справа № 380/3544/21
23 грудня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Скочко А.В.,
представника третьої особи Львівської міської ради Бірюкова Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівська міська рада та Львівське комунальне підприємство «Сяйво» про демонтаж самочинно встановленого гаражу, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради код ЄДРПОУ 04056084, місце проживання: 79022, м. Львів, вул. І. Виговського, 34 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати металевий гараж розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 06.04.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівську міську раду та Львівське комунальне підприємство «Сяйво».
Ухвалою від 01.07.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник третьої особи Львівської міської ради позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
У судове засідання відповідач не з'явився повторно, належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У судове засідання третя особа Львівське комунальне підприємство «Сяйво» явку представника не забезпечило повторно, належним чином повідомлене про дату, час та місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи Львівської міської ради, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Постановою адміністративної комісії при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради від 27.07.2020 № 139 накладено на відповідача штраф у розмірі 850,00 грн за порушення пункту 20.1.31 Правил благоустрою м. Львова (на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 самочинно встановлено збірно-розбірний металевий гараж.
05.08.2020 ОСОБА_1 сплатив 850,00 грн, що підтверджується навною в матеріалах справи копією квитанції № 9 від 05.08.2020.
03.11.2020 міжвідомча комісія при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради розглянула питання щодо самочинно встановленого гаражу розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2) на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 та вирішила рекомендувати гр. ОСОБА_1 демонтувати такий гараж.
Голова Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради прийняв розпорядження «Про демонтаж металевого гаража самочинно встановленого гр. ОСОБА_1 біля буд. №39а на вул. Озерній у м. Львові» від 20.11.2020 № 625, яким затверджено протокол міжвідомчої комісії від 03.11.2020 № 19 та рекомендовано відповідачу демонтувати металевий гараж розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку № 39а на вул. Озерній у м. Львові. В термін до 10.12.2020.
Актом від 22.12.2020, складеним працівниками Львівського комунального підприємства «Сяйво», зафіксовано факт невиконання відповідачем рекомендацій розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 20.11.2020 № 625.
Виходячи з невиконання відповідачем у добровільному порядку розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради «Про демонтаж металевого гаража самочинно встановленого гр. ОСОБА_1 біля буд. АДРЕСА_1 » від 20.11.2020 № 625, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
За змістом підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; Закон України №280/97-ВР) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; Закон України №2807-IV).
Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України №2807-IV передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.
Суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні частини першої статті 12 Закону України №2807-IV, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
До об'єктів благоустрою населених пунктів статтею 13 Закону України №2807-IV віднесено прибудинкові території (пункт 2 частини першої вказаної статті).
Режим використання об'єктів благоустрою визначено статтею 14 вказаного Закону, яка передбачає, що такі об'єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
В свою чергу, за змістом частини другої статті 21 Закону України №2807-IV, яка наводить перелік елементів (частин) до об'єктів благоустрою належать малі архітектурні форм, які визначаються цією правовою нормою як елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до згаданого Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про основи містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Як видно із матеріалів справи, гараж розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2), встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку № 39а на вул. Озерній у м. Львові, не має фундаменту, отже, є тимчасовою спорудою.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 34 Закону України №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Поряд із цим, згідно з положеннями частини першої статті 39 Закону України №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Розділом VІІІ Типових правил, затверджених на виконання вищеназваних правових норм Закону №2807-IV наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 №310 (зареєстрованих в МЮУ 18.12.2017 №1529/31397), урегульовано порядок розміщення малих архітектурних форм.
Пунктами 1, 2 зазначеного розділу Типових правил встановлено, що проектування малих архітектурних форм здійснюється з дотриманням Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, та ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій». Розміщення малих архітектурних форм не повинно ускладнювати або унеможливлювати доступ до пожежних гідрантів, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, обладнання та засобів пожежогасіння.
Окрім цього, ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 затверджено Правила благоустрою м. Львова (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; Правила №376).
Пунктом 12.2.6 Правил №376 передбачено, що демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих малих архітектурних форм здійснюється особою, яка його здійснила самочинно за свій рахунок або районними адміністраціями м. Львова з подальшим відшкодуванням витрат власниками і підлягає знесенню в установленому порядку.
Крім цього, у відповідності до пункту 19.3.5 Правил №376 районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під'їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків та інших визначених споруд у м. Львові.
Згідно з пунктом 5.3.3 розділу 6 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 № 777, до повноважень районної адміністрації в галузі будівництва належить розгляд та вжиття заходів, у встановленому виконавчим комітетом, департаментом містобудування порядку, щодо фактів самочинного будівництва.
Відповідно до підпунктів 4.46, 4.49, 4.66 «Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Міської ради від 01.11.2016 №977 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; Положення №977), до повноважень Залізничної районної адміністрації, окрім іншого, належить:
- створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи;
- надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку;
- звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.
Як встановив суд, на землях комунальної власності міста біля житлового будинку № 39а на вул. Озерній у м. Львові самочинно встановлено металевий гараж розміром 33,00х6,00 м (на схемі під номером 2), який використовує в своїх потребах відповідач, однак без відведення земельної ділянки для таких цілей, без дозволу органу місцевого самоврядування на влаштування такого елемента благоустрою.
Вказані вище обставини слугували підставою для прийняття висновку міжвідомчою комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради стосовно демонтажу відповідачем за власні кошти металевого гаражу, що розташований на землях комунальної власності міста біля житлового будинку №39а на вул. Озерній у м. Львові, який оформлений розпорядженням голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради «Про демонтаж металевого гаража самочинно встановленого гр. ОСОБА_1 біля буд. АДРЕСА_1 » від 20.11.2020 № 625.
Оскільки вимоги, що наведені у такому розпорядженні не виконані, позивач як суб'єкт, що здійснює контроль за дотриманням правил благоустрою, підставно внаслідок існування порушення правил благоустрою звернувся до суду із цим позовом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача демонтувати металевий гараж розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 демонтувати металевий гараж розміром 3,00х6,00 м (на схемі під номером 2), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складене 30 грудня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.