м. Миколаїв.
30 грудня 2021 р.справа № 400/7415/21
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач або ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у недорахуванні речового майна, а саме: кепі бойове (кашкет польовий) 1 шт., панама літня польова 1 шт., костюм літній польовий та комплект штанів костюма літнього польового 1 шт., сорочка-поло 1 шт., рукавички зимні 1 пара, рукавички демісезонні 1 пара, білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 1 комплект, бахіли утеплені 1 пара, рукавички тактичні 1 пара, костюм-утеплювач 1 комплект, не отриманого позивачем під час проходження військової служби та яке підлягає грошовій компенсації;
2) зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 донарахувати вищеперелічене речове майно та видати нову довідку про вартість речового майна, що належить до видачі;
3) визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно;
4) зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно на підставі нової довідки про вартість речового майна.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач протиправно не врахував у довідці про вартість речового майна все речове майно, яке підлягає компенсації і до того ж застосовує інший порядок нарахування речового майна, який суперечить приписам розділу ІІІ п. 1 Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 червня 2017 р. № 475 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 р. за № 797/30665 (надалі - Інструкція № 475).
Відповідач подав відзив, в якому частково визнав позовні вимоги та просив їх задовольнити в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, визначене в довідці № 771 на суму 20 117,10 грн., а в решті позовних вимог відмовити.
Відповідач зазначає, що кількість і строк забезпечення позивача речовим майном розраховані ним у відповідності до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців та працівників Національної гвардії України в мирний час та особливий період, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 червня 2017 р. № 475 (надалі - Норми забезпечення речовим майном) (а. с. 31-32).
Позивач подав відповідь на відзив, в якому повторно виклав доводи позовної заяви (а. с. 37-40).
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а. с. 24-25).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 1 березня 2018 р. ОСОБА_1 уклав з ВЧ НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки, із спливом якого 1 березня 2021 р. був звільнений (а. с. 14, 20).
В день звільнення позивачу була видана довідка № 214 про вартість речового майна, що належить до видачі (надалі - Довідка № 214), відповідно до якої загальна сума грошової компенсації за таке майно складає 14 895,06 грн. (а. с. 19).
В наступному, 6 липня 2021 р., відповідач склав нову довідку про вартість речового майна, що належить до видачі № 771 (надалі - Довідка № 771), в якій загальна сума грошової компенсації складає 20 117,10 грн. (а. с. 18).
Збільшення суми грошової компенсації відбулось за рахунок збільшення предметів речового майна, які підлягали компенсації - 55 предметів у Довідці № 214 та 68 предметів у Довідці № 771.
Не погодившись із кількістю визначеного Довідкою № 771 речового майна, ОСОБА_1 подав до ВЧ НОМЕР_1 заяву, в якій просив донарахувати неотримане ним за час військової служби речове майно, яке не включено відповідачем до Довідки № 771, зокрема кепі бойове (кашкет польовий) 1 шт., панама літня польова 1 шт., костюм літній польовий та комплект штанів костюма літнього польового 1 шт., сорочка-поло 1 шт., рукавички зимні 1 пара, рукавички демісезонні 1 пара, білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 1 комплект, бахіли утеплені 1 пара, рукавички тактичні 1 пара, костюм-утеплювач 1 комплект (а. с. 15-16).
Листом від 12 серпня 2021 р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для донарахування такого речового майна та навів власний розрахунок речового майна, яке повинен був отримати позивач і яке було визначене Довідкою № 771 (а. с. 11-12).
Розбіжність у кількості предметів речового майна, які належить компенсувати позивачу, і, як наслідок, розбіжність в сумі компенсації, виникла у зв'язку з різною методикою їх розрахунку, застосованою сторонами: так, позивач вважає, на підставі розділу ІІІ п. 1 Інструкції № 475 вказані ним предмети речового майна повинні видаватись після закінчення строків носіння попередньо виданих предметів, які (строки) визначені Нормами забезпечення речовим майном і в разі спливу такого строку, позивачу знову повинен видаватись новий комплект предметів. В той же час, відповідач вважає, що кожен предмет речового забезпечення видається на 1 рік, а оскільки сплив строку експлуатації визначених позивачем предметів речового майна припадає на час після закінчення дії контракту, то в такому випадку визначені позивачем предмети до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі не включається і не підлягають грошовій компенсації.
Суд знаходить позицію відповідача хибною.
Відповідно до розділу ІІІ п. 1 Інструкції № 475, початкова видача речового майна військовослужбовцям відповідно до встановлених норм забезпечення здійснюється після набуття ними права на речове забезпечення.
