16 грудня 2021 року
справа №380/9220/20
Львівський окружний адміністративний суд:
в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гулій М.Р.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Солдатенка А.В., згідно договору,
представника відповідача 1 - Бречка О.А., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія, відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2) з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 №131-02 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.09.2020 № 463-ОД «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про часткову зміну підстав позову від 01.09.2021, зазначив, що оспорюваними наказами позивача притягнуто до матеріальної відповідальності за нестачу військового майна. Стверджує, що не підписував актів приймання військового майна під звіт. Водночас, провести почеркознавчу експертизу на даний час неможливо в зв'язку з знищенням військовою частиною НОМЕР_1 оригіналів акту здачі-приймання посади вже після призначення такої експертизи. Вважає, що наявні підстави для констатації адміністративним судом в порядку, передбаченому ст. 107 КАС України, відсутності підписів ОСОБА_1 у знищеному акті здачі-приймання посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону та додатках до нього. В той же час відсутність достовірних доказів про прийняття позивачем цього майна під звіт виключає його відповідальність за нестачу такого майна незалежно від визнання його наявності в інших документах. Крім того, зазначає про свою відсутність у підрозділі на час документального оформлення прийняття посади, а, відтак, і неможливість особистого прийняття майна під звіт і підписання знищеного акту. Вказує, що ані акт службового розслідування, ані жоден з спірних наказів не містить викладу обставин, які згідно із законом є підставами для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності. Так, умовами притягнення будь-якого військовослужбовця до матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, протиправність поведінки зобов'язаного військовослужбовця, причинний зв'язок між такою його протиправною поведінкою та настанням шкоди, вини особи у заподіянні шкоди. Цих обставин відповідачі не встановили та і не могли б встановити. В акті службового розслідування не зазначено та і не могло бути зазначено, внаслідок яких саме дій ОСОБА_1 чи бездіяльності сталася нестача військового майна. Викладені в акті твердження про несвоєчасне здійснення позивачем перевірки (огляду) військового майна, що нібито створило умови для розкрадання такого, носять імовірнісний характер і само по собі не підтверджують обставин, за яких настала виявлена нестача. Також позивач покликається на порушення щодо нього встановленої законом процедури притягнення до матеріальної відповідальності в частині безпідставності прийняття військовою частиною НОМЕР_1 наказу №08.08.2020 №131-02 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » в той час, як він вже перебував за новим місцем проходження служби.
Ухвалою від 28.10.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 04.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
27.01.2021 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву (вх. № 36612). Зазначив, що ОСОБА_1 з 25.03.2017 по 05.05.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а з 06.05.2020 по даний час - в Національній академії. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 №131-ОД позивача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності в сумі 75600,00 грн., а також вирішено направити до Національної академії комплект документів з результатами службового розслідування та актом прийняття - передачі дебіторської заборгованості на ОСОБА_1 . Таким чином, до повноважень керівництва Національної академії не належить встановлення вини останнього та розміру завданої матеріальної шкоди в період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , а також перевірка на відповідність вимогам чинного законодавства України матеріалів розслідування і наказу командування військової частини НОМЕР_1 , яким позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності, оскільки їх перегляд віднесено до компетенції вищого командира (начальника) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. 04.09.2020 на адресу Національної академії лише надійшов оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 №131-ОД та акт приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків №6-ДЗ. Відтак, на виконання імперативних приписів ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» тимчасово виконуючим обов'язки начальника Національної академії видано наказ №463-ОД «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 », згідно з яким і розпочато утримання грошових коштів з позивача. Відтак, наказ начальника Національної академії від 17.09.2020 №463-ОД «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 » виданий на законних підставах, у спосіб, що прямо встановлений чинним законодавством України, за новим місцем служби винної особи, згідно ч. 1 ст. 11 Закону «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Отже, вимога ОСОБА_1 щодо скасування наказу начальника Національної академії від 17.09.2020 №433-ОД є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Щодо скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 №131-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », то Національна академія підтримує позицію військової частини НОМЕР_1 та покладається на розсуд суду.
17.02.2021 відповідач 2 подав відзив на позовну заяву (вх. № 10527), згідно якого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.07.2020 №159-АД призначено службове розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону. Під час проведення службового розслідування комісія з'ясувала, що молодшим лейтенантом ОСОБА_2 в ході прийому посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону було виявлено нестачу військового майна по службі ракетно-артилерійського озброєння, про що ним було зроблено доповідь на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 . Відповідно, в результаті прийому справ та посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону було складено акт прийняття посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в якому відображена нестача військового майна. В ході проведення службового розслідування було встановлено, що дійсно зброя та прилади на підставі накладних по службі ракетно-артилерійського озброєння були отримані в 1 механізовану роту 1 механізованого батальйону. Лейтенант ОСОБА_1 06.09.2017 прийняв справи та посаду командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, що підтверджується рапортом (зареєстрований за № 7747 від 06.09.2017) та актом прийняття посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (зареєстрований за № 7750 від 06.09.2017). В даному акті зазначено, що на час прийому посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону нестачі майна не виявлено. Відповідно до книги обліку наявності та руху військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння (реєстраційний №284/18 від 25.06.2018) під час проведення звірок із підрозділами протягом червня-серпня 2018 року командир 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону лейтенант ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердив наявність в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону наявність приладів МЕРRO-5 в кількості 60 одиниць. Відповідно до журналу результатів звірки військового майна служби ракетно-артилерійського озброєння встановлено, що командир 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону лейтенант ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по квітень 2020 року прибував на звірки в службу ракетно-артилерійського озброєння лише два рази 15.01.2019 і 10.08.2019, чим порушив вимоги ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої командир роти зобов'язаний один раз на місяць звіряти дані матеріальних засобів з обліковими даними військової частини, що призвело до незадовільного ведення обліку військового майна та створило передумови до нестачі військового майна по службі ракетно-артилерійського озброєння. Також встановлено, що книга огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону за період перебування лейтенанта ОСОБА_1 на посаді командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону відсутня, тому підтвердити періодичність здійснення перевірок озброєння і військової техніки роти не представляється можливим. Дана бездіяльність щодо незадовільного виконання службових обов'язків створила передумови до нестачі військового майна по службі ракетно-артилерійського озброєння в даному підрозділі. Крім того, вибуваючи у відпустки з 10.09.2018 по 09.10.2018 та з 02.10.2019 по 03.11.2019 позивачем актів і відомостей наявності та якісного стану матеріальних засобів роти не складалось, що фактично свідчить про те, що матеріальна відповідальність за озброєння, військову техніку та майно роти на т.в.о командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону сержанта ОСОБА_3 та лейтенанта ОСОБА_4 відповідно не покладалась. Тобто, діючи в порушення вищевказаних вимог колишній командир 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону старший лейтенант ОСОБА_1 перевірку (огляд) озброєння і військової техніки своєчасно не здійснював, вибуваючи у щорічні основні відпустки у 2018 і 2019 роках озброєння і військову техніку, інші матеріальні засоби роти тимчасово виконуючому обов'язки не передавав, чим створив умови дія розкрадання військового майна та втрати 20 одиниць приладів МЕРRO-5, залишкова вартість яких складає 75600,00 грн. Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій. Отже, на думку відповідача 2, необхідно прийти до висновку, що під час видання наказу №131-ОД від 08.08.2020 в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, командир військової частини НОМЕР_1 діяв у спосіб та порядку, що передбачені Законами України «Про військовий обов'язок та військову службу», «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» і будь - яких порушень законних прав свобод та інтересів позивача не допустив. Тому, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 25.02.2021 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: ким саме, ОСОБА_1 чи іншою особою, виконано підписи на актах прийому-передачі посади командира 1ої механізованої бригади 1ого механізованого батальйону, зареєстрованих у 1му механізованому батальйоні за вх. номером 7750 від 06.09.2017 та затверджених командиром 1ого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 у 2017 році?
Провадження у справі до одержання результатів судової почеркознавчої експертизи зупинено.
02.04.2021 судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз Качмар Т.В. заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи 380/9220/20. Так, експерт просив надати оригінал акта прийому-передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 без зазначення дати, складеного комісією у складі: голова комісії, капітан ОСОБА_6 , члени комісії: ЗКБзО капітан Охремчук О.М., ЗКРзО ст. лейтенант ОСОБА_7 , командир 1МВ2МР, мол. сержант ОСОБА_8 , затвердженого командиром 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_5 в 2017 р. (день та місяць не вказані; вх. № 7750 згідно із даними у відтиску рамкового штампа в/ч НОМЕР_1 ), копія якого знаходиться на а.с. 13, 88 т. 1 матеріалів справи, а також вільні зразки почерку і підписів ОСОБА_1 ; експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 на 3-4-х арк. (не менше 30 підписів), а також почерку у вигляді записів прізвища, імені та по-батькові « ОСОБА_1 » на 2-3-х арк.
