Справа № 159/6412/21
Провадження № 3/159/3300/21
30 грудня 2021 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.2003 Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), пенсіонерки,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
29 жовтня 2021 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №734098 від 06.10.2021 ОСОБА_1 ставиться в провину те, що вона ухиляється від виконання своїх опікунських обов'язків щодо малолітніх внуків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не створює належних умов для життя, навчання та розвитку, в результаті чого дітей було 04.10.2021 поміщено в Волинський обласний цент соціальної психологічної реабілітації дітей, що в м. Ковелі по вул. Відродження, 12а.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 на виклики до суду 30.11.2021, та 30 12.2021 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, жодних доказів та заперечень для спростування складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення суду не надала, клопотання про відкладення розгляду справи не заявила.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №734198 від 06.10.2021 складався у присутності ОСОБА_1 , а відтак останній відомо про наявність в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення відносно неї.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 184 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , якій достеменно відомо про розгляд справи відносно неї в суді.
Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до статті 251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінивши докази та матеріали, надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідальність за частиною першою статті 184 Кодексу передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Однак, адміністративний протокол та додані до нього докази не містять доказів на підтвердження умисних дій ОСОБА_1 по ухиленню від виконання опікунських обов'язків відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відсутні докази причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та обставинами, що призвели до поміщення дітей до реабілітаційного центру.
З матеріалів справи, а саме згідно інформації служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради №343-1.20 від 04.10.2021 «спільно з дітьми та опікуном в помешканні за адресою АДРЕСА_1 проживає дядько дітей, який звільнився з місць позбавлення волі та саме неадекватна поведінка якого негативно впливає на психологічний стан дітей. Дядько залякує бабусю та дітей, втручання поліції позитивних результатів не дало». Дані обставини підтвердила в своїх письмових поясненнях і сама опікун ОСОБА_1 .
Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, котрі б підтверджували, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання опікунських обов'язків щодо своїх малолітніх внуків, та свідчили про протиправні, винні, умисні дії останньої.
Так, статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано від яких саме, передбачених Законом України «Про охорону дитинства» та статтею 150 СК України, батьківських обов'язків ухиляється ОСОБА_1 , не приєднано доказів конкретних дій чи бездіяльності, які можуть бути розцінені як ухилення від виконання своїх опікунських обов'язків.
Згідно з матеріалами справи, єдиною обставиною, що стала підставою для висновку органу внутрішніх справ про неналежне виконання ОСОБА_1 опікунських обов'язків і складення протоколу про адміністративне правопорушення став факт неадекватної поведінки дядька дітей, який після звільнення з місць позбавлення волі, тероризує та залякує бабусю та дітей. Втручання працівників поліції позитивних висновків не дало.
Разом з тим, сама по собі зазначена обставина не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладених на неї обов'язків щодо виховання малолітніх внуків.
Будь-які інші докази в матеріалах справи відсутні.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно частини другої статті 251 Кодексу обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд доходить висновку про відсутність складу правопорушення (відсутня об'єктивна сторона).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 184, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя
постановила:
Провадження у справі № 159/6412/21 (провадження № 3/159/3300/21) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова