справа №380/11623/21
провадження № П/380/11783/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
23 грудня 2021 року
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шаркаєвої Х.С., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Головного управління ДПС у Львівській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області №0006683306 від 06.04.2020 на загальну суму 11146,32 грн.; №0006703306 від 06.04.2020 на загальну суму 928,86 грн.; №0006693306 від 06.04.2020 на загальну суму 170,00 грн.
Ухвалою судді від 20.07.2021 позовну заяву залишено без руху.
05.08.2021 позивач подав через канцелярію суду заяву про усунення недоліків (вх. №56993).
Ухвалою судді від 01.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
20.09.2021 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до суду (вх. №68174).
В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до суду підтримав, просив його задовольнити.
Позивач проти заяви про залишення позовної заяви без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до суду заперечив, зазначив, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення йому стало відомо лише при розгляді адміністративної справи про стягнення з нього податкового боргу.
Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 06.04.2020.
Водночас, вперше до суду з позовом звернувся лише 01.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Постановою Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі №818/309/18 сформовано правову позицію, відповідно до якої строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Водночас, в контексті викладених у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 висновків про відступлення від попередньої позиції щодо строків оскарження податкових повідомлень-рішень, необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (ст.ст. 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 сформував висновок, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Отже, з огляду на те, що з позовом у цій справі позивач звернувся до суду першої інстанції вперше 01.06.2021, з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Також суд відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «Іліан проти Туреччини». Згідно вказаного рішення, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань.
Крім того, відповідачем не надано суду доказів про те, коли саме позивач отримав спірні податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги надані докази, а також з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку про відмову відповідачу у клопотання про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи по суті.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.12.2021 року
Суддя Потабенко В.А.