29 грудня 2021 року
справа №380/14798/21
провадження № П/380/14995/21
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (79020, м. Львів, пр. Чорновола, 57) з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.08.2021 №215663 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оскаржуваною постановою притягнуто до відповідальності відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт”. Проте, зазначає, що позивач не є автомобільним перевізником, відтак накладення штрафу є протиправним. Зазначає, що є лише власником автомобіля MAN НОМЕР_2 , який станом на даний час переданий по договору оренди ТзОВ «Альфа Тіда». Окрім того, позивач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи щодо застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою суду від 07.09.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Ухвалу суду від 07.09.2021 скеровано відповідачу на поштову адресу зазначену у позовній заяві:79020, м. Львів, пр. Чорновола, 57, однак відзиву на вказану позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду не надходило.
Ухвалою суду 08.11.2021 продовжено строк розгляду справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, на шістдесят днів з метою належного повідомлення відповідача.
Копію вказаної ухвали скеровано на адресу відповідача: 79020, м. Львів, пр. Чорновола, 57 та вул. Б. Хмельницького, 114, с. Зубра, Пустомитівський район, Львівська область.
Копію ухвали суду від 08.11.2021 представником відповідача отримано 27.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Отже, сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є власником транспортного засобу марки MAN модель TGA 18.310, тип спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон - рефрижератор, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
01.09.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа ТІДА» укладено договір оренди транспортного засобу №1-09/2020.
Згідно з умовами договору ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець) передає ТОВ «Альфа ТІДА» (Орендарю) в користування вантажний автомобіль марки MAN TGA 18.310 (фургон - рефрижератор) з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 для використання в господарській діяльності підприємства, а орендар приймає автомобіль та оплачує його використання.
Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, розглянувши справу про адміністративне правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, 03.08.2021 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №215663, відповідно до якої враховуючи те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (МАN р НОМЕР_2 ), допущено невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів державного контролю, відповідальність за яке передбачено частиною 1 абз. 13 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф в розмірі 680,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ).
Так, цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 11 статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Надаючи оцінку обставинам, на які безпосередньо посилається позивач у своєму адміністративному позові, суд враховує, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб'єктом юридичної відповідальності згідно абз. 13 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Крім того статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд наголошує, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху.
Суд звертає увагу відповідача, що належним суб'єктом господарювання у спірних правовідносинах - є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа ТІДА» що підтверджується договором про оренду транспортного засобу від 01.09.2020 №1-09/2020.
Крім того, слід наголосити, що основним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України (далі ГК України).
Відносини оренди та лізингу між суб'єктами господарювання регулюються статтями 283, 292 ГКУ. Зазначені статті не містять жодної вимоги щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів оренди транспортного засобу, що укладаються між суб'єктами господарювання.
Тому, договір про оренду транспортного засобу від 01.09.2020 №1-09/2020, оформлений належним чином та є належним доказом того, що позивач передав в оренду транспортний засіб, який був предметом перевірки 22.06.2021 на підставі якого винесено спірну постанову.
Отже, підсумовуючи вищевикладене та, враховуючи, що позивач в межах спірних правовідносин не вважався автомобільним перевізником в розумінні статей 1, 48 Закону №2344, тому оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.08.2021 №215663 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 гривень.
З огляду на те, що Управління Укртрансбезпеки у Львівській області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом (без присвоєння ідентифікаційного коду), суд стягує судові витрати з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.08.2021 №215663 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сподарик Н.І.