01.06.2021 провадження у справі поновлено для отримання від сторін запитуваних експертом додаткових матеріалів.
В зв'язку з ненаданням військовою частиною додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи, 14.06.2021 судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз Качмар Т.В. повідомлено про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи.
24.06.2021 відповідачем 2 до матеріалів справи долучено акт № 66/7, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2021 (вх. № 45556) про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню, згідно з яким приймально-здавальні акти з додатками в разі приймання усіма та здавання справ, посад у військовій частині НОМЕР_1 за період 23.08.2017 - 26.09.2017 знищено.
01.09.2021 від позивача (вх. № 63547) надійшла заява про часткову зміну підстав позову.
Протокольною ухвалою суду від 15.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
13.12.2021 в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 .
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про часткову зміну підстав позову. Просили суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Національної академії в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 в судове засідання вкотре не з'явився, доказів, що у нього витребовувались, суду не надав.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача 1, допитавши свідка ОСОБА_6 , дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 13.05.2020 № 2030.З 27.07.2013 ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема, з 03.07.2017 по 05.05.2020 - на посаді командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
08.08.2020 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ №131-02 про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 .
Зокрема, службовим розслідуванням встановлено, що колишній командир 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 під час проходження військової служби в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо сумлінного і чесного виконання військового обов'язку, утримання закріпленого озброєння, бойової та іншої техніки в готовності до застосування, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо обов'язку виконувати службові обов'язки, що визначають обсяги виконання завдань, доручених йому за посадою, ст. 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо підтримання озброєння і техніки в постійній бойовій готовності, правильного її зберігання, експлуатації, обслуговування та особистої перевірки її бойової готовності, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо додержання Конституції та Законів України, накази командирів, перевірку (огляд) озброєння і військової техніки не здійснював, не звіряв дані матеріальних засобів з обліковими даними військової частини у зазначені терміни, вибуваючи у відпустки, озброєння і військову техніку, інші матеріальні засоби роби не передавав, чим створив умова для розкрадання військового майна та втрати приладів МЕРRO-5 загальною кількістю 20 одиниць за номерами: №1506L4847, №1508L5310, №1508L5369, №1508L5553, №J508L5375, №J508L5365, №J508L5368, №15081.5366. №15081.5292, №1508L5450, №1508L5302, №1508L5350, №1508L5545, №1508L5548, №1508L5537, №1508L5563, №1508L5550, №1512L7074, №1512L7090, №1508L5208, що спричинило нанесенню збитків державі на суму 75600,00 грн.
Згідно з п. 3 даного наказу ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у сумі 75600,00 грн. із формулюванням: з метою відшкодування збитків, нанесених державі нестачею військового майна.
Актами № 6-ДЗ приймання - передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків б/н передано суму дебіторської заборгованості в розмірі 75600,0 грн. за новим місцем проходження служби ОСОБА_1 - до Національної академії.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.09.2020 № 463-ОД «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 » розпочато утримання грошових коштів з позивача.
17.09.2020 вказаний наказ оголошено позивачу під розписку.
Вважаючи зазначені накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свої прав.
Правові та організаційні засади, підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків встановлені Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних наказів).
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого манна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Згідно п. 2 наказу Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060, «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконували військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 111 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти відповідає за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти.
Відповідно до ст. 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир роти зобов'язаний досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність, проводити планові та позапланові (раптові) перевірки наявності та стану озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пально-мастильних матеріалів та майна роти; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти, перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік. Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів; один раз на місяць звіряти дані матеріальних засобів з обліковими даними військової частини.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що повна матеріальна відповідальність до військовослужбовця може бути застосована в разі, якщо виявлено нестачу, розкрадання, умисне знищення, пошкодження чи інше незаконне використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Водночас, має бути встановлена протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою та вина особи в завданні шкоди.
В цій справі позивач наголошує, що військове майно - прилади МЕРRO-5 загальною кількістю 20 одиниць за номерами: №1506L4847, №1508L5310, №1508L5369, №1508L5553, №J508L5375, №J508L5365, №J508L5368, №15081.5366. №15081.5292, №1508L5450, №1508L5302, №1508L5350, №1508L5545, №1508L5548, №1508L5537, №1508L5563, №1508L5550, №1512L7074, №1512L7090, №1508L5208, йому під звіт ніколи не передавалось і про його відсутність у роті позивач неодноразово доповідав безпосередньому командиру. В актах прийому - передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону підписи, що стоять навпроти прізвища ОСОБА_1 , як особи, яка нібито прийняла цю посаду, насправді йому не належать. Хто виконав такі підписи з намаганням наслідувати підпис ОСОБА_1 йому не відомо. А, отже, немає всіх необхідних умов в сукупності для притягнення його до повної матеріальної відповідальності.
