Іменем України
28 грудня 2021 р. № 400/10979/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001,
про:визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з вимогами визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; 2) зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.07.2002 по 10.12.2004, 10.12.2004 по 03.12.2007, з 03.10.2007 по 27.06.2008, з 27.06.2008 по 16.06.2010, з 16.06.2010 по 02.03.2015, з 07.11.2015 по 21.12.2015 та з 07.07.2014 по 07.11.2021 - у загальній кількості 09 років 02 місяця 12 днів в пільговому обчисленні.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в зазначені спірні періоди він перебував на різних посадах в УБОЗ в УМВС України в Луганській області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, а також наказу МВС України №431, строк служби на посадах в УБОЗ обчислюється 1,5 року за кожен рік служби. Крім того, в 2014 та 2015 році позивач приймав участь у проведенні антитерористичної операції на сході країни, а тому має право на зарахування один місяць служби за три місяці.
Також позивач послався на відповідну позитивну для нього судову практику Верховного Суду.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. У ОСОБА_1 вислуга всього 23 календарних років, 03 місяці 02 дні, що не дає йому право на призначення пенсії відповідно до цього Закону. Законодавець розмежовує поняття «вислуга років» та «календарна вислуга років». Для отримання права на пенсію обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. Саме на такій підхід вказує Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 19.09.2018 у справі №725/1959/17 та від 22.11.2018 у справі №161/4876/17.
В судове засіданні 07.12.2021 позивач не з'явився, представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд розглянув справу 28.12.2021 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно до регламенту визначеному в ухвалі про відкриття провадження від 15.11.2021, оскільки клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 08.08.1998 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції), а з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу Національній поліції України.
Станом на 10.11.2021 календарна вислуга в органах внутрішніх справ та національної поліції ОСОБА_1 складає 23 роки 03 місяця 02 дні.
Разом з тим, в період з 29.07.2002 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у підрозділах по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, зокрема: оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України в Луганській області, оперуповноважений в особливо важливих справах відділу оперативного прикриття та роботи з персоналом УБОЗ УМВС України в Луганській області, старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділення кадрового забезпечення та оперативного прикриття в Луганській області, начальник відділу кадрового забезпечення УБОЗ УМВС України в Луганській області, оперуповноважений в особливо важливих справах відділу оперативного забезпечення УВБ в Луганській області.
Також, в період з 07.11.2015 до 21.12.2015 ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах УВБ в Луганській області ДВБ Національної поліції України.
Крім того, з 07.07.2014 по 07.11.2015 та 07.11.2015 по 20.12.2015 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02.11.2021 ОСОБА_1 подав рапорт про врахування до його вислуги років пільгового стажу, а саме 6 років 03 місяця 06 днів - час проходження служби в підрозділах по боротьбі з організованої злочинністю та 2 роки 10 місяців 26 днів - участь у бойових діях під час проведення АТО на сході країни.
02.11.2021 ГУНП в Миколаївській області відмовило у зарахуванні пільгової вислуги.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Разом з тим, відповідно п.п. «а» п.3 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Відповідно до п.п. «в» п.3 постанови №393, один місяць служби за півтора місяця, у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
МВС України видано наказ від 14.11.2007 №431 «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби». Відповідно до цього наказу, посади начальник відділу, заступник начальника відділу, старший оперуповноважений в особливо важливих справах, оперуповноважений в особливо важливих справах та оперуповноважений, а також по управліннях по боротьбі з організованою злочинністю управлінь МВС України в областях, а також оперуповноважений в особливо важливих справах управлінню внутрішньої безпеки, Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, мають право на обчислення з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.
Предметом спору у цьому випадку є вирішення питання, чи під «вислуга 25 календарних років» необхідно розуміти суто календарну вислугу, чи можливо враховувати вислугу у пільговому обрахунку.
Зазначене спірне питання вирішувалось Верховним Судом під час розгляду адміністративної справи №480/4241/18. Так, у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 відступив від правових висновків, від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ, та висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96250219#).
В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №140/1753/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96907525), від 04.06.2021 у справі № 755/2575/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428985), від 04.06.2021 у справі №761/8515/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428987), від 08.06.2021 у справі №360/3326/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495015), від 04.08.2021 у справі №360/3121/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98764833), від 07.09.2021 у справі №761/28991/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99458971), 08.08.2021 у справі №320/4635/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99482216), від 20.10.2021 у справі №200/1882/20-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100439744), від 01.11.2021 у справі №620/1837/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/100748550), та інших.
Відповідно до ч.4 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Повноважень суду на відступ від правового висновку Верховного Суду, КАС України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає.
За таких обставин, суд позбавлений можливості дійти іншого висновку, ніж про те, що ОСОБА_1 має право на врахування у вислугу років пільгову вислугу 06 років 03 місяця 06 днів за час проходження служби в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю та 2 роки 10 місяців 26 днів за час проведення у АТО.
Позов задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001 40108735) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщика, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.07.2002 по 10.12.2004, 10.12.2004 по 03.12.2007, з 03.10.2007 по 27.06.2008, з 27.06.2008 по 16.06.2010, з 16.06.2010 по 02.03.2015, з 07.11.2015 по 21.12.2015 та з 07.07.2014 по 07.11.2021 - у загальній кількості 09 років 02 місяця 12 днів в пільговому обчисленні.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко