від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
- крім того, не звертається увага на те, що при застосуванні положення ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції законів від 02.03.2015 N 213- VIII, № 911-VIII від 24.12.2015 № 1774-VІІІ від 06.12.2016) щодо максимального розміру пенсії, слід враховувати, що згідно з п. 2 Прикінцевих Положень Закону N 213-VІІІ порядок виплати пенсії встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії;
- як вбачається з матеріалів справи, позивач на час звернення до відповідача щодо перерахунку пенсії є непрацюючим пенсіонером, якому її призначено ще у 2004 році, та з 2016 року жодного разу пенсія не перевищувала десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність, а тому норма ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 щодо обмеження пенсії її максимальним розміром до позивача не має бути застосовано, як й інші нормативні акти, які встановлюють таке обмеження;
- при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії безпідставно не застосовано до спірних правовідносин спеціальну норму ( ч. 20 ст. 86 Закону № 1697), яка визначає порядок та підстави перерахунку пенсії та не містить жодних посилань на обмеження максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії в залежності від прожиткового мінімуму, що підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019.
Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:
- позивач 27.11.1954 року народження, перебуває на обліку у Головному управлінні з 16.02.2004 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру";
- позивач звернувся до Головного управління із заявою від 18.05.2020 щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII;
- разом із заявою позивачем було надано довідку про розмір заробітної плати, видану прокуратурою Одеської області № 339 від 24.04.2020. За результатами розгляду заяви та наданих документів Головним управлінням 19.05.2020 винесено Рішення № 10/03-14 про відмову у перерахунку пенсії;
- вищевказане рішення Головного управління, позивачем оскаржено у судовому порядку;
- рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 420/4774/20 позовну заяву позивача було задоволено частково та зобов'язано Головне управління здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Одеської області № 339 від 24.04.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;
- на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 по справі № 420/4774/20, яке набрало законної сили 17.05.2021, рішенням № 95130011391 від 17.05.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 13.12.2019 на підставі довідки прокуратури Одеської області № 339 від 24.04.2020, з урахуванням раніше виплачених сум;
- розмір пенсії перераховано із заробітної плати 32437,82 грн., та з 13.12.2019 становить 19462,69 грн. Загальний відсоток розрахунку пенсії від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати встановлено 60% відповідно до ст. 86 Закон № 1697-VІІ;
- з наведеного вбачається, що Головним управлінням перерахунок пенсії за вислугу року проведений на підставі норм чинного законодавства;
- 25.06.2021 позивач звернувся до Головного управління із заявою від 15.07.2021 № 594 про перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1697-VІІ;
- до заяви про перерахунок пенсії позивачем було надано довідку, видану Одеською обласною прокуратурою № 339 від 26.03.2021;
- п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного з забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії;
- Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано рішення від 21.07.2021 № 594, в якому зазначено про проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" з 01.02.2021 на підставі довідки Одеської обласної прокуратури від 26.03.2021 № 339;
- розмір пенсії обчислений із заробітної плати 62720,00 грн., з 01.02.2021 становить 37632,00 грн. (62720,00 грн.*60%). Ч. 2 та 15 ст. 86 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі по тексту Закон № 1058-ІV) визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 % від суми місячної заробітної плати до якої включаються всі види оплати праці та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірі, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів, для осіб , які втратили працездатність;
- отже, розмір пенсії позивача з 01.02.2021 становить 17690,00 грн.;
- з наведеного вбачається, Головне управління діяло в порядку, в межах і спосіб, передбачений Конституцією і законами України. Враховуючи вищевказане, дії Головного управління не можуть вважатися протиправними, а позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають;
- у випадку здійснення перерахунку пенсії позивача з 13.12.2019 та з 15.03.2021 при розрахунку розміру пенсії застосуванню підлягають норми закону, що чинні на момент здійснення такого перерахунку, тобто перерахунок має бути здійснено виходячи з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, а не 90% як того вимагає позивач;
- посилання позивача на те, що розмір його пенсії має бути розрахований із відсотка, який був визначений при першому призначенні пенсії не відповідають нормам чинного Законодавства;