З метою встановлення факту того, чи підписував позивач акти прийому - передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, судом було призначено 25.02.2021 судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: ким саме, ОСОБА_1 чи іншою особою, виконано підписи на актах прийому-передачі посади командира 1ої механізованої бригади 1ого механізованого батальйону, зареєстрованих у 1му механізованому батальйоні за вх. номером 7750 від 06.09.2017 та затверджених командиром 1ого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 у 2017 році?
02.04.2021 судовим експертом науково-дослідного інституту судових експертиз Качмар Т.В. заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи 380/9220/20. Зокрема, експерт просив надати оригінал акта прийому-передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 без зазначення дати, складеного комісією у складі: голова комісії, капітан ОСОБА_6 , члени комісії: ЗКБзО капітан ОСОБА_9 , ЗКРзО ст. лейтенант ОСОБА_7 , командир 1МВ2МР, мол. сержант ОСОБА_8 , затвердженого командиром 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_5 в 2017 р. (день та місяць не вказані; вх. № 7750 згідно із даними у відтиску рамкового штампа в/ч НОМЕР_1 ), копія якого знаходиться на а.с. 13, 88 т. 1 матеріалів справи, а також вільні зразки почерку і підписів ОСОБА_1 ; експериментальні зразки підписів ОСОБА_1 на 3-4-х арк. (не менше 30 підписів), а також почерку у вигляді записів прізвища, імені та по-батькові « ОСОБА_1 » на 2-3-х арк.
24.06.2021 військовою частиною НОМЕР_1 до матеріалів справи долучено акт № 66/7, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 від 02.06.2021 (вх. № 45556), про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню, згідно з яким приймально-здавальні акти з додатками в разі приймання усіма та здавання справ, посад у військовій частині НОМЕР_1 за період 23.08.2017 - 26.09.2017 знищено.
Таким чином, було знищено і витребуваний експертом оригінал акта прийому-передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 без зазначення дати, складеного комісією у складі: голова комісії, капітан ОСОБА_6 , члени комісії: ЗКБзО капітан Охремчук О.М., ЗКРзО ст. лейтенант ОСОБА_7 , командир 1МВ2МР, мол. сержант ОСОБА_8 , затвердженого командиром 1 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_5 в 2017 р. (день та місяць не вказані; вх. № 7750 згідно із даними у відтиску рамкового штампа в/ч НОМЕР_1 ), копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ухилення учасника справи від подання до суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Знищення військовою частиною НОМЕР_1 оригіналів акту здачі-приймання посади у зв'язку із закінченням строку зберігання цього документу вже після призначення експертизи та після витребування його експертом суд розцінює як перешкоджання відповідачем 2 у правильному вирішенні справи і як ухилення відповідача 2 від встановлення дійсних обставин публічно-правового спору, що виник між ОСОБА_1 та військовою частиною НОМЕР_1 .
На переконання суду, відповідач 2 достеменно знав, що знищуваний документ є об'єктом дослідження експерта.
Незважаючи за сплив строків зберігання такого акта прийому-передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону, військова частина НОМЕР_1 не мала права чинити дії, які унеможливили встановлення істотних обставин для вирішення справи експертним шляхом, будучи одночасно обізнаною про наявність спірних правовідносин.
Таким чином, суд погоджується з позивачем щодо наявності підстав для констатації (згідно ст. 107 КАС України) відсутності підписів ОСОБА_1 у знищеному акті здачі-приймання посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону та додатках до нього.
Вказана обставина додатково підтверджується наявними у матеріалах справи наказами про відрядження позивача на Рівненський полігон в період з 28.08.2017 по 27.11.2017, тобто в період, коли ОСОБА_1 нібито підписав акти здачі-приймання посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону.
Слід зазначити, що відповідачем 2 жодним чином не враховано та не надано оцінку поясненням позивача про перебування його на момент підписання акта здачі-приймання посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону на Рівненському полігоні у відрядженні.