Право на речове забезпечення набувають військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, а також резервісти - в день призначення їх на посаду наказом командира військової частини.
Наступна видача речового майна військовослужбовцям проводиться після закінчення строків експлуатації (носіння) раніше виданих предметів.
Таким чином, після укладення контракту та призначення на посаду, позивач набув право на речове забезпечення, при цьому, Інструкція № 475 напряму передбачає обов'язок відповідача після спливу строку носіння первинно виданих предметів речового майна, видати нові предмети.
Згідно з п. 9 Інструкції № 475, строк експлуатації (носіння) предметів, які входять до складу бойового єдиного комплекту, установлюється залежно від категорії військовослужбовців.
Норма № 4 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Національної гвардії України (бойовий єдиний комплект (БЄК)) визначає щодо кожного предмету БЕК строк його експлуатації (носіння), із спливом якого, на підставі розділу ІІІ п. 1 Інструкції № 475, позивачу повинні бути видані нові предмети речового майна.
Таким чином, відповідач протиправно не включив в Довідку № 771 кепі бойове (кашкет польовий) 1 шт., панама літня польова 1 шт., костюм літній польовий та комплект штанів костюма літнього польового 1 шт., сорочка-поло 1 шт., рукавички зимні 1 пара, рукавички демісезонні 1 пара, білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові) 1 комплект, бахіли утеплені 1 пара, рукавички тактичні 1 пара, костюм-утеплювач 1 комплект.
В той же час, суд приходить до висновку про те, що при первинному розрахунку речового майна, яке включено в обидві Довідки № 214 і № 771, відповідач допустив суттєву помилку, яка має визначальний вплив на розмір грошової компенсації.
Як вже вказувалось судом вище, згідно з п. 9 Інструкції № 475, строк експлуатації (носіння) предметів, які входять до складу бойового єдиного комплекту, установлюється залежно від категорії військовослужбовців.
Цим же п. 9 визначено 5 категорій військовослужбовців, і як слідує з Довідок № 214 і № 771, відповідач при розрахунку речового майна та, відповідно, його грошової компенсації, виходив з того, що позивач належить до 1 категорії, до якої належать військовослужбовці (за винятком військовослужбовців строкової служби, а також військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період, та військовослужбовців, які уклали контракт під час дії особливого періоду) з'єднань, військових частин, навчальних військових частин (центрів), баз, установ, підрозділів територіальних управлінь, курсанти вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України.
До 5 категорії належать військовослужбовці, призвані під час мобілізації, на особливий період, та військовослужбовці, які уклали контракт під час дії особливого періоду.
Як зазначалось судом вище, позивач уклав контракт 1 березня 2018 р.
Із системного аналізу ст. 1 Закону України "Про оборону" (визначення терміна "особливий період"), ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (визначення термінів "особливий період", "мобілізація") вбачається, що поняття "особливий період" є значно ширшим, ніж поняття "період мобілізації людських ресурсів", а тому особливий період не закінчується в момент завершення мобілізації в Україні.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.
Таку правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період" Верховний Суд сформулював у постановах від 11 квітня 2019 р. (провадження № 51-9182км18), від 14 лютого 2018 р. (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 р. (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 р. (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 р. (провадження № 51-7411км18).
Таким чином, у зв'язку з тим, що контракт з ОСОБА_1 укладено саме під час дії особливого періоду, позивач відноситься до 5 категорій військовослужбовців.
Норми забезпечення речовим майном порівняно з 1 категорією військовослужбовців, для 5 категорії визначають більш короткі строки експлуатації предметів речового майна, а тому, оскільки така обставина залишилась поза увагою відповідача, в даному випадку відповідач повинен перерахувати строки експлуатації (носіння) всіх предметів речового майна, а не тільки тих, які визначені ОСОБА_1 в позовній заяві.
Стаття 245 ч. 2 п. 10 КАСУ передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За встановлених судом обставин, належним та ефективним способом захисту прав позивача, є зобов'язання відповідача скласти оновлену довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , при складанні якої відповідачу слід виходити з того, що позивач належить до 5 категорії військовослужбовців, передбаченої п. 9 Інструкції № 475, і керуватись строками експлуатації (носіння) предметів речового майна, передбаченими Нормою № 4 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Національної гвардії України (бойовий єдиний комплект (БЄК)).
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАСУ, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) скласти та видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) оновлену довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) грошову компенсацію на підставі оновленої довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАСУ. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАСУ.
Суддя А. О. Мороз