- жодним нормативно-правовим актом не визначено обов'язок територіального органу Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Законів "Про прокуратуру", здійснювати розрахунок розміру пенсії із застосуванням відсотку, який був застосований при первинному призначенні пенсії;
- згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України про запобігання та протидії дискримінації в України № 5207 (надалі - Закон № 5207) законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак:
1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб;
2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб;
3) повагу до гідності кожної людини;
4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб;
- відповідно до чинного законодавства пенсія за Законами № 1789 та № 1697-VІІ обчислюється з розрахунку 60% від місячної заробітної плати;
- обсяг прав позивача виражається не у відсотках, які застосовуються при обчисленні розміру пенсії, а безпосередньо у розмірі пенсії в грошових одиницях. Незважаючи на те, що при перерахунку пенсії позивача відсоток, з якого розраховується розмір пенсії буде меншим ніж той, що застосовувався при першому призначені пенсії, фактичний розмір пенсії внаслідок такого перерахунку збільшиться та матеріальний стан позивача поліпшиться. В такому випадку, оскільки фактичні матеріальні можливості позивача внаслідок перерахунку будуть збільшені, жодних ознак звуження прав і свобод позивача не вбачається;
- в той же час, у випадку, коли позивачу пенсію буде розраховано на більш вигідних умовах, ніж особам, які працювали на аналогічних посадах та мають таке саме право на призначення пенсії за вислугу років як працівникам прокуратури, буде порушено фундаментальний принцип, на якому будується все законодавство України - принцип недискримінації;
- із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ, який визначив, що пенсія працівникам прокуратури виплачується з розрахунку 60% від заробітної плати, у Головного управління відсутні правові підстави для обчислення пенсії позивача на будь-яких інших умовах;
- у зв'язку зі змінами на законодавчому рівні умов призначення та виплати пенсії працівникам прокуратури відсутні будь-які підстави для застосування норм права, які втратили чинність. Це підтверджується як позицією Конституційного Суду України так і позицією Європейського суду з прав людини;
- враховуючи положення ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VІІ перерахунок пенсії позивача повинен бути проведений виходячи з 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії;
- таким чином, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України;
- обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ (надалі по тексту Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011, та прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування;
- відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- за приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом;
- Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, ч. 15 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ замінено чотирма частинами, зокрема ч. 18 такого змісту: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";
- 15.07.2015 набрав чинності Закон 1697-VІІ, відповідно до Розділу XII Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015;
- відтак, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка застосовувалась субсидіарно з п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та врегульовувала питання виплати пенсій без обмежень, втратила чинність з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, а тому до спірних правовідносин такі норми не застосовуються;
- абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону № 1697-VІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- з аналізу вказаної статті, вбачається, що вказана норма містить обмеження максимального розміру пенсії 10740 гривень по 31.12.2017, а після цієї дати максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, вказані зміни у абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» внесені згідно із Законом № 1774-VІІІ від 06.12.2016;
- ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 грудня - 1638 грн.;
- ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 липня - 1712 грн., з 1 грудня - 1769 грн.;
- ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 1769 грн., з 1 липня -1854 грн., з грудня -1934 грн. ;
- отже, у зв'язку з прийняттям Закону № 1697-VІІ розмір пенсії прокурорів знову обмежено максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню;
- з урахуванням наведеного, оскільки на законодавчому рівні визначено, що максимальна пенсія призначена відповідно до Закону № 1697-VІІ не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність що з 01.03.2021 складає 17690,00 грн., з 01.07.2021 складає у розмірі 18540,00 грн., з 01.12.2021 складає - 19340,00 грн., а отже зобов'язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 15.03.2021 за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, що діяв на час призначення пенсії без обмеження її максимального розміру, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період суперечить нормам вказаного Закону;
- враховуючи вищевикладене Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України та з урахуванням наведених доводів позивачем у позовній заяві, відсутні законі підстави для її задоволення.
Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:
- позивач є одержувачем пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- з урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням, з урахуванням принципу екстериторіальності розглянуто заяву позивача від 15.07.2021 щодо перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру». А отже, позивач не звертався безпосередньо до Головного управління з заявою про перерахунок пенсії;
- 21.07.2021 Головним управлінням розглянуто заяву та пакет документів, які були прийняті Любашівським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, прийнято рішення № 594, у якому зазначено, що позивачу уже здійснено перерахунок пенсії на підставі заяви від 25.06.2021 та з урахуванням Довідки року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 26.03.2021 № 339;
- таким чином, дії Головного управління є правомірними, у спірних правовідносинах. Головне управління діяло у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач звернувся до Любашівського об'єднаного управління (Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) із заявою за перерахунком пенсії, яку прийнято 15.07.2021 року і зареєстровано за № 594 (т.1 а.с.268-270), у який просив перерахувати пенсію із зазначенням, зокрема:
- вид перерахунку: зміна надбавки, у розмірі 90% заробітної плати без обмеження;
- на сьогодні: працює.
Згідно із Розпискою-повідомленням (т.1 а.с.269):
Перелік документів, доданих до цієї заяви:
- обов'язкові документи:
- заява про призначення/перерахунок пенсії;
- паспорт або ID-картка або посвідка: НОМЕР_1 ;
- інші документи:
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру: 1526-20-00387;
- інший документ - заява: 13.07.2021.
Згідно зі змістом заяви від 13.07.2021 року, доданої до заяви від 15.07.2021 року, зареєстрованої за № 594 (т.1 а.с.271), позивач просив:
- провести йому перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Одеської області № 339 від 26.03.2021 року у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії;
- в разі відмови в задоволенні його заяви - послатися на вимоги чинного законодавства, які стали підставою відмови.
Відповідно до довідки Одеської обласної прокуратури № 339 від 26.03.2021 р. (т.1 а.с.11), про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, вона видана позивачу про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (II)/2019 та ст.ст. 81, 86 Закону України «Про прокуратуру» та у зв'язку з початком роботи Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414), розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу, становить:
Назва складової заробітної плати (грошового забезпечення) сума, грн.
Посадовий оклад 38400,00
Надбавка за військовим званням (-) -
Надбавка за вислугу років 40% 15360,00
Надбавка за роботу з таємними документами -
Надбавка за звання та використання в роботі іноземної мови -
Надбавка за почесне звання «заслужений» (- %) -
Доплата за науковий ступінь / доктора наук (-) -
Інші щомісячні надбавки, доплати (назва) -
Премія (- %) -
Матеріальна допомога (для оздоровлення) (1/12) 4480,00
Матеріальна допомога ( для вирішення
соціально-побутових питань) (1/12) 4480,00
Премія з нагоди державних, професійних свят -
Винагорода за безпосередню участь у заходах
із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування
збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській
областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах -
особливого періоду
Усього: 62720,00.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2021 року № 594 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » (т.1 а.с.10, 272) позивачу, по суті, відмовлено в перерахунку пенсії за заявою № 594 від 15.07.2021 року.
Відповідно до змісту вказаного рішення, його прийнято з таких підстав:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою № 594 від 15.07.2021 року про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»;
- для перерахунку пенсії надані наступні сканкопії оригіналів документів:
* заява від 15.07.2021;
* сканкопія паспорту НОМЕР_2 виданого Саараським РВУМВС в Одеській області;
* сканкопія ідентифікаційного коду від 18.05.2020;
* особиста заява ОСОБА_1 ;
- згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, який чинний на дату звернення, пенсія перераховується із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті;
- позивач 25.06.2021 звернувся з заявою на перерахунок пенсії зі збільшенням заробітної плати за спец законами. Позивачем було надано довідку про заробітну плату № 339 від 26.03.2021 р. Згідно наданої довідки було проведено перерахунок пенсії відповідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись з рішенням відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2021 № 594 про відмову в перерахуванні позивачу пенсії з посиланням на ст. 86 Закону «Про прокуратуру» що вона начеб-то перерахована, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.
