Справа № 161/19973/21
Провадження № 2/161/4754/21
22 грудня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борсук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу №161/19973/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на першому курсі Національної академії внутрішніх справ денної форми навчання за державним замовленням. Вказує, що рішенням суду з відповідача стягувались аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття. Зауважує, що вона не може в повній мірі її забезпечити, оскільки у неї на утриманні є ще одна дитина, батьком якої є відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вона перебуває по догляду за дитиною до трьох років. Відповідач працездатний, отримує дохід, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки до досягнення нею 23 річного віку у розмірі 3 000,00 щомісячно.
Ухвалою суду від 9 листопада 2021 року позов прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити, розгляд
Відповідач подав заяви як про відмову у позові, так і про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.
Дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі, який був розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 6 лютого 2020 року (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження (а.с.5).
ОСОБА_3 на момент вирішення спору є повнолітньою та навчається у Національній академії внутрішніх справ, що стверджується довідкою № 46/11-2861 від 20 серпня 2020 року (а.с. 7).
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, пунктом 2 частини 1 зазначеної статті визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Частиною другої статті 200 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Судом встановлено, що з відповідача на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2016 у справі №161/3111/16-ц стягуються в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі - 2000,00 грн. щомісячно, починаючи з 11.03.2016 року до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку з досягненням ОСОБА_4 повноліття, стягнення аліментів на її утримання з відповідача припинено.
ОСОБА_4 набула повноліття та не досягла віку 23 років, вона продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з навчанням.
Так, відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів щодо неможливості працевлаштуватися чи заборону працювати у зв'язку із захворюванням.
Таким чином суд приходить до переконання, що оскільки утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання є обов'язком батьків, а відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, позов про стягнення аліментів на час навчання підлягає частковому задоволенню.
Визначаючи розмір аліментів судом враховується також те, що повнолітня ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, працевлаштуватися вона не має змоги у зв'язку з навчанням, матеріальне становище матері позивачки ОСОБА_4 , а також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору.
З врахуванням наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви - 05.11.2021 і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку за умов продовження навчання, що на думку суду є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітньої доньки, виходячи із засад розумності та справедливості.
Решта пояснень, доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду.
При цьому, суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно зі ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 605,33 грн. судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, ч. 2 ст. 268 ЦПК України ст.ст.199, 200 СК України,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 5 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 33 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк