29 грудня 2021 р. Справа № 400/9777/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, вул. Центральна, 198 А, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 12.02.2021 ВП № 64410115,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Снігyрівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.02.2021 року у виконавчому провадженні № 64410115 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн.
Свій позов обґрунтовує наступним:
Позивач зазначає, що цим 3аконом України «Про виконавче провадження» по суті визначений можливий порядок вирішення питання стягнення судового збору державним виконавцем, що залежить від тих чи інших умов.
А саме, таке питання вирішується відповідно до ч.5 сг.26 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним зазначенням про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 3акону, але таке питання вирішується i в порядку встановленому ч. 3 ст. 40 Закону, в якій зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору у випадку закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 i 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим 3аконом.
Тобто виходячи з вищенаведеного вбачається що Законом чітко визначений правовий порядок винесення, відповідних постанов, а саме постанові про стягнення виконавчого збору повинна передувати постанова про закінчення виконавчого провадження. При чому постанова про виконавчий збір приймається не пізніше наступного дня з дня закінчення такого провадження, а в у випадку позивача постанова про стягнення виконавчого збору винесена раніше за постанову про закінчення виконавчого провадження практично на два місяці.
Таким чином, позивач вважає що, у старшого державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 12.02.2021 року, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 25.10.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
02.11.2021 року до суду надійшов відзив Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, просить залишити його без задоволення та який обґрунтовано наступним.
На примусовому виконанні відділу перебувало виконавче провадження АСВП № 64410115 про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою шляхом відновлення з його боку межі земельної ділянки ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) згідно з Державним актом по прямій лінії уздовж всієї межі, перемістивши огорожу з металевої сітки по прямій лінії визначеної межі з Державними актами, а саме перенести існуючу огорожу земельної ділянки № 77 в місці наявності водяної свердловини в бік земельної ділянки.
30.03.2021 року державним виконавцем здійснено виїзд до місця усунення перешкоди. Згідно акту державного виконавця рішення не було виконано, огорожа не була переміщена.
Також відповідачем зазначено, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, и застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, п здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору виконавчим документом.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
12.02.2021 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64410115, згідно з якою:
1. Зобов'язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою шляхом відновлення з його боку межі земельної ділянки ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) згідно з Державним актом по прямій лінії уздовж всієї межі, перемістивши огорожу з металевої сітки по прямій лінії визначеної межі з Державними актами, а саме перенести існуючу огорожу земельної ділянки №77 в місці наявності водяної свердловини в бік земельної ділянки.
2. Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, 12.02.2021 року відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору за ВП № 64410115, згідно з якою:
- стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 12000,00 грн.
Зазначені постанови наявні у матеріалах справи та досліджені судом.
Відповідно до копії наявного у матеріалах справи акту державного виконавця від 01.04.2021 старшим державним виконавцем Аллою Дмитриченко у телефонному режимі зі стягувачем було повідомлено про виконання боржником рішення суду.
01.04.2021 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:
- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);
- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);
- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);
- виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п'ята);
- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (частина дев'ята).
Відповідно до п. 9 та 17 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня: 6000,00 грн.
Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.02.2019 року у справі № 295/13991/16-а, від 20.02.2019 року у справі № 712/5014/17, від 20.11.2019 року у справі № 480/1558/19, від 31.05.2021 року у справі № 160/7321/19, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Згідно з ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позивачем, належними та допустимими доказами не доведено, що він виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження, навпаки, як встановлено судом із матеріалів справи - позивачем усунено перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 (правонаступник ОСОБА_3 ) права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою 01.04.2021 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Снігурівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса (вул. Центральна, 198 А, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57301, код ЄДРПОУ 35010206) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Снігyрівського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.02.2021 року у виконавчому провадженні № 64410115 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000,00 грн. - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.12.2021 року.
Суддя О.В. Малих