Судом також встановлено, що постановою Любашівського районного суду Одеської області від 30.08.2016 року у справі № 507/1059/16-а, яка набрала законної сили 24.10.2016 року:
- позовні вимоги ОСОБА_1 до Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково;
- визнано неправомірними дії та рішення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язано Любашівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789-ХІІ, що діяла станом на час призначення пенсії) в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки виданої прокуратурою Одеської області № 339 від 29.02.2016 р. без обмеження граничного розміру пенсії починаючи із 01 червня 2016 р. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 420/4774/20, яке набрало законної сили 17.05.2021 року:
- адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково;
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19 травня 2020 року № 10/03-14 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Одеської області № 339 від 24.04.2020 року з 13 грудня 2019 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням в адміністративній справі № 420/4774/20, що набрало законної сили, встановлено, зокрема:
- ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру»;
- 24 квітня 2020 року Прокуратурою Одеської області видано ОСОБА_1 довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 339;
- 18 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 339 від 24.04.2020 року;
- 19 травня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 10/03-14 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155, яка набрала чинності з 01.01.2020, затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 постанови № 11855 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Згідно з довідкою про заробітну плату від 24.04.2020 року № 339, розмір заробітної плати визначено на 06.09.2017, згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 р. № 657, проте перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів працівників прокуратури після 13.12.2019, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років;
- позивач у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок;
- в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 339 від 24.04.2020 року зазначено, що довідку видано відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (ІІ)/2019 р., та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури»;
- при цьому, довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій № 339 від 24.04.2020 року складена уповноваженим органом, містить обов'язкові реквізити: дату та вихідний номер та підписана уповноваженими посадовими особами;
- так, з оскаржуваного рішення від 19 травня 2020 року № 10/03-14 вбачається, що його прийнято з підстав того, право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019;
- разом з тим, чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам;
- при цьому, грошове забезпечення працівників прокуратури збільшилося в вересні 2017 року, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною та підлягає застосуванню;
- суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155, яка набула чинності 16.01.2020 року, та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. При цьому, пунктом 7 вказаної постанови визначено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру»;
- таким чином, постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155 не підлягає застосуванню та не впливає на наявність у позивача права на перерахунок пенсії у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019;
- аналогічна позиція викладена Верховним Судом в рішенні від 14 вересня 2020 року по справі № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20);
- суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19 травня 2020 року № 10/03-14 про відмову в перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області суду також надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (т.1 а.с.51-273), яка містить, зокрема:
- Протокол 113931 від 23.02.2004 про призначення позивачу пенсії за вислугу років з 16.02.2004, згідно з яким, зокрема, умови призначення: прокурор/слідч.склад; заг.процент розрах.пенсії від розрахунку: 90;
- довідку прокуратури Одеської обласної № 339 від 24.04.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка видана позивачу про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р (II)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу, становить усього - 32437,82 грн.;
- заяву позивача від 25.06.2021 року № 525, до якої згідно з розпискою-повідомленням було додано довідку про заробітну плату (спец пенсії) № 339;
- перерахунки пенсії позивача (Версія: 1.6.69.1. Дата розрахунку: 01.07.2021 та 08.07.2021), здійснені на підставі рішення 951300113931 про перерахунок пенсії, за рішенням суду, згідно з якими, зокрема:
- 01.07.2021: вид перерахунку: зміна окладу; заг.процент розрах.пенсії від заробітку: 80.00;
- 01.07.2021: вид перерахунку: макетна обробка; заг.процент розрах.пенсії від заробітку: 60.00;
- 08.07.2021: вид перерахунку: у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, 01.07.2021; заг.процент розрах.пенсії від заробітку: 60.00;
- 08.07.2021: вид перерахунку: індивідуальний (масовий). Індексація заробітку; заг.процент розрах.пенсії від заробітку: 60.00;
- максимальний розмір пенсії: 01.02.2021-28.02.2021 - 17690.00; 01.03.2021-30.06.2021 - 17690.00; 01.07.2021-30.11.2021 - 18540.00; 01.12.2021-довічно - 19340.00;
- заяви позивача № 594 від 15.07.2021 року та від 13.07.2021 року;
- довідку Одеської обласної прокуратури від 26.03.2021 року № 339;
- оскаржуване у цій справі рішення від 21.07.2021 року № 594, прийняте за результатами розгляду заяви позивача № 594 від 15.07.2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2021 року № 594 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » позивачу, по суті, відмовлено в перерахунку пенсії за заявою № 594 від 15.07.2021 року, при цьому без зазначення конкретного результату розгляду заяви позивача.
Відповідно до змісту вказаного рішення, його прийнято з таких підстав:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою № 594 від 15.07.2021 року про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»;
- для перерахунку пенсії надані наступні сканкопії оригіналів документів:
* заява від 15.07.2021;
* сканкопія паспорту НОМЕР_2 виданого Савранським РВУМВС в Одеській області;
* сканкопія ідентифікаційного коду від 18.05.2020;
* особиста заява ОСОБА_1 ;
- згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, який чинний на дату звернення, пенсія перераховується із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті;
- позивач 25.06.2021 звернувся з заявою на перерахунок пенсії зі збільшенням заробітної плати за спец законами. Позивачем було надано довідку про заробітну плату № 339 від 26.03.2021 р. Згідно наданої довідки було проведено перерахунок пенсії відповідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
З наведеного змісту оскаржуваного рішення вбачається, зокрема, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- розглянуто заяву позивача № 594 від 15.07.2021 року, як заяву про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»;
- рішення прийнято з єдиної юридичної підстави: згідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014, який чинний на дату звернення, пенсія перераховується із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті;
- рішення прийнято з єдиної фактичної підстави: згідно наданої довідки (№ 339 від 26.03.2021 р.) було проведено перерахунок пенсії відповідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Проте, наведені в оскаржуваному рішенні обставини щодо поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії та підстава прийняття рішення не відповідають: змісту поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії, яку прийнято 15.07.2021 року і зареєстровано за № 594, у який позивач просив перерахувати пенсію із зазначенням, зокрема, вид перерахунку: зміна надбавки, у розмірі 90% заробітної плати без обмеження, та доданої до неї заяви від 13.07.2021 року, у якій позивач просив провести йому перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Одеської області № 339 від 26.03.2021 року у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії.
Отже, заяву позивача № 594 від 15.07.2021 року в частині перерахунку пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру - відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області взагалі не розглянуто.
Статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) врегульовані питання заробітної плати прокурора.
Згідно ч. 1 цієї статті заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, діє в такий редакції: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
09 вересня 2020 року набув чинності наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур», згідно з яким днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.
Отже, з цієї дати (11.09.2020) здійснюється оплата праці прокурорів відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII.
Крім то того, згідно з ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII та рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, з 11.09.2020 року здійснюється видача довідок про збільшену заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугу років, а з урахуванням зміни окладу з 01.01.2021 року - також нові довідки з 01.01.2021 року.
Аналогічно цьому, з 17.02.2021 року здійснюється видача довідок про збільшену заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугу років.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі ст. 81 Закону № 1697-VII, позивач, в силу вимог частини двадцятої статті 86, в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури.
При цьому також, згідно зі змістом оскаржуваного рішення та відзивів відповідачів на позовну заяву, останніми, фактично, визнається наявність підстав для перерахунку пенсії (право позивача на перерахунок пенсії) на підставі довідки № 339 від 26.03.2021 року.
З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.
Щодо права позивача на перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати - слід зазначити таке.
Згідно зі змістом заяв сторін по суті справи, сторонами визнаються фактичні обставини справи, зокрема обставини щодо призначення позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
З урахуванням наданих сторонами документів, наявних в матеріалах справи, у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Тому, згідно з ч. 1 ст. 78 КАС України, зазначені обставини, не підлягають доказуванню.