Таким чином, з урахуванням всього викладеного, відсутність достовірних доказів про прийняття ОСОБА_1 майна під звіт, а саме приладів МЕРRO-5 загальною кількістю 20 одиниць за номерами: №1506L4847, №1508L5310, №1508L5369, №1508L5553, №J508L5375, №J508L5365, №J508L5368, №15081.5366. №15081.5292, №1508L5450, №1508L5302, №1508L5350, №1508L5545, №1508L5548, №1508L5537, №1508L5563, №1508L5550, №1512L7074, №1512L7090, №1508L5208, виключає його матеріальну відповідальність за нестачу такого майна.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі №814/2281/16 від 25.03.2020.
Суд також вважає за необхідне зазначити про недоліки наявного в матеріалах справи акта прийому-передачі посади командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Так, такий акт не містить жодної дати, зокрема дати його затвердження безпосереднім командиром. У відповідній графі наявний лише рік « 2017». Даний документ має лише дату його реєстрації у стройовій частині 06.09.2017. Це ж число фігурує й у наказі, яким ОСОБА_1 визнаний таким, що приступив до виконання обов'язків командира 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Однак, матеріали судової справи з достатньою повнотою підтверджують, що на той час такий вже перебував на Рівненському полігоні (з 28.08.2017).
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 , зазначив, що проходив службу разом з позивачем у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 1 механізованого батальйону. На початку осені 2017 року він разом з ОСОБА_1 перебував у відрядженні на Рівненському полігоні, відтак, не міг підписати акт прийому-передачі посади. Свідку відомий факт звернення ОСОБА_1 до безпосереднього командира з рапортами про нестачу військового майна. Водночас, рішень про списання приладів МЕРRO-5 не приймалось, бо ніхто не знав, як їх списувати.
Суд також вказує також на порушення військовою частиною НОМЕР_1 встановленої законом процедури притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності, що є достатньою та самостійною підставою для скасування наказу від 08.08.2020 №131-02.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 переведений до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного з 01.04.2020 за наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №129. Виключений з списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 05.05.2020.
Відтак, військова частина НОМЕР_1 на виконання ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» зобов'язана була надіслати у п'ятиденний строк з дня закінчення службового розслідування відповідні матеріали до нового місця проходження служби позивача - до Національної академії - для вирішення питання про притягнення його до матеріальної відповідальності, а не вирішувати це питання самостійно.
Судом не береться до уваги твердження представника військової частини НОМЕР_1 про те, що, оскільки позивачем брались і здавались прилади МЕРRO-5 протягом часу перебування на посаді у військовій частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними накладними по службі ракетно-артилерійського озброєння в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону зі складу ракетно-артилерійського озброєння, то такі були в наявності.
Судом витребовувались такі накладні та додаткові пояснення про рух приладів МЕРRO-5 по службі ракетно-артилерійського озброєння в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону на складі ракетно-артилерійського озброєння протягом часу перебування ОСОБА_1 на посаді у військовій частини НОМЕР_1 , однак, такі надані не були з невідомих причин.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України військовою частиною НОМЕР_1 дотримані не були, що зумовило звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, у даному випадку було належним чином доведено відповідачами при розгляді цієї справи.
Отже, аналізуючи наведені вище правові норми у їх системному зв'язку та враховуючи встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що приймаючи оскаржуваний у справі наказ від 08.08.2020 №131-02 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », військова частина НОМЕР_1 діяла не на підставі та не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а процедура притягнення позивача до матеріальної відповідальності не відповідає встановленій чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством процедурі.
Що має наслідком визнання протиправним і скасування наказу від 08.08.2020 №131-02 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
Що стосується наказу №463-ОД від 17.09.2020 «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 », то суд зазначає, що такий прийнятий відповідачем 1 в зв'язку з надходженням на адресу Національної академії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 №131-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » та актів приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків №6-ДЗ, відтак, є похідним від нього.
А, отже, теж підлягає визнанню правомірним та скасуванню.
Відтак, позов слід задовольнити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору за подання цього позову в сумі 1680,00 грн., то такі витрати слід стягнути з відповідачів в рівних частках.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2020 № 131-02 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли нестачі військового майна в 1 механізованій роті 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
Визнати протиправним і скасувати наказ начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 17.09.2020 № 463-ОД «Про прийняття заборгованості з відшкодування завданих державі збитків курсовим офіцером факультету бойового застосування військ старшим лейтенантом ОСОБА_1 ».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) 840 (вісімсот сорок) гривень рівно судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (ЄДРПОУ 08410370, 79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) 840 (вісімсот сорок) гривень рівно судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 28.12.2021.
Суддя Потабенко В.А.