справа№ 380/23029/21
з питань поновлення та продовження процесуальних строків
28 грудня 2021 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В., розглянувши заяву позивача про усунення недоліків адміністративного позову у справі № 380/23029/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 08.12.2021 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали судді від 23.12.2021 року, від позивача на надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову.
У вказаній заяві позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті. Наведена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 січня 2018 року по справі №243/5366/16-ц та від 3 квітня 2019 року у справі №638/9697/17.
Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою
заробітною платою, а від так це слугує підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
При постановленні ухвали суд виходить з наступного.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 607/14495/16-ц.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.
Судом не заперечується, що індексація заробітної плати є складовою частиною заробітної плати. Проте позивачем обрано спосіб захисту (визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії), який за юридичними наслідками та правовою природою не є вимогою про стягнення заробітної плати відповідно в суду немає підстав для застосування до предмету спору п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, позивач повністю не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, оскільки не надав до суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 1816 грн. 00 коп.
Ухвалою від 08.12.2021 року без руху позивачу надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Керуючись ст. 121, 243 КАС України, суддя -
В задоволенні заяви позивача про усунення недоліків адміністративного позову - відмовити.
Процесуальний строк встановлений ухвалою судді про залишення позовної заяви без руху від 08.12.2021 року, якою позивачу встановлено строк усунення недоліків позовної заяви продовжити.
Позивачу встановити в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає.
Суддя Гавдик З.В.