Отже, спірність позицій сторін в даному випадку полягає у виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як зазначено судом вище, відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Таким чином, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90, а потім 80 і згодом 60 процентів від суми місячного (чинного) заробітку, а також положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Наведена позиція щодо послідовності застосування норм закону, якими визначається відсоток, з якого обчислюється пенсія, збігається з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 4 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 16 жовтня 2019 року, у зразковій справі №240/5401/18, в якій йдеться про зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсії військовослужбовців.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 8 червня 2021 року у справі № 263/15245/16-а висловив позицію щодо зміни розміру відсотків пенсії колишнім працівникам прокуратури при її перерахунку. Вказана позиція зводиться до того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Подібна правова позиція за схожих обставин також була застосована Верховним Судом у постановах від 3 травня 2018 року у справа № 308/11498/16-а, від 22 червня 2018 року у справі № 635/6663/16-а, від 19 червня 2018 року у справі № 725/1352/16-а) та від 29 червня 2020 року у справі № 490/5366/16-а.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватися норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а наступні зміни законодавства стосувалися зміни розміру відсотків при призначенні пенсії прокурорам.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, встановлених судом обставин та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позиція відповідачів зі спірного питання - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.
Разом з тим, щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром - слід зазначити таке.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).
За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення спірного обмеження пенсії позивача максимальним розміром), зокрема максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Зазначені вище положення Закону № 3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі № 704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі № 554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 161/14321/16-а та від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, від 10 вересня 2021 року у справі № 580/5238/20 тощо.
При цьому, згідно зі змістом заяв по суті справи, позивач обґрунтовує позовні вимоги у зазначеній частини тим, що: при перерахунку йому пенсії відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення та обмеження розміру із застосуванням норм ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», яка застосовується саме при призначенні пенсії; при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати (грошового забезпечення); така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18.
Проте, згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Суд вважає, що вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом № 3668-VI. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.
Як було зазначено вище, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб'єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).
Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв'язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв'язку між собою.
Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Текстуальний аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.
Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов'язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 6 вересня 2012 року № 5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.
Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі № 607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі № 640/5854/19.
При цьому суд не бере до уваги посилання позивача щодо обґрунтування позовних вимог у зазначеній частині на висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, з тих підстав, що вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо іншого предмету спору, відповідно, щодо інших спірних правовідносин та на підставі інших фактичних обставин та юридичних підстав.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, встановлених судом обставин та висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірного питання - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- оскаржуване позивачем рішення від 21.07.2021 року № 594 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » прийняте відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, отже воно є протиправним та підлягає скасуванню,
- при цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо: фактичних підстав звернення позивача з заявою від 15.07.2021 року за № 594 та змісту доданої до неї заяви від 13.07.2021 року, у якій позивач просить провести йому перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Одеської області № 339 від 26.03.2021 року у розмірі 90% заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії; фактичних підстав прийняття оскаржуваного рішення, а саме, що позивач 25.06.2021 звернувся з заявою на перерахунок пенсії зі збільшенням заробітної плати за спец законами, позивачем було надано довідку про заробітну плату № 339 від 26.03.2021 р., згідно наданої довідки було проведено перерахунок пенсії відповідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; фактичного зменшення відсоткового розміру пенсії, при її перерахунку на підставі довідки прокуратури Одеської області № 339 від 26.03.2021 року тощо, згідно з положеннями ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 242 КАС України, похідні вимоги позивача зобов'язального характеру підлягають задоволенню частково, а саме шляхом:
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Одеської обласної прокуратури № 339 від 26.03.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат,
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 року) до 31 грудня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: вул. Генерала Батюка, 8, м. Словґянськ, Донецька область, 84121; ідентифікаційний код юридичної особи: 13486010) та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.07.2021 року № 594 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Одеської обласної прокуратури № 339 від 26.